15 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 640/16290/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Сайга" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач Товариство з обмеженою відповідпльністю "Рекламно-інформаційне агентство "Сайга" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 11.06.2019 № 00007921402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 73374,00 грн, у тому числі: 48916,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 24458,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 11.06.2019 №00007931402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 66036,00 грн, у тому числі: 52829,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 13207,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про помилковість висновків відповідача в акті перевірки від 11.12.2018 №121970/10/26-15-14-02-05 про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, ст. 134, п.5 П(с)БО 11, п. 5 П(с)БО 15 у результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся на суму 58829 грн та - п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у період, що перевірявся на суму 48916 грн, оскільки, відповідно до аналізу баз даних ДФС України, ТОВ «Астіком» були допущені помилки у поданій ним фінансовій звітності, а щодо ТОВ «Укрбудплюс» відкрито кримінальне провадження за статтями 212, 205 КК України.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційного агентства «Сайга» (далі - ТОВ «РІА «САЙГА», позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 30.11.2012, має КВЕДи видів діяльності: 73.11 Рекламні послуги; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації та інші.
Відповідно до статуту здійснює свою діяльність у сфері реклами, планування та створення рекламно-інформаційних стратегій, виготовлення та розміщення внутрішньої та зовнішньої реклами, організація та проведення рекламних заходів.
За перевіряємий період у січні 2018 року Позивачем було сплачено до бюджету ПДВ на суму 28 466 грн. та за 1 квартал 2018 рік сплачено податку на прибуток на суму 34 362 грн.
За перевіряємий період Товариство не мало збиткових операцій та не декларувало від'ємних значень податку на додану вартість та податку на прибуток.
Між ТОВ «РІА «Сайга» та ТОВ «Астіком» 11.12.2017 було укладено договір № 2017-12-11 про надання послуг із розміщення зовнішньої реклами відповідно до якого ТОВ «Астіком» (Виконавець) зобов'язувався надати ТОВ «РІА «Сайга» (Замовник) послуги з розміщення зовнішньої реклами. Фінансово-господарські відносини з ТОВ «Астіком» (код 41479708) ґрунтувались на підставі законодавства, укладених договорів та оформлених належним чином первинних документів та мали на меті отримання прибутку з якого було сплачено відповідні суми податків.
Щодо посилання в акті перевірки на кримінальне провадження №320172700000000059, яке відкрито щодо ТОВ «Укрбудплюс» та в рамках якого відібрані, нібито, пояснення директора ТОВ «Астіком» (перевіряючим під час перевірки такі пояснення не досліджувалися), то ТОВ «РІА «Сайга» жодних фінансових та господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрбудплюс» не мала. Вказане кримінальне провадження жодного відношення до господарських операцій, які перевірялися та стали підставою для складання акта перевірки не має.
За безпідставності і неправильності висновків відповідача в акті перевірки, податкові повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 00007921402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 73374,00 грн, у тому числі: 48916,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 24458,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 11.06.2019 №00007931402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 66036,00 грн, у тому числі: 52829,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 13207,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
12.09.2019 на адресу суду надійшли документи на виконання ухвали суду від 02.09.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
На виконання приписів Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України «Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» від 16 вересня 2024 року № 399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі судової влади України Переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Полтавському окружному адміністративному суду (додаток 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва) дану адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Полтавському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 адміністративну справу за позовом ТОВ «РІА «САЙГА» до Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження. Допущено заміну відповідача Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980), правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267), його правонаступником Головним управлінням ДПС у м. Києві як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011) (далі - Головне управління ДПС у м. Києві, відповідач). Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02.07.2025 позовну заяву ТОВ «РІА «САЙГА» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 скасовано. Справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 31.12.2025 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали передані судді Алєксєєвій Н.Ю. 31.12.2025 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 справа прийнята до провадження.
В додаткових письмових поясненнях позивач вказав, що постановою слідчого начальника другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Чернігівській області від 04.10.2019 року, кримінальне провадження, внесене 13.09.2017 до ЄРДР № 32017270000000059 від 13.09.2017 року, за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Укрбудплюс» закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та за фактом здійснення невстановленими досудовим розслідуванням особами фіктивного підприємництва закрито у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, передбачене ч.ч.1,2 ст. 205 КК України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.
ТОВ «РІА «САЙГА», позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 30.11.2012, має КВЕДи видів діяльності: 73.11 Рекламні послуги; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації та інші.
Відповідно до статуту здійснює свою діяльність у сфері реклами, планування та створення рекламно-інформаційних стратегій, виготовлення та розміщення внутрішньої та зовнішньої реклами, організація та проведення рекламних заходів.
На підставі наказу від 26.04.2019 №5205, виданого ГУ ДФС у м.Києві, була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «РІА «САЙГА» (код 38517769) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з 'ГОВ «АСТ1КОМ» (код 41479708) за січень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 1 квартал 2018 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.
