13 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/5482/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР-ІНВЕСТ»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (суддя К.С. Кучма)
у справі № 160/5482/25
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР-ІНВЕСТ»
про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР-ІНВЕСТ», в якому просило стягнути податковий борг з відповідача до бюджету у розмірі 1 241 570,92 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 1 241 570,92 грн., який не погашено відповідачем у добровільному порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що суми грошових зобов'язань, нараховані згідно із податковим повідомленням-рішенням від 10.02.2020 №0003690504, є узгодженими з 22.10.2024 у зв'язку з тим, що 22.10.2024 набрало законної сили судове рішення у справі №160/11817/20 за результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.
Суд з'ясував, що в інтегрованих картках платника податків ТОВ «РАТИБОР-ІНВЕСТ» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 1 241 570,92 грн., з яких: заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 1 241 570,92 грн., згідно із податковим повідомленням-рішенням №0003690504 від 10.02.2020 на загальну суму 1 029 392,42 грн. та пені, яка нарахована згідно із ст.129 ПК України, у сумі 212 178,50 грн. Суд зазначив, що податкова вимога форми «Ю» від 09.12.2024 №0034781-1305-0436 отримана відповідачем, вважається належним чином врученою відповідачу.
На час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу суду не надано.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР-ІНВЕСТ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що позивач не подав до матеріалів справи податкове повідомлення-рішення №0003690504 від 10.02.2024, а також зауважує, що матеріали справи не містять відомостей, яким чином позивач розрахував суму 814131,96 грн. Зазначає, що розрахунок штрафних санкцій у розмірі 218925,91 грн. також відсутній. Вважає, що позивач не підтвердив належними доказами податковий борг скаржника у заявленому до стягненні розмірі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач ТОВ «РАТИБОР-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 34059895) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
В інтегрованих картках платника податків ТОВ «РАТИБОР-ІНВЕСТ» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 1 241 570,92 грн., з яких: заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 1 241 570,92 грн., згідно із податковим повідомленням-рішенням №0003690504 від 10.02.2020 на загальну суму 1 029 392,42 грн. та пені, яка нарахована згідно із ст.129 ПК України, у сумі 212 178,50 грн.
Судом також встановлено, що ТОВ «РАТИБОР-ІНВЕСТ» 25.09.2020 звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 №0003690504.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 160/11817/20 задоволено позов ТОВ «РАТИБОР-ІНВЕСТ» і визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.02.2020 №0003690504.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 160/11817/20 задоволено апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 в адміністративній справі №160/11817/20.
Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року в адміністративній справі №160/11817/20. В задоволенні позову ТОВ «РАТИБОР-ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ ДПС, третя особа - Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Вважаючи, що сума грошового зобов'язання набула статусу узгодженого, проте не сплачена у встановлені законодавством строки, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з цим позовом.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Положеннями ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
З спірному випадку, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, виходив з того, що податковий борг у розмірі 1 241 570,92 грн. виник у зв'язку з несплатою суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, і таке грошове зобов'язання є узгодженим в силу положень п. 56.18 ст. 56 ПК України, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 160/11817/20 в задоволенні позову ТОВ «РАТИБОР-ІНВЕСТ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2020 №0003690504 відмовлено.
В той же час, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі №160/11817/20 касаційну скаргу ТОВ «РАТИБОР-ІНВЕСТ» задоволено. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 160/11817/20 апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради - залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/11817/20 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі №160/11817/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, грошове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0003690504 від 10.02.2020, відповідно до наведених вище положень Податкового кодексу України, не вважається узгодженим, адже за зверненням платника податків до суду щодо визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили.
Тобто, на час вирішення питання стосовно наявності підстав для стягнення податкового боргу відсутні докази того, що сума визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0003690504 від 10.02.2020 на загальну суму 1029392,42 грн. є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що пеня згідно статті 129 ПК України нараховується в обов'язковому порядку в силу вимог ПК України і за встановленою ним формулою, і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень. Однак, момент виникнення обов'язку платника податків з її сплати нерозривно пов'язаний з моментом виникнення обов'язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання (зокрема його узгодження), розмір якого і є базою для розрахунку пені.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що момент виникнення обов'язку сплати відповідачем нарахованої контролюючим органом пені у розмірі 212178,50 грн. нерозривно пов'язаний з моментом виникнення обов'язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання (зокрема його узгодження) у податковому повідомленні-рішенні №0003690504 від 10.02.2020, яке, про вказано вище, в силу положень ПК України вважається неузгодженим.
Таким чином, обов'язок сплати відповідачем нарахованої контролюючим органом пені у розмірі 212178,50 грн. не виник через відсутність узгодження грошового зобов'язання, що визначено у податковому повідомленні-рішенні №0003690504 від 10.02.2020.
З огляду на встановлені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені контролюючим органом позовні вимоги не узгоджуються з приписами податкового законодавства.
Підсумовуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції відповідно до ст.317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно ч.1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.6 ст.139 КАС України).
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив судовий збір у розмірі 14898,85 грн. за подання апеляційної скарги, тому вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань позивача.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР-ІНВЕСТ» задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 160/5482/25 скасувати, ухвалити нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР-ІНВЕСТ» судовий збір у розмірі 14898,85 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров