15 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10707/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10707/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
31.07.2025 адвокат Сердюченко Володимир Володимирович, здійснюючи на підставі ордеру (серія АР №1221519 від 04.02.2025) представництво інтересів ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (надалі - в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, яке викладено в листі від 17.07.2025 №1808/1/ НОМЕР_2 , про відмову у звільненні з військової служби старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами, зобов'язавши в/ч НОМЕР_1 повторно розглянути подані документи щодо звільнення старшого лейтенанта ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами та звільнити його з військової служби.
Мотивуючи цей позов, представник вказує на обставини протиправності рішення відповідача, який без конкретизації переліку необхідних для задоволення рапорту документів відмовив у звільненні з військової служби позивача з підстав недоведеності факту відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня спорідненості у матері позивача - ОСОБА_2 . Зазначає, що з боку в/ч НОМЕР_1 був проігнорований Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 , затверджений 30.05.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким і підтверджується факт відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня спорідненості у громадянки ОСОБА_2 , які можуть здійснювати постійний догляд. Крім іншого у цьому Акті вказано лише про наявність у ОСОБА_2 її батька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого невідоме. Водночас ОСОБА_3 є пенсіонером, якому виповнилося 90 років, а тому і сам вочевидь потребує стороннього догляду. Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї, натомість визначає критерії віднесення до кола членів однієї сім'ї. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання (постанова КЦСВС від 23.04.2020 у справі №686/8440/16-ц). З огляду на це, як на думку представника позивача, непрацездатний ОСОБА_3 , який до того ж не проживає разом з ОСОБА_2 , не є особою, яка може здійснювати догляд за іншою особою. Тож у розпорядженні відповідача були всі необхідні документи, які підтверджували факт відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня спорідненості у громадянки ОСОБА_2 , які можуть здійснювати за нею догляд. Відмова ж без належної оцінки наданих доказів порушує принцип об'єктивності та справедливості, гарантований ст. 19 Конституції України.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 надати докази.
21.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 42-45), в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що у контексті п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи, у період дії воєнного стану може бути підставою для звільнення військовослужбовця лише за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. Як зазначає сам позивач, у його матері, ОСОБА_1 (особи з інвалідністю І групи), є батько - ОСОБА_3 (інша особа першого ступеня споріднення).
Окрім цього, ОСОБА_1 особа з інвалідністю І групи безстроково, згідно з довідкою МСЕК серії 12ААГ №165793 від 10.05.2023 та висновком про умови та характер праці "Потребує постійної сторонньої допомоги". На переконання відповідача поняття "постійний догляд" не є тотожним поняттю "постійна допомога", адже перше стосується надання систематичної та тривалої допомоги людині, яка потребує сторонньої підтримки через стан здоров'я або вік, і ця потреба не є тимчасовою, а друге - включає різні види підтримки, як матеріальної (фінансова допомога, наприклад пенсії, субсидії, соціальні виплати), так і фізичної (допомога у пересуванні, виконанні побутових справ, догляд за здоров'ям), для осіб, які її потребують, незалежно від того, чи є ця потреба постійною чи тимчасовою.
З огляду на це відповідач констатує факт невиконання обов'язкової умови для отримання права на звільнення з військової служби за сімейними обставинами - це необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є інвалідом І чи ІІ групи. Оскільки позивач до рапорту про звільнення не надав достатніх та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 (особа з інвалідністю І групи) має потребу у постійному догляді за відсутності інших інші членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, підстави для його звільнення з військової служби відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII відсутні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 від в/ч НОМЕР_1 витребувано документи щодо зарахування позивача до особового складу в/ч НОМЕР_1 , призначення на посаду, копії всіх документів, які були додані до рапорту ОСОБА_1 про звільнення зі служби, рішення, прийнятого за результатом розгляду цього рапорту.
Правом на надання відповіді на відзив ні позивач, ні його представник не скористалися.
Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Запоріжжя, з 16.08.2019 проходить військову службу, нині - за контрактом у складі в/ч НОМЕР_3 на посаді ординатора лікувального відділення медичної роти ІНФОРМАЦІЯ_4 Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " Сухопутних військ Збройних Сил України, з 19.06.2025 - старший лейтенант медичної роти (а.с. 60).
07.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до командира медичної роти в/ч НОМЕР_3 з рапортом, в якому просив клопотати перед вищим командуванням про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини п'ятої, пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків, який є особою з інвалідністю І групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступенів споріднення або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я (а.с. 59).
До рапорту позивач додав:
- акт обстеження сімейного стану військовослужбовця, затверджений 30.05.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до якого комісія ТЦК на підставі звернення командира в/ч НОМЕР_3 від 13.05.2025 здійснила обстеження сімейного стану військовослужбовця за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка потребує постійного догляду на підставі довідки до акту огляду МСЕК серія 12 ААГ №165793 (а.с. 62-63);
- копію власного паспорту громадянина України та РНОКПП (а.с. 63-64, 6);
- копію власного свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданого ВРАГС Орджонікіджевського району м. Запоріжжя 14.11.1996, відповідно до якого батьком позивача є ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_2 (а.с. 65);
- копію власного посвідчення офіцера серія НОМЕР_5 , виданого Українською військово-медичною академією 10.09.2019 (а.с. 66-67);
- довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, складену Управлінням "Центр надання адміністративних послуг" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 30.06.2025 за №269/19-14, відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані власниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 68);
- копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 та РНОКПП (а.с. 69-72);
- копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №165793, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , встановлено першу "Б" групу інвалідності безстроково. У графі "Висновок про умови та характер праці" зазначено "Потребує постійної сторонньої допомоги" (а.с. 73);
- копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 серія НОМЕР_6 від 22.08.2023 (а.с. 73).
Рапорт позивача з додатками до нього разом з аркушем співбесіди та поданням на звільнення 07.07.2025 т.в.о. начальника відділення персоналу штабу в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_5 були направлені до командира в/ч НОМЕР_1 , як до органу військового управління (а.с. 59).
Як повідомляє представник відповідача у відзиві, в/ч НОМЕР_1 є органом військового управління, в якій позивач військову службу не проходить, і не проходив. При цьому відповідач здійснював розгляд подання (матеріалів) в/ч НОМЕР_3 щодо звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами.
За наслідками розгляду рапорту, листом від 17.07.2025 №1808/1/10802 командування в/ч НОМЕР_1 повідомило командування в/ч НОМЕР_3 про те, що позитивного рішення щодо звільнення старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 не прийнято у зв'язку з відсутністю правових підстав, а саме: не доведено відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня спорідненості у громадянки ОСОБА_2 , які можуть здійснювати догляд (а.с. 35).
У відзиві представник відповідача роз'яснив, що ОСОБА_3 , батько ОСОБА_1 , є іншою особою першого ступеня споріднення. Окрім цього, ОСОБА_1 - особа з інвалідністю І групи безстроково згідно з довідкою МСЕК серії 12ААГ №165793 від 10.05.2023 та висновком про умови та характер праці "Потребує постійної сторонньої допомоги", що не є тотожним поняттю "постійний догляд". Оскільки позивач до рапорту про звільнення не надав достатніх та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 (особа з інвалідністю І групи) має потребу у постійному догляді за відсутності інших інші членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, підстави для його звільнення з військової служби відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII відсутні.
Не погоджуючись із правомірністю мотивів відмови у звільненні з військової служби, позивач через представника звернувся до суду з цим позовом, в якому просить зобов'язати відповідача повторно розглянути його рапорт щодо звільнення з військової служби за сімейними обставинами.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває і дотепер.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Питання звільнення з військової служби регулює стаття 26 Закону №2232-ХІІ.
Так, згідно з підпунктом "г" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин з підстав необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
Спірним у цій справі є питання підтвердження / не підтвердження позