14 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/14833/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за № 914220153315 від 09.10.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 Фактичне місце проживання (довідка від 10.03.2025 року № 1603-5003626464 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи): АДРЕСА_2 з дня, що настає за днем смерті годувальника, з 10.12.2024, з призначеної їй пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до заяви №1865 від 24.03.2025 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію у разі втрати годувальника відповідно статті 36 Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування". Подану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, та рішенням в № 914220153315 від 31.03.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, у зв'язку з чим вона звернулася до суду, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 21.05.2025 їй відмовлено у задоволенні позову, проте постановою Другого апеляційного адміністративного суду 02.10.2025 скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 та прийнято нове судове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №914220153315 від 31.03.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивачки, проте відповідач розглянувши повторно заяву про призначення пенсії знову відмовив у переведенні позивачки з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погоджуючись із позовом, надав до суду відзив, в якому вказав, що оскільки позивачем не надані документи, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника (документ про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою) підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі заяви від 24.03.2025 №1865, відсутні.
На підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про укладенню шлюбу від 12.08.1977.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також перебував на пенсійному обліку та отримував пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Згідно довідки №95020 від 27.01.2021 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за даними Центра надання адміністративних послуг м. Слов'янськ за адресою: АДРЕСА_3 значилися зареєстрованими ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За даними довідки від 10.03.2025 №1603-5003626464 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була взята на облік як внутрішньо переміщена особа з місця проживання: АДРЕСА_3 за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_4 .
Між тим, відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Муніципальним державним закладом Ленінського міського округу Московської області "Багатофункціональний центр надання державних і муніципальних послуг" 12.12.2024 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер о 21 год 10 хв 10.12.2024, місце смерті - м. Видне, Московська область, Російська Федерація.
24.03.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася через Полтавське ОУПФ із заявою №1865 про перехід на пенсію у разі втрати годувальника та доданими до неї документами.
За принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №914220153315 від 31.03.2025 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії в разі втрати годувальника на підставі заяви від 24.03.2025 №1865 у зв'язку з ненаданням заявницею документів, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника (документ про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою).
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №914220153315 від 31.03.2025 щодо відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, позивач звернулася до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
Позивачка, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулася до Другого апеляційного адміністративного суду, в якому просила рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
02.10.2025 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року по справі № 440/5461/25 - скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 914220153315 від 31.03.2025 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 1865 від 24.03.2025 про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 року по справі 440/5461/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто заяву від 24.03.2025 року № 1865.
Рішенням відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, житлових субсидій та пільг Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 09.10.2025 року № 914220153315 повторно відмовлено ОСОБА_1 у переведені з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки заявницею не надані документи, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника (документ про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням від 09.10.2025 року № 914220153315 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV).
Згідно з преамбулою Закону України №1058-IV цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
У частині першій статті 9 Закону передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Розділом V Закону №1058-IV визначено порядок та умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Так, відповідно до статті 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 36, пункту 1 частини 2 Закону №1058-IV батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до статті 38 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого
годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) відомості про місце проживання; 9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника); 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Суд зауважує, що у розумінні статті 36 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі.
Частинами другою, четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином, у цьому випадку єдиною та достатньою умовою для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є факт перебування позивача в шлюбних відносинах з померлим, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб (про одруження), копія якого наявна у матеріалах справи.
Підстави та вимоги для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника чітко визначено законодавством України, в тому числі Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який не містить вимог щодо наявності у заявника будь-якого страхового стажу, у зв'язку з чим жодних перешкод для поновлення вказаної пенсії позивачу судом не встановлено, оскільки на день із зверненням до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника позивач вже досяг пенсійного віку та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, право позивача на призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника підтверджено належними та допустимими доказами.
Тобто відповідно до вимог пункту 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 позивач, звернувшись зі заявою до пенсійного органу, надала належні докази, що засвідчують факт її перебування на утриманні годувальника чоловіка.
Реєстрація подружжя за різними адресами чи фактичне проживання за різними адресами не спростовують перебування позивача на утриманні померлого; не впливають на її право на переведення на пенсію померлого годувальника.
Зважаючи на встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відмовивши позивачу у переході на пенсію в разі втрати годувальника, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області порушило його законні права та інтереси, що свідчить про протиправність допущеної суб'єктом владних повноважень бездіяльності та обумовлює висновок про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову в перерахунку пенсії при переході на пенсію у разі втрати годувальника від 09.10.2025 № 914220153315.
Окрім цього, суд бере до уваги, що предметом спору у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 09.10.2025 № 914220153315. року про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенісії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Зазначене рішення прийнято за наслідками повторного розгляду звернення гр. ОСОБА_3 від 24.03.2025 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025.
Суд вважає, що належним способом захисту, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, є зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_3 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи, що позивач звернулась до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника 24.03.2025, тобто в межах дванадцятимісячного строку з дня смерті годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника повинна бути призначена з наступного дня після смерті годувальника, тобто з 11 грудня 2024 року.
Згідно із статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином поверненню позивачці за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає вся сума сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 292, 293 ,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄРДПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 914220153315 від 09.10.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 , в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 11.12.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.С. Бойко