14 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6019/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), у якій позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0028823-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0028821-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області №0028823-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025, №0028821-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025 не ґрунтуються на вимогах законодавства України, прийняті без врахування усіх обставин, які мали значення для їх прийняття, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню, оскільки відповідачем не враховано, що запис про об'єкт нерухомого майна - комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3525,0 кв.м. у частці 64/100, яка належала позивачу, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно погашено 11.06.2019 на підставі пункту 45 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141. Зважаючи на те, що право власності на комплекс у частці 64/100, яка була у власності позивача, погашено 11.06.2019, позивач не є платником податку на зазначене нерухоме майно у цій частці.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6019/25. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20 травня 2025 року до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /а.с. 91-92/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року залишено без задоволення заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/6019/25.
28 травня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 100-101/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 станом на 22.05.2025 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у власності ОСОБА_1 перебуває 64/100 часток на комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3525,0 кв.м., у зв'язку з чим ГУ ДПС у Полтавській області правомірно винесено податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023-2024 роки: від 02.04.2025 №0028823-2408-1601-UA51140130000082333 на суму 25695,84 грн. та від 02.04.2025 №0028821-2408-1601-UA51140130000082333 на суму 43247,52 грн.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №471753542, сформованою 07.04.2026, підтверджено, що за параметрами запиту за адресою: АДРЕСА_1 , наявний запис у Реєстрі прав власності на об'єкт нерухомого майна про зареєстроване право приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на частку 64/100, дата внесення запису 10.11.2004, реєстраційний номер майна 4582738, тип майна: - "комплекс, Приміщення та об'єкти", адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 , загальна площа 3525,00 кв.м, загальна вартість нерухомого майна 92224,37 грн., номер запису: 45 в книзі 27 / а.с. 113-117/.
Також у Реєстрі прав власності на об'єкт нерухомого майна зазначено, що "запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 11.06.2019 17:49:47 на підставі Відповідно до п.45 Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141, Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав без проставлення відповідної відмітки під час проведення наступних реєстраційних дій щодо відповідного об'єкта нерухомого майна за умови належної ідентифікації такого об'єкта у відповідних реєстрах або у разі відсутності необхідності проведення реєстраційних дій - за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав. Таку заяву може подати також особа, записи про яку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємці (правонаступники)" /а.с. 115/.
Аналогічні відомості наявні у Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №171711262, сформованій 26.06.2019, за параметрами запиту: фізична особа, РНОКПП: НОМЕР_1 та частковим співпадінням інформації за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 85-86/.
02.04.2025 ГУ ДПС у Полтавській області винесено:
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0028823-2408-1601-UA51140130000082333, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" за 2023 рік у розмірі 25695,84 грн. /а.с. 57/. У цьому податковому повідомленні-рішенні зазначено місцезнаходження об'єкта нежитлової нерухомості: АДРЕСА_1 , тип об'єкта - комплекс, дата державної реєстрації набуття права власності - 10.11.2004, загальна площа об'єкта - 3525,00 кв.м., розмір частки у праві спільної власності на об'єкт - 2256,00 кв.м., ставка податку 0,17 з 01.01.2023 по 31.12.2023, розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року - 6700,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0028821-2408-1601-UA51140130000082333, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" за 2024 рік у розмірі 43247,52 грн. /а.с. 58/. У цьому податковому повідомленні-рішенні зазначено місцезнаходження об'єкта нежитлової нерухомості: АДРЕСА_1 , тип об'єкта - комплекс, дата державної реєстрації набуття права власності - 10.11.2004, загальна площа об'єкта - 3525,00 кв.м., розмір частки у праві спільної власності на об'єкт - 2256,00 кв.м., ставка податку 0,27 з 01.01.2024 по 31.12.2024, розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року - 7100,00 грн.
Листом ГУ ДПС у Полтавській області №9734/16-31-24-08-08 від 04.04.2025 позивача повідомлено, що при проведені звірки та на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває 64/100 (замість 100/100) часток на комплекс за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 3525,0 кв.м. Враховуючи вищезазначене, податкове повідомлення-рішення від 28.03.2024 №0329932-2414-1621-UА51140130000082333 на суму 40149,75 грн. скасовано. До інформаційної системи органів ДПС внесені зміни. Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано нове податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік №0028823-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025 на суму 25695,84 грн. та податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік: №0028821-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025 на суму 43247,52 грн.
Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Полтавській області форми "Ф" №0028823-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025 та форми "Ф" №0028821-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області форми "Ф" №0028823-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025 та форми "Ф" №0028821-2408-1601-UA51140130000082333 від 02.04.2025, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
Згідно із приписами статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункти 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
За приписами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що фізична особа є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за наявності в її власності одного чи декількох об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).
За визначенням пунктів 1, 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Частиною 3 статті 3 цього Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до частин 1, 5, 8 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав здійснюється шляхом багатофакторної автентифікації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Державного реєстру прав.
Згідно з частиною 1 статті 13 цього Закону Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
Процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), його невід'ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями, передбаченими Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 484) (далі по тексту - Порядок №1141).
Пунктом 40 Порядку №1141 передбачено, що відомості невід'ємної архівної складової частини Державного реєстру прав використовуються державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію прав, їх обтяжень, у тому числі з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та/або погашення у випадках, передбачених цим Порядком.
Відповідно до пункту 45 Порядку №1141 у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. в архівній складовій частині Державного реєстру прав, після внесення до Державного реєстру прав відомостей, передбачених пунктами 41, 42 та 44 цього Порядку, державний реєстратор проставляє у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відмітку про погашення запису про об'єкт нерухомого майна, незавершеного будівництва (крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту), в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек відмітку про погашення запису про обтяження речового права та/або запису про іпотеку.
У разі належності майна на праві спільної власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно проставляється відмітка про погашення запису про право власності виключно щодо особи, стосовно якої проводяться реєстраційні дії.
Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав без проставлення відповідної відмітки під час проведення наступних реєстраційних дій щодо відповідного об'єкта нерухомого майна за умови належної ідентифікації такого об'єкта у відповідних реєстрах або у разі відсутності необхідності проведення реєстраційних дій - за заявою про виправлення технічної помилки. Таку заяву може подати також особа, записи про яку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємці (правонаступники).
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №471753542, сформованою 07.04.2026, підтверджено, що за параметрами запиту за адресою: АДРЕСА_1 , наявний запис у Реєстрі прав власності на об'єкт нерухомого майна про зареєстроване право приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на частку 64/100, дата внесення запису 10.11.2004, реєстраційний номер майна 4582738, тип майна: - "комплекс, Приміщення та об'єкти", адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 , загальна площа 3525,00 кв.м, загальна вартість нерухомого майна 92224,37 грн., номер запису: 45 в книзі 27 / а.с. 113-117/.
У Реєстрі прав власності на об'єкт нерухомого майна зазначено, що "запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 11.06.2019 17:49:47 на підставі Відповідно до п.45 Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141, Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав без проставлення відповідної відмітки під час проведення наступних реєстраційних дій щодо відповідного об'єкта нерухомого майна за умови належної ідентифікації такого об'єкта у відповідних реєстрах або у разі відсутності необхідності проведення реєстраційних дій - за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав. Таку заяву може подати також особа, записи про яку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємці (правонаступники)" /а.с. 115/.
Аналогічні відомості наявні у Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №171711262, сформованій 26.06.2019, за параметрами запиту: фізична особа, РНОКПП: НОМЕР_1 та частковим співпадінням інформації за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 85-86/.
Таким чином, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно проставлено відмітку про погашення запису про право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.06.2019 17:49:47 на підставі пункту 45 Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141.
Зазначена обставина не була врахована контролюючим органом при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд відхиляє доводи відповідача про правомірність податкових повідомлень-рішень з посиланням на відомості, зазначені у Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №72700526, оскільки ця Інформаційна довідка була сформована 10.11.2016 /а.с. 105-109/, а тому не містила та не могла містити відомостей про погашення 11.06.2019 запису про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно, що внесений 11.06.2019, натомість, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік та за 2024 рік.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області, який є суб'єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження перебування у 2023-2024 роках у власності позивача об'єкта нежитлової нерухомості за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , тип об'єкта - комплекс, дата державної реєстрації набуття права власності - 10.11.2004, загальна площа об'єкта - 3525,00 кв.м., розмір частки у праві спільної власності на об'єкт - 2256,00 кв.м.
З огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт перебування у 2023 році та 2024 році у власності ОСОБА_1 об'єкта нежитлової нерухомості з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , тип об'єкта - комплекс, дата державної реєстрації набуття права власності - 10.11.2004, загальна площа об'єкта - 3525,00 кв.м., розмір частки у праві спільної власності на об'єкт - 2256,00 кв.м., за який оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу були визначено суми податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік та 2024 рік.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 02 квітня 2025 року №0028823-2408-1601-UA51140130000082333, форми "Ф" від 02 квітня 2025 року №0028821-2408-1601-UA51140130000082333, - прийняті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №0.4338235418.1 від 29.04.2025 /а.с. 13/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 47/.
Таким чином, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 72-77, 90, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 02 квітня 2025 року №0028823-2408-1601-UA51140130000082333.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 02 квітня 2025 року №0028821-2408-1601-UA51140130000082333.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич