14 квітня 2026 року справа 280/5867/25
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2025 (суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення пенсії
ОСОБА_1 02.07.2025 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просить: визнати протиправною відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язати та виплачувати пенсію за віком зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1979, починаючи з 09.05.2025.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2025 позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №083950002885 від 16.05.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1979, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2025 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Івано-Франківській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що трудова книжка не відповідає Інструкції №58. Зазначає, що спірні періоди роботи правомірно не зараховано до загального трудового стажу, оскільки відсутнє рішення суду щодо встановлення факту, що має юридичне значення щодо трудової книжки серії НОМЕР_2 від 22.08.1979, у зв'язку з невідповідністю імені позивачки у трудовій книжці її паспортним даним. Також зазначає, що повноваженнями щодо призначення та виплати пенсії наділені виключно Головні управління пенсійного фонду, а у даному випадку призначення пенсії за віком є виходом за межі повноважень суду.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 09.05.2025 звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №083950002885 від 16.05.2025, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 у зв'язку з невідповідністю імені заявниці паспортним даним.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.
Посилання відповідача, як підставу відмови у задоволені позову, на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду.
Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а.
Також, слід врахувати правову позицію, викладену Верховний Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 19.12.2019 у справі №307/541/17, згідно якої підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Колегія суддів наголошує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист.
Згідно паспорту серії НОМЕР_3 прізвище, ім'я по батькові позивачки зазначено як ОСОБА_1 (українською) / російською). На внутрішній обкладинці трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1979 міститься прізвище « ОСОБА_2 » (російською), також зазначено ім'я « ОСОБА_3 » (російською) та по батькові « ОСОБА_4 » (російською).
Колегія суддів зауважує, що розбіжності у написанні прізвища, ім'я та по батькові позивачки у трудовій книжці є типовою помилкою при здійсненні перекладу з російської на українську мову та не може впливати на реалізацію позивачем права на пенсійне забезпечення.
Суд визнає необґрунтованими доводи ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про вихід за межі повноважень суду щодо зобов'язання призначення пенсії за віком, оскільки суд першої інстанції зобов'язав ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача від 09.05.2025 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 14.04.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко