про повернення позовної заяви
14 квітня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4188/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, в якій просить суд:
Визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 № 72-од «Про результати службового розслідування, проведеного для встановлення причин та умов, які сприяли самовільному залишенню військової частини старшим сержантом ОСОБА_2 ».
Визнати протиправним та скасувати пункт 11 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.02.2026 р. № 11/в, у частині відмови мені у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу мені як батьку військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
Зі змісту позовних вимог випливає, що позивачем оскаржується наказ командира ВЧ НОМЕР_1 № 72-од «Про результати службового розслідування, проведеного для встановлення причин та умов, які сприяли самовільному залишенню військової частини старшим сержантом ОСОБА_2 » та пункт 11 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.02.2026 р. № 11/в, у частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Фактично позовні вимоги позивача хоча й випливають з правовідносин у сфері проходження військової служби, проте не є взаємопов'язаними у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. У дослідженому випадку за поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори - одного суб'єкта звернення до різних відповідачів, при цьому, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні підстави та об'єктивні обставини.
Вказані позовні вимоги мають різні підстави та мають вирішуватися окремо одна від одної.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем позовних вимог є неприпустимим.
Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ініціатору звернення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.М. Петрова