За наслідками перевірки встановлені порушення ТОВ «РІА «САЙГА»:
- п. 44.1, п.44.2 ст.44, ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.5 П(с)БО 11, п.5 П(с)БО 15, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся всього на загальну суму 52829 грн, в тому числі по періодах: 1 квартал 2018 року - 52829 грн;
- п. 185.1 ст.185, п. 198.3 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 48916 грн, в тому числі по періодах: січень 2018 - 48916 грн.
Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 00007921402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 73374,00 грн, у тому числі: 48916,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 24458,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 11.06.2019 №00007931402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 66036,00 грн, у тому числі: 52829,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 13207,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
ТОВ «РІА «САЙГА» з вказаними податковими повідомленнями-рішення не погодилося, звернулося до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
За підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
Пунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Відповідно до положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;
наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу.
Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 мільйонів гривень, такий платник податку визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно із пунктами 5, 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Пункт 198.3 статті 198 ПК України передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пункт 201.1 статті 201 ПК України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог,
Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).
Відповідач вказав, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, що між ТОВ «РІА «САЙГА» (Замовник) та ТОВ «АСТІКОМ» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг із розміщення зовнішньої реклами від 11.12.2017 №2017-12-1 1.
Інформація по контрагенту - постачальнику ТОВ «АСТІКОМ» Перебуває на обліку в ГУ ДФС у м. Києві, вид діяльності за КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Фінансовий звіт не подавався, що свідчить про відсутність в складі активів основних фондів. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, суб'єктом господарювання не подавався, що свідчить про відсутність працюючих.
Згідно даних ІС «Податковий блок», під час взаємовідносин із ТОВ «РІА «САЙГА», засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «АСТІКОМ» був ОСОБА_1 .1.
Згідно листа ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 283 8/7/25-01-21-03 (вх. № 38368/7) від 30.07,2018 року встановлено: ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області, в ході проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №32017270000000059 допитано посадову особу вище вказаного підприємства гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на предмет причетності до реєстрації та ведення фінансово- господарської діяльності вище вказаного підприємства, (протокол допиту свідка від 15.02,2018), який повідомив, що відношення до реєстрації га ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «АСТІКОМ» не має.
Згідно даних ІС «Податковий блок» відносно господарської діяльності ТОВ «АСТІКОМ» заведено Картку суб'єкта фіктивного підприємництва № 856/25-01-21-03 від 03.04.2018, згідно якої порушено к/п № 320172700000000059 від 13.09.2017.
ТОВ «АСТІКОМ» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні основні фонди, трудові та виробничі ресурси тощо; інформація в «Єдиному державному реєстрі судових рішень» щодо наявної Ухвали за ст.205 Кримінального Кодексу України.
Таким чином, наявна податкова інформація та надані до перевірки первинні документи свідчать про фактичну неможливість здійснення господарських операцій з ідентифікованою номенклатурою робіт, послуг ТОВ «АСТІКОМ».
Перевіркою також не встановлено фізичних можливостей надання послуг, виконання робіт ТОВ «АСТІКОМ» (відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, супутні послуги, такі як транспортування та зберігання ТМЦ, та ін.) та фактичного ланцюга надання послуг, одержаних від ТОВ «АСТІКОМ».
Таким чином, перевіркою не підтверджено легального джерела походження ідентифікованої номенклатури робіт, послуг, відповідно в момент оприбуткування робіт, послуг вони вважаються такими, що отримані безоплатно.
Позивачем, в порушення п. 44.1, п.44.2 ст.44. ст. 134 Кодексу, п.5 П(с)БО 11 «Зобов'язання», п.5 П(с)БО 15 «Дохід», підприємством не було включено до складу інших доходів безоплатно отримані роботи, послуги.
З матеріалів справи судом встановлено про укладення між ТОВ «РІА «Сайга» та ТОВ «Астіком» 11.12.2017 договору №2017-12-11 про надання послуг із розміщення зовнішньої реклами відповідно до якого ТОВ «Астіком» (Виконавець) зобов'язувався надати ТОВ «РІА «Сайга» (Замовник) послуги з розміщення зовнішньої реклами, надати адресну програму місцезнаходження вільних робочих поверхонь спеціальних конструкцій, проводити рекламні компанії Замовника на території України на зарезервованих Виконавцем робочих поверхонь спеціальних конструкцій, а ТОВ «РІА «Сайга» прийняти ці послуги та оплатити.
Відповідно до додатків до вказаного договору №01 від 11.12.2017 та №02 від 21.12.2017, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №48 від 31.01.2018 та №52, №54 від 31.01.2018 у січні 2018 року Виконавець за дорученням Замовника провів розміщення рекламної компанії на зовнішніх конструкціях у місті Києві на загальну суму 293494 грн. На підтвердження проведення розміщення рекламної компанії Виконавцем оформлені належним чином первинні документи та Замовником проведений фото-звіт дійсного (реального) розміщення на відповідних конструкціях, вказаних у додатках до договору, рекламних компаній /т.1, а.с. 77 - 131/.
Замовником були прийняті вказані послуги та оплачені у повному обсязі, що підтверджується виписками з банку №1650 від 14.02.2018 року на суму 147290 грн, №1651 від 14.02.2018 на суму 146204 грн.
