Справа № 289/347/26
Номер провадження 1-кп/289/131/26
15.04.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12025060670000246 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровакан, Вірменія, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
24 грудня 2025 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_4 перебувала за місцем свого проживання у власному будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , де під час спільного відпочинку, розпивала спиртні напої разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 .
В цей же день, час та місці, під час спільного розпивання алкогольних напоїв, на ґрунті ревнощів та раптово виниклого словесного конфлікту у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 з яким ОСОБА_4 проживала однією сім'єю, однак не перебувала у шлюбі.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи про протиправність своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо, бажаючи їх настання, ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі з метою протиправного заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, взяла металеву трубу та зайшла до спальні, де перебував ОСОБА_5 , та після цього без розриву у часі нанесла один удар металевою трубою в область лівого плеча, а потім у ході подальшого словесного конфлікту, який продовжився у залі, ОСОБА_4 пішла на кухню, де взяла кухонний ніж та повернувшись до залу нанесла один удар кухонним ножем в область живота та ще один удар в область грудної клітки ОСОБА_5 , в результаті чого, заподіяла йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої черевної стінки, наскрізного поранення тонкої кишки, заочеревинної гематоми, які по своїй категорії відносяться до тяжкого ступеню тяжкості, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення та непроникаючого поранення грудної клітки ліворуч, яке по своїй категорії відноситься до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що виразилось в заподіянні ОСОБА_5 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для його життя в момент заподіяння.
Під час судового розгляду справи обвинувачена винною себе у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, щиро розкаялася, фактичні обставини справи не оспорювала та показала, що дійсно за вищевказаних обставин заподіяла ОСОБА_5 умисне тяжке тілесне ушкодження. Не мала наміру позбавляти потерпілого життя. У вчиненому щиро розкаялась, зазначила, що критично ставиться до скоєного, повністю відшкодувала потерпілому заподіяну шкоду та вибачилась перед ним.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав та підтвердив, що 24 грудня 2025 року близько 22 години у будинку обвинуваченої під час спільного відпочинку між ними виник конфлікт в ході якого ОСОБА_4 заподіяла йому вищевказані тілесні ушкодження металевою трубою та кухонним ножем. При цьому потерпілий зазначив, що примирився з потерпілою, претензій до неї не має, тому просив призначити їй покарання не пов'язане з позбавленням волі.
За клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченою та потерпілим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. При цьому, ОСОБА_4 та іншим учасникам процесу судом роз'яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину доведена повністю, а тому кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.
Враховуючи вчинений обвинуваченоюзлочин,наявність обставин, які пом'якшують покарання, тобто щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, та обставин, що обтяжують обвинуваченій покарання, а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах,дані про особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується, як така щодо якої компрометуючих даних не має, та приймаючи до уваги зазначені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілого, який просив суд суворо не карати обвинувачену та не позбавляти її волі,суд дійшов висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України та вважає за необхідне обрати їй покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Однак враховуючи всі обставини справи, запевнення обвинуваченої, що подібного в майбутньому не вчинятиме, пом'якшуючі покарання обставини, відсутність тяжких наслідків, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою діяння, думку потерпілого, а також враховуючи, що відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд, погодившись з позицією обвинувачення, вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 КК України.
Звільняючи обвинувачену від реального відбування покарання, суд покладає на неї обов'язки, визначені ст. 76 КК України, для контролю за її поведінкою в період іспитового строку.
Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт з речових доказів, який було накладено ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 29.12.2025.
Цивільний позов потерпілим не заявлено. Підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу не вбачається. Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку - 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки, а саме буде періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання час її попереднього ув'язнення з 25.12.2025 до 07.01.2026 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, та термін цілодобового домашнього арешту з 07.01.2026 до 23.02.2026 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Згідно ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, відповідно до якого направити останню для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
Речові докази, а саме:
-слід речовини бурого кольору №1, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою «NPU-4598884»; слід речовини бурого кольору №2, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою «NPU-4598883»; слід речовини бурого кольору №3, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою « NPU-4598882»; слід речовини бурого кольору №4, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою «NPU-4598881»; слід речовини бурого кольору №5, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою «NPU-4598880»; слід речовини бурого кольору №6, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою «NPU-4598879»; слід речовини бурого кольору №7, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою «NPU-4598878»; змив №1 з частини металевого леза, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою «NPU-4598877»; змив №2 з предмету зовні схожого на металевий ніж, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою «NPU-4598876»; металеву трубу розміром 70 см, що запаковано згідно правил пакування речових доказів; змив з правої та лівої руки, що поміщено до паперового конверту №1 та опечатано печаткою ВП №2; зріз нігтевої пластини з правої руки, що поміщено до паперового конверту №2 та опечатано печаткою ВП №2; зріз нігтевої пластини з лівої руки, що поміщено до паперового конверту №3 та опечатано печаткою ВП №2, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області - знищити;
-футболку сірого кольору з наявними слідами речовини бурого кольору, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою «NPU- 8133789»; штани піксельного зразку, що поміщено до спеціального пакету НПУ №QYH0026289; бушлат піксельного зразку з наявними слідами бурого кольору, що поміщено до спеціального пакету НПУ №QYH0026287; пару берців темно-оливкового кольору 43 розміру, що поміщено до спеціального пакету НПУ №RAW0036390; флісову кофту коричневого кольору, що поміщено до спеціального пакету НПУ №RAW0036391; підштаники коричневого кольору, що поміщено до спеціального пакету НПУ №RAW0036392; труси зеленого кольору з чорною резинкою, що поміщено до спеціального пакету НПУ №RAW0036393, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області - повернути потерпілому ОСОБА_5
-мобільний телефон марки «Nomi» в корпусі зеленого кольору, з мобільним номером телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з IMEI 1 - НОМЕР_3 , IMEI 2 - НОМЕР_4 , що поміщено до спеціального пакету НПУ №WAR1183089, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області - повернути обвинуваченій ОСОБА_4 ;
-копію медичної карти стаціонарного хворого №16583 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться у матеріалах кримінального провадження - залишити в цих матеріалах протягом усього часу їх зберігання.
Скасувати арешт з вищевказаних речових доказів, який накладено ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 29.12.2025.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1