13 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2181/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 року (головуючий суддя Сластьон А.О.)
в адміністративній справі №160/2181/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 29.01.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у частині не внесення змін до пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2020 року №264 про виключення ОСОБА_1 командира 2 відділення зенітного ракетного взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 зі списків військової частини, зняття з усіх видів забезпечення, зарахування до оперативного резерву першої черги військової частини НОМЕР_1 та компенсацій і виплат за період служби , а саме у виключенні абзацу 2 пункту 1 наказу наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2020 року №264 про виключення ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду за справою №160/32251/23;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2020 року №264 про виключення ОСОБА_1 командира 2 відділення зенітного ракетного взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 зі списків військової частини , зняття з усіх видів забезпечення, зарахування до оперативного резерву першої черги військової частини НОМЕР_1 та компенсацій і виплат за період служби , а саме у виключити абзац 2 пункту 1 наказу наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2020 року №264 про виключення ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду за справою №160/32251/23.
Ухвалою суду від 03.02.2026 року адміністративний позов залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду обґрунтовану заяву/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.
09.02.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, де зазначено, що позивач з 25.06.2024 до 25.07.2024 приймав безпосередню участь у захисті сувернітету від агресора, а 25 липня 2024 року отримав важку травму та перебував на тривалому лікуванні. Звертає увагу, що право позивача в частині недоплачених коштів у день виключення зі списків особового складу військової частини було набуто після того, як рішення суду у справі №160/32251/23 набрало законної сили, а саме, коли сплив строк на апеляційне оскарження у справі №160/322/23 - 11.07.2024. З цих підстав просить суд поновити строки звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - повернуто позивачу.
Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 року мотивована тим, що позивачем не було надано належних доказів перебування його на довготривалому лікуванні, що зумовило звернення до адміністративного суду майже через 2 роки після отриманого поранення, а саме у січні 2026 року. Отже, вищевказана обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду та свідчить про те, що вимоги ухвали суду від 03.02.2026 не виконано. Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 року, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, позивач з 25.06.2024 до 25.07.2024 приймав безпосередню участь у захисті сувернітету від агресора, а 25 липня 2024 року отримав важку травму та перебував на тривалому лікуванні. Вказані обставини є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 19.02.2026 року про повернення позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до довідки про обставини травми ОСОБА_1 від 22.08.2024 № 8541, ОСОБА_1 25.07.2024 отримав поранення внаслідок ворожих дій країни агресора. Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано належних доказів перебування його на довготривалому лікуванні, що зумовило звернення до адміністративного суду майже через 2 роки після отриманого поранення, а саме у січні 2026 року.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки з довідки про обставини травми ОСОБА_1 від 22.08.2024 № 8541 вбачається, що ОСОБА_1 25.07.2024 отримав: мінно-вибухову травму, відкриту черепно-мозкову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення правої виличної ділянки, опіки обличчя І ступеня, опіки очей, вогнепальне осколкове сліпе поранення грудної клітини, дотичні вогнепальні осколкові поранення правого стегна, тазової ділянки, акубаротравму, двобічне пошкодження барабанних перетинок. За обставин: 25.07.2024 року приблизно о 06.15 противник із застосуванням БпЛА здійснив скидання невідомого вибухового пристрою на вогневу позицію НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону військової частими НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 . Внаслідок детонації НВП сержант ОСОБА_1 отримав поранення.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що вказані у довідці обставини отримання мінно-вибухової, відкритої черепно-мозкової травми, вогнепального осколкового сліпого поранення правої виличної ділянки, опіки обличчя І ступеня, опіки очей, вогнепальне осколкове сліпе поранення грудної клітини, дотичні вогнепальні осколкові поранення правого стегна, тазової ділянки, акубаротравму, двобічне пошкодження барабанних перетинок, що сталася під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, під час безпосередньої участі в заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, свідчать про те, що лікування ОСОБА_1 було довготривалим.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, у ситуації отримання такого поранення необхідно враховувати, що крім періоду проходження самого лікування є період реабілітації, що включає як фізичну, так і психологічну терапію, що спрямовані на відновлення функцій опорно-рухового апарату, нейрореабілітацію після мінно-вибухових травм і може тривати від кількох місяців до понад пів року.
За таких обставин, вказані позивачем підстави пропуску строку підтверджують об'єктивну неможливість чи ускладнення для позивача звернутись до суду, тому можуть бути визнані поважними.
Як наслідок, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позову підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 312, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 13.04.2026 та касаційному оскарженню не підлягає.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова