13 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/4931/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року (суддя Момонт Г.М.)
у справі № 340/4931/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 01 вересня 2022 року №262540009605 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 з 26 серпня 2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у серпні 2022 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, до заяви були долучені документи на підтвердження необхідного страхового стажу та відповідні документи на підтвердження права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Проте, відповідач, на думку позивача, протиправно прийняв рішення від 01 вересня 2022 року №262540009605 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність необхідного страхового та пільгового стажу за Списком №1.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії від 01 вересня 2022 року №262540009605.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26 серпня 2022 року з урахуванням пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року за №1-р/2020, та прийняти рішення враховуючи висновки суду.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01 вересня 1985 року до 25 липня 1986 року на підставі записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а також час проходження строкової військової служби. Крім того, відповідач безпідставно не зарахував усі періоди пільгової роботи відповідно до даних реєстру застрахованої особи Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що зумовило передчасний висновок про відсутність у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу, та як наслідок, призвело до постановлення рішення про відмову в призначенні пенсії від 01 вересня 2022 року №262540009605.
Також, суд дійшов висновку, що оскільки за заявою позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області взагалі не зараховано жодного періоду роботи позивача до пільгового стажу, а також під час розгляду заяви від 26 серпня 2022 року безпідставно не враховано норми п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року за №1-р/2020, то належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26 серпня 2022 року, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції помилково вказав про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи, адже вони не підтверджені уточнюючою довідкою відповідно до порядку №637 або ж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб з реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Звертає увагу, що пільговий стаж позивача складає 21 рік 07 місяців 29 днів, а отже спірне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії є правомірним.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 26 серпня 2022 року звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява та додані до неї документи розглянуті за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, яким прийнято рішення від 01 вересня 2022 року №262540009605 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу, визначеного чинним законодавством.
У цьому рішенні зазначено, що за результатами розгляду документів, при зверненні через веб-портал, до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до наданих документів та трудової книжки НОМЕР_1 :
з 01 вересня 1985 року до 25 липня 1986 року - оскільки навчання перетинається з періодом роботи;
з 04 липня 1987 року до 22 серпня 1989 року - оскільки запис про звільнення з військової служби не завірено печаткою;
з 30 червня 1992 року до 28 серпня 1993 року - оскільки запис про прийняття та звільнення з роботи не містить номеру та дати наказу відповідно.
Крім того, періоди пільгової роботи згідно з даними реєстру застрахованої особи Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не були враховані. Оскільки підприємство знаходиться на підконтрольній Україні території. Для зарахування вказаних періодів до страхового стажу необхідно надати уточнюючі довідки на підставі первинних документів.
Не погодившись з рішенням пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Згідно ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:
- довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25 лютого 2021 року у справі №683/3705/16-а, від 24 червня 2021 року у справі №758/15648/15-а.
В спірному випадку згідно змісту рішення від 01 вересня 2022 року №262540009605 відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоду з 01 вересня 1985 року до 25 липня 1986 року, оскільки навчання перетинається з періодом роботи.
З відомостей (записи №1, №2) у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої 25 серпня 1986 року на ім'я ОСОБА_1 , судом встановлено, що позивач з 21 серпня 1985 року прийнятий учнем електрослюсаря чергового і з ремонту обладнання Шахти «Південнодонбаська» №1, а з 01 серпня 1986 року переведений електрослюсарем черговим і з ремонту обладнання 3 розряду.
Крім того, відповідно до диплому від 26 липня 1986 року № НОМЕР_2 позивач у період з 01 вересня 1985 року до 25 липня 1986 року навчався у середньому професійно-технічному училищі №108 за професією електрослюсаря підземного.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Так, згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Отже, суд першої інстанції правильно зазначив, що навчання позивача у середньому професійно-технічному училищі №108 за професією електрослюсаря підземного у період з 01 вересня 1985 року до 25 липня 1986 року не перешкоджало йому здійснювати трудову діяльність у Шахті «Південнодонбаська» №1 учнем електрослюсаря чергового і з ремонту обладнання. Окрім того, відповідачем не доведено, що у період навчання позивача з 01 вересня 1985 року до 25 липня 1986 року він не здійснював трудову діяльність та не отримував заробітну плату.
З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01 вересня 1985 року до 25 липня 1986 року на підставі записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду з 04 липня 1987 року по 22 серпня 1989 року, оскільки запис про звільнення з військової служби не завірено печаткою.
Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 не містить записів про проходження ним військової служби. Водночас відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 у період з 04 липня 1987 року до 22 серпня 1989 року проходив строкову військову службу. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що запис №12 у військовому квитку серії НОМЕР_3 скріплений відтиском печатки
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Тобто, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що час проходження строкової військової служби підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача. Окрім того, обставини, які зумовили не зарахування періоду проходження позивачем строкової військової служби з 04 липня 1987 року до 22 серпня 1989 року, не знайшли підтвердження під час розгляду справи.
Також, суд встановив, що відповідачем не зараховано усі періоди пільгової роботи згідно з даними реєстру застрахованої особи Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки підприємство знаходиться на підконтрольній Україні території.
З цього приводу судом з'ясовано, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 містяться, зокрема записи:
- №3 - з 25 червня 1991 року прийнятий гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики в Шахті «Південнодонбаська» №1 (наказ від 25 червня 1991 року №124к);
- №5 - з 05 липня 1991 року переведений електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті (наказ від 05 липня 1991 року №132к);
- №6 - з 26 вересня 1991 року звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики (наказ від 30 вересня 1991 року №196к);
- №8 - з 04 січня 1993 року прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики в Шахті «Південнодонбаська» №1 (наказ від 04 січня 1993 року №1к);
- №9 - з 09 квітня 1993 року звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики (наказ від 09 квітня 1993 року №71к);
- №10 - з 19 липня 1993 року прийнятий помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті в Шахті «Південнодонбаська» №1 (наказ від 19 липня 1993 року №141);
- №11 - з 02 листопада 1993 року переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики в шахті (наказ від 02 листопада 1993 року №218к);
-№12 - з 19 червня 1996 року переведений начальником зміни (наказ від 19 червня 1996 року №117-к).
Записи про вказані періоди трудової діяльності позивача виконані послідовно, не місять суперечливих відомостей про періоди роботи та узгоджуються між собою. Відповідачем недоліків цих записів у трудовій книжці позивача не встановлено. При цьому відповідні записи містять інформацію щодо повного робочого дня на підземних роботах, що виключає необхідність надання додаткових довідок для підтвердження пільгового стажу
За встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення пенсійного органу від 01 вересня 2022 року №262540009605 та його скасування.
Судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 340/4931/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров