15 квітня 2026 р. Справа № 440/14320/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2025, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 31.01.26 по справі № 440/14320/24
за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області
до ОСОБА_1
про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом,
Позивач Головне управління ДПС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути податковий борг у сумі 1359264,80 грн. з податку з орендної плати фізичних осіб.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем зберігається податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 1359264 гривні 80 копійок з податку з орендної плати з фізичних осіб на р/р UА078999980334139815000016620, код бюджетної класифікації платежу - 18010900, одержувач - ГУК у Полт.обл/тг емт Н.Санжари/18010900, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що ГУ ДПС у Полтавській області приведено у відповідність облікові дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб в частині скасування (відкликання) податкового повідомлення - рішення за 2022 рік №260-74-1624 від 29.04.2022 на суму 1405281,10 грн. Оскільки податковий орган відкликав податкове повідомлення - рішення, на підставі якого суд першої інстанції визначив до стягнення податковий борг, відтак зазначена сума не підлягає стягненню.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, щопідставами звернення до суду податкового органу із позовом про стягнення бодаткового боргу послугувала наявність у ОСОБА_1 податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб, нарахованого на підставі податкових повідомлень - рішень від 29.12.2023 №1668458-2414-1624-UА53080310000072384 у розмірі 18299,03 грн., від 29.04.2022 №260-74-1624 у розмірі 1405281,10 грн. (з урахуванням часткової сплати суми боргу, що заявляється до стягнення 1333538,53 грн.), а також проведеним нарахуванням пені відповідно до положень ст. 129 ПК України на податкове повідомлення-рішення від 29.04.2022 №260-74-1624 у розмірі 7427, 24 грн. Доказів на підтвердження оскарження та скасування, у тому числі в судовому порядку вказаних ППР на підставі яких стягується податковий борг, відповідачем не надано, що вказує на обгрунтованість правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Контролюючим органом відповідачу нараховано податкові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на підставі ППР від 29.12.2023 №1668458-2414-1624-UA53080310000072384 у розмірі 18299,03 грн, яке направлялось відповідачу на його податкову адресу, однак не вручене та повернулось відправнику з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
У розумінні пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України зазначене вище податкове повідомлення-рішення вважається врученими відповідачу.
Контролюючим органом відповідачу нараховано податкові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на підставі ППР від 29.04.2022 № 260-74-1624 у розмірі 1405281,00 грн, яке вручено відповідачу засобами поштового зв'язку 31.05.2022. За вказаним ППР зберігається заборгованості 1333538,53 грн.
Позивач вказує, що зазначені податкові повідомлення-рішення ані в судовому, ані в адміністративному порядку не оскаржувались, а відтак визначені ними суми податкових зобов'язань набули статусу податкового боргу.
Внаслідок порушення відповідачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ контролюючим органом, у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України, нараховано пеню в розмірі 7427,24 грн.
В подальшому, контролюючим органом 31.05.2023 винесено податкову вимогу № 0002999-1305-1631, яка вручена відповідачу засобами поштового зв'язку 05.06.2023.
Зважаючи на те, що відповідачем не сплачено узгодженої суми податкового боргу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.7, 19-1.1.10, 19-1.1.34, 19-1.1.45, 19-1.1.46 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законами України.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов'язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Положеннями ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п.288.2, 288.3 ст.288 ПК України, платниками орендної плати є орендарі земельної ділянки. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які надані в оренду.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.п.58.2, 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно пункту 60.6 ст.60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган, при обґрунтуванні свого права на стягнення коштів з відповідача у рахунок погашення податкового боргу, зазначає, що за ним обліковується податковий борг з орендної пдлати з фізичних осіб у розмірі 1359264,80 грн.
Підставами виникнення заборгованості є те, що контролюючим органом ОСОБА_1 нараховано податкове зобовязання з орендної плати з фізичних осіб згідно податкових повідомлень-рішень від 29.12.2023 форми "Ф" №1668458-2414-1624-UА53080310000072384 у розмірі 18299,03 грн., від 29.04.2022 №260-74-1624 у розмірі 1405281,10 грн. (з урахуванням часткової сплати суми боргу, що заявляється до стягнення 1333538,53 грн.).
Нарахування пені у розмірі 7427,24 грн. відбулось у результаті несвоєчасної сплати грошового зобовязання, відповідно до положень ст. 129 ПК України, визначеного контролюючим органом на податкове повідомлення рішення від 29.04.2022 №260-74-1624, а саме 18.09.2023 у сумі 918,96 грн., 25.03.2024 у сумі 2455,60 грн. та 21.10.2024 у сумі 4052,68 грн.
Відповідач вказує, що у серпні 2025 року він звернувся до ГУ ДПС у Полтавській області з заявою про здійснення перерахунку орендної плати фізичних осіб.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Полтавській областівід 27.08.2025 №26437/6/16-31-24-11-08 вказано, що за даними інформаційної системи ГУ ДПС у Полтавській області платнику орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2022 рік сформовано і направлено ППР №260-74-1624 від 29.04.2022 на суму 1405281,10 грн., згідно додаткової угоди до договору оренди землі від 17.12.2018 за користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5323455100:00:003:0019, площею 6,8 га.
Згідно інформації, наданої листом Новосанжарської селищної ради №1049/02.3-12 від 20.05.2025 та відповідно до рішення Новосанжарського районного суду від 24.10.2024 №554/11235/23 додаткову угоду до договору оренди землі між Полтавською обласною державною адміністрацією та гр. ОСОБА_1 , з 26.11.2024 визнано укладеною. Враховуючи викладене, ГУ ДПС у Полтавській області приведено у відповідність облікові дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб, в частині скасування (відкликання) податкового повідомлення - рішення за 2022 рік № 260-74-1624 від 29.04.2022 на суму 1405281,10 грн.
Згідно із пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1 п. 60.1 ст.60 ПК України);
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (пп. 60.1.2 п. 60.1 ст.60 ПК України);
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп. 60.1.3 п. 60.1 ст.60 ПК України);
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.4 п. 60.1 ст.60 ПК України);
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.5 п. 60.1 ст.60 ПК України).
Пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки Головне управління ДПС у Полтавській області у встановленому законом порядку відкликало податкове повідомлення-рішення, яке слугувало підставою для наявності податкового боргу ОСОБА_1 , відтак правові підстави для стягнення податкового боргу у сумі 1359264,80 грн. відсутні.
Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При цьому, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи.
Аналогічні висновки застосовує Верховний Суд, зокрема у постановах від 27.05.2025 по справі № 160/27436/23, від 02.07.2025 по справі №380/5471/24.
Оскільки Головним управлінням ДПС у Полтавській області не доведено наявності обставин з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, відтак колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 по справі № 440/14320/24 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова