Справа № 541/4729/25
Провадження № 2/525/194/2026
06.04.2026 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
20.01.2026 до Великобагачанського районного суду Полтавської області на підставі ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.12.2025 про передачу справи за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 16.02.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №9352748, згідно якого остання отримала 5000 грн., на умовах визначених кредитним договором та зобов'язалася повернути кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі та можливі штрафні санкції за користування кредитом, що передбачені Кредитним договором.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. ОСОБА_1 свої зобов'язання перед кредитодавцем не виконала. У зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 19865 грн.
26.06.2023 між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено Договір відступлення прав вимоги №99-МЛ. Відповідно до умов даного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .
У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 19865 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.
30.01.2026 судом було відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.03.2026, роз'яснено учасникам судового розгляду порядок та строки подання заяв по суті справи (а.с. 99).
04.03.2026 судом було витребувано додаткові докази по справі ( а.с. 112). Витребувані докази надійшли на адресу суду 26.03.2026.
У судове засідання 06.04.2026 сторони повторно не з'явилися, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.
Ураховуючи, що усі учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №9352748 від 16.02.2023 у електронній формі. Відповідно до п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній п. 1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Згідно Договору: сума кредиту - 5000 грн.; кредит надається строком на 105 днів з 16.02.2023, який складається з пільгового та поточного періодів; пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 03.03.2023; поточний період складає 90 днів, що настає з наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01.06.2023; комісія за надання кредиту 950 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту ( п. 1.5.1. Договору). Згідно п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1500 грн., які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику, відповідно до розділу 6 Правил. Умови продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування визначені п. 2.3 Договору (а.с. 66-71). Указана інформація підтверджується також Паспортом споживчого кредиту (а.с. 72).
Кредитодавець перерахував грошові кошти на рахунок позичальника, що підтверджується копією платіжного доручення №93837363 від 17.02.2023 та інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк» ( а.с. 74 на звороті, 123).
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №9352748 ТОВ «Мілоан» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом у строк до 16.06.2023, з урахуванням строку пролонгації ( а.с. 75).
26.06.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги №99-МЛ, згідно якого на умовах визначених договором Кредитор передає (відступає) Новому Кредитору за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) ( а.с. 76 на звороті - 80).
Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 26.06.2023 до договору відступлення прав вимоги №99-МЛ від 26.06.2023 ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» реєстр боржників у кількості 2713 ( а.с. 85).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №99-МЛ від 26.06.2023 (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 26.08.2025) та виписки з особового рахунку за кредитним договором №9352748 від 16.02.2023 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №9352748 від 16.02.2023 у розмірі 19865 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4500 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 14415 грн; прострочена заборгованість за комісією - 950 грн. ( а.с. 76, 86).
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 04.11.2025 направлено відповідачу претензію щодо виконання договірних зобов'язань, а саме вимогу погасити заборгованість у сумі 19865 грн. (а.с. 86 на звороті).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Пунктом 6 статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ураховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК « Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених вимог, суд приймає до уваги розрахунок заборгованості наданий позивачем, оскільки він повністю узгоджується з умовами укладеного кредитного договору, не суперечить чинному законодавству. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів у спростування доводів позивача не надав.
Таким чином, суд приходить до переконання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 19865 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4500 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 14415 грн; прострочена заборгованість за комісією - 950 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було сплачено 2422,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 1).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн. суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У поданій до суду позовній заяві представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. т В обгрунтування понесених витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» (а.с. 89 на звороті); ордеру на надання правничої допомоги ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" адвокатом Усенком М.І. від 20.10.2025 у судах загальної юрисдикції, згідно ордеру повноваження адвоката не обмежуються ( а.с. 90); акт №Д/9335 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 12.11.2025, з якого вбачається сума наданих послуг відповідно до договору №0107 від 01 липня 2025 року становить 8000 грн. (а.с. 90 на звороті); детального опису наданих послуг від 12.11.2025 за вказаним вище договором про надання правової допомоги, з якого вбачається загальний перелік послуг та витраченого часу: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв., погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв. та подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., а всього витраченого часу - 6 год. 30 хв. (а.с. 91); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Усенка М.І. ( а.с. 88).
Згідно долучених до матеріалів справи документів, суд вважає повноваження адвоката Усенка М.І. такими, що підтверджені належними документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 24-26), від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (див. постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).
Згідно досліджених судом документів, адвокатом у даній справі були надані послуги усна консультація Клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції Клієнта, складення позовної заяви, на що адвокатом було витрачено 6 год. 30 хв.
Разом з тим, суд ураховує, що дана справа є малозначною та типовою, у даній категорії справ мається стала судова практика; адвокат є професійним адвокатом зі стажем роботи понад 10 років; позовна заява є незначною за обсягом, містить посилання виключно на норми чинного законодавства та умови кредитного договору, жодних розрахунків не містить, що, як наслідок, не потребувало від адвоката Усенка М.І. витрачання значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову. Представник позивача участі у розгляді справи не приймав, подав заяву про розгляд справи без його участі.
З огляду на викладене, обсяг як юридичної, так і технічної роботи (зокрема, складання позовної заяви та додатків до неї і подання їх до суду через підсистему «Електронний суд») адвоката Усенка М.І. не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 8000 грн. є завищеною, не співмірною із ціною позову, яка становить 19865 грн., належним чином не обґрунтованою; включає послуги, процесуальна необхідність вчинення яких в контексті обставин даної справи не є необхідною (погодження правової позиції), тому суд, приходить до висновку про часткове задоволення визначеного позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг.
У іншій частині заявлені вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №9352748 від 16.02.2023 у розмірі 19865 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
У іншій частині у задоволенні заявлених вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029;
представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2093 видане 29.09.2012 Львівською обласною КДКА, адреса: вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 13.04.2026.
Суддя Я.В. Прасол