15 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/13123/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 06.04.2026 (вхідний № 25670/26 від 13.04.2026) про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/13123/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
18.09.2025 адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, здійснюючи на підставі ордеру серії ВН №1371233 від 18.09.2025 представництво інтересів ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов (зареєстрований судом 24.09.2025), що заявлений до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд визнати протиправнною довідку відповідача від 05.12.2024 стосовно медичного огляду позивача, зобов'язавши Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 провести нове обстеження та огляд ОСОБА_1 з подальшим винесенням постанови про визначення придатності до проходження військової служби відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом міністра оборони України 14.08.2008 №402.
В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, яким було порушено порядок проведення медичного огляду та визнано придатним до військової служби позивача без врахування дійсного стану його здоров'я.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі №440/13123/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Зобов'язано Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк для подання відзиву на позов надати до суду, крім іншого, належним чином засвідчені копії постанови Військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 05.12.2024, та документів, які були враховані при її оформленні.
13.04.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Полтавського окружного адміністративного суду Супруна Є.Б. у справі № 440/13123/25 (вхідний № 25670/26) датовану ним 06.04.2026.
Заява позивача про відвід судді Супруна Є.Б. у справі № 440/13123/25 вмотивована тим, що хоча позивачу і відомо про велику завантаженість справами суддів Полтавського окружного адміністративного суду однак він, як Позивач, змушений вже протягом великого проміжку часу звертатись до суду з проханням віднайти можливість пришвидшити розгляд вказаної справи. З покликанням на норми статті 121 ЦПК, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини зазначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначає, що критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. Відповідно до вказаної судової практики, строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи, тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків. Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення втрати актуальності рішення суду та процесу відновлення порушеного права, вважає за потрібне відвести суддю Супруна Є.Б. від розгляду справи № 440/13123/25.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Супрун Є.Б.) від 14.04.2026 постановлено для вирішення по суті заяви ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. передати справу №440/13123/25 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підставою передачі для вирішення заяви про відвід судді Супруна Є.Б. іншому складу суду, слугував висновок суду про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 суддею з розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.04.2026 (вхідний № 25670/26 від 13.04.2026) про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/13123/25, визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Молодецького Р.І.
Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладені вимоги норм процесуального закону, враховуючи на відсутність необхідності розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.04.2026 (вхідний № 25670/26 від 13.04.2026) про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/13123/25 у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, ця заява згідно частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається та вирішується судом у порядку письмового провадження.
Оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_1 від 06.04.2026 (вхідний № 25670/26 від 13.04.2026) про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/13123/25, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року №21-496во06). Водночас, для того, аби ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Отже суд звертає увагу на те, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Аналізуючи зазначені положення, суд зауважує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або у будь-якій формі. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення судді до спору і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права безпосередньо не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою цього Суду (справи "Білуха проти України", заява №33949/02, п. 49; “Fey v. Austria», заява №14396/88, пп. 27, 28 та 30; “Wettstein v. Switzerland», заява № 33958/96, п.п. 42-43; “Pullar v. United Kingdom», заява № 22399/93, п. 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Надаючи оцінку наведеним мотивам та встановлюючи наявність або відсутність підстав для відводу судді Супруна Є.Б., суд доходить таких висновків.
Справа № 440/13123/25 відноситься до справ незначної складності, яка в силу приписів норми частини першої та другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі № 440/13123/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Станом на 13 квітня 2026 року справа № 440/13123/25 не розглянута.
Мотивуючи заяву про відвід судді від розгляду справи № 440/13123/25 позивач, стверджуючи про порушення судом розумних строків розгляду справи, просить відвести суддю Супруна Є.Б. з метою недопущення втрати актуальності рішення суду та процесу відновлення порушеного права, не пов'язуючи відвід судді з існуванням об'єктивних обставин, які можуть свідчити про упередженість суддів, їх необ'єктивність, зацікавленість у результатах розгляду справи, викликати недовіру до них, сумніви щодо безсторонності в очах стороннього спостерігача.
Вирішуючи згадувану заяву про відвід варто наголосити на тому, що Європейський суд з прав людини, аналізуючи об'єктивний критерій безсторонності судді, у пункті 43 рішення у справі “Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland; заява №33958/96) та згодом з посиланням на цю справу у пункті 50 рішення від 09.11.2006 у справі “Білуха проти України» (заява №33949/02) відзначав, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Також слід зазначити, що важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Довіра - це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
За змістом заяви про відвід, мотиви, які покладені в її основу, стосуються рішень суду, як ухвалених, так іще не ухвалених під головуванням судді Супруна Є.Б. Посилання у заяві про відвід судді Супруна Є.Б. на сам розгляд суддею справи № 440/13123/25 не може бути обставиною, яка може викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Заявником не обґрунтовано пряму чи опосередковану заінтересованість судді Супруна Є.Б. в цілому в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду або об'єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не вбачається.
У заяві відсутні об'єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, зокрема такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді, а обставини, які вказує позивач в обґрунтування поданої заяви про відвід, не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції.
Недотримання строків розгляду справи, на яке посилається позивач, не є автоматичним доказом упередженості судді і не може слугувати законною підставою для відводу. Відвід має бути обґрунтований належними доказами упередженості, а не лише припущеннями щодо затягування процесу.
Водночас зміст наведених позивачем мотивів, покладених у основу його вимог про відвід судді Супруна Є.Б. викладених у відповідній заяві адресованій суду, беззаперечно не вказує на наявність обставин, які б у ракурсі визначених принципів безсторонності судді могли б свідчити про те, що критерій об'єктивності судді у справі № 440/13123/25, яка ним розглядається, не був дотриманий. Належних та допустимих доказів протилежного заявником не надано та інших мотивів, з яких це могло б вбачатись, ним не наведено.
Інших підстав, що можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність судді Супруна Є.Б. під час розгляду справи № 440/13123/25 подана позивачем заява про відвід не містить.
За викладених обставин та наведеного правового регулювання, розглянувши подану позивачем заяву про відвід, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки наведені заявником мотиви та подані ним документи не свідчать про наявність передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Супруна Є.Б.
Отже підсумовуючи викладене вище, суд констатує, що заява заяви ОСОБА_1 від 06.04.2026 (вхідний № 25670/26 від 13.04.2026) про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/13123/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 06.04.2026 (вхідний № 25670/26 від 13.04.2026) про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/13123/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Головуючий суддя Р.І. Молодецький