ТОВ «Астіком» були оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні №48 від 31.01.2018 на суму 147290,00 грн у т.ч. ПДВ 24548,33 грн, №54 від 31.01.2018 на суму 146204,00 грн у т.ч. ПДВ 24367,33 грн.
Вказані послуги у подальшому були реалізовані та сформували у ТОВ «РІА Сайга» податкові зобов'язання по ПДВ та податку на прибуток:
ТОВ РА «Абсолют Медіа» (код 38138493) на підставі договору від 29.09.2015 року №29/09/15-ЗР. На підтвердження вказаної реалізації були оформлені належним чином первинні документи: акт №3, податкова накладна від 19.01.2018 №18, акт №5, податкова накладна від 12.01.2018 №10, акт №6, податкова накладна від 12.01.2018 №12, зареєстровані в ЄРПН.
ПП «ЕСКО» (код 31746729) на підставі договору від 30.10.2017 №30/10/17-3P. На підтвердження вказаної реалізації оформлені первинні документи: акт №24, податкова накладна від 10.01.2018 №1, зареєстрована в ЄРПН.
ТОВ «МАТАДОР АУТДОР» (код 40158105) на підставі договору від 26.01.2016 № 26/01/16-ЗР. На підтвердження вказаної реалізації оформлені первинні документи: акт №28, податкова накладна від 26.01.2018 №27, акт №29, податкова накладна від 26.01.2018 №28, акт №30, податкова накладна від 26.01.2018 №29, акт №31, податкова накладна від 26.01.2018 № 30, акт №32, податкова накладна від 26.01.2018 №31, акт №33, податкова накладна від 26.01.2018 №32, акт №34, податкова накладна від 26.01.2018 №33, акт №35, податкова накладна від 26.01.2018 №34, акт №36, податкова накладна від 26.01.2018 №35, акт №37, податкова накладна від 24.01.2018 №25, акт №38, податкова накладна від 24.01.2018 №24, акт №39, податкова накладна від 24.01.2018 №23, акт №40, податкова накладна від 24.01.2018 №22. Згадані податкові накладні належним чином зареєстровані в ЄРПН.
По вказаним взаємовідносинам у ТОВ «РІА «Сайга» виник дохід, що з зображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2018 року та сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28466,00 грн., що відображена у податковій декларації за січень 2018 року.
Щодо твердження відповідача про ознаки нереальності господарських операції позивача із ТОВ «АСТІКОМ» за обставин фактичної неможливості вказаного контрагента позивача здійснення господарських операцій з ідентифікованою номенклатурою робіт, послуг.
Суд враховує, що за правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду №816/1422/17 від 26.06.2018 року, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом».
Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (Постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15).
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Вказана позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у Постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а.
В матеріалах справи наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що складені сторонами на виконання умов договорів по надання послуг.
Відповідачем зауважень до форми та змісту первинних документів, складених на виконання господарських операцій, вчинених між позивачем та ТОВ «АСТІКОМ», в розумінні положень статей 1,2,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не висловлювалось.
Доказом твердження відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «АСТІКОМ» є посилання на зміст листа ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №283 8/7/25-01-21-03 (вх. № 38368/7) від 30.07.2018 року де вказано: ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області, в ході проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №32017270000000059 допитано посадову особу вище вказаного підприємства гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на предмет причетності до реєстрації та ведення фінансово- господарської діяльності вище вказаного підприємства, (протокол допиту свідка від 15.02,2018), який повідомив, що відношення до реєстрації га ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «АСТІКОМ» не має.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Крім того, позивач зазначив, що постановою слідчого начальника другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Чернігівській області від 04.10.2019 року, кримінальне провадження, внесене 13.09.2017 до ЄРДР № 32017270000000059 від 13.09.2017 року, за фактом ухилення від сплати податків службовими особами закрите у зв'язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та за фактом здійснення невстановленими досудовим розслідуванням особами фіктивного підприємництва закрито у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, передбачене ч.ч.1,2 ст. 205 КК України. Відповідачем вказані обставини не спростовані, інформації про наявність вироку у вказані кримінальній справі чи фактів, що спростували б відомості про закриття провадження до матеріалів справи не надані.
За таких обставин, суд враховує наявні в матеріалах адміністративної справи документальні докази, якими підтверджена реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «АСТІКОМ» і, відповідно, відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 11.06.2019 №00007921402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 73374,00 грн, у тому числі: 48916,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 24458,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 11.06.2019 №00007931402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 66036,00 грн, у тому числі: 52829,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 13207,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «РІА «Сайга» про визнання протиправними та скасування повідомлень - рішень від 11.06.2019 №00007921402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 73374,00 грн, у тому числі: 48916,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 24458,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 11.06.2019 №00007931402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 66036,00 грн, у тому числі: 52829,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 13207,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «РІА «Сайга» при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 2091,15 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 2091,15 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Сайга" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, офіс 62, код ЄДРПОУ 38517769) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11 червня 2019 року №00007921402, від 11 чеврня 2019 року №00007931402.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Сайга" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрати зі сплати судового збору в сумі 2091,15 (дві тисячі дев'яносто одна гривня п'ятнадцять копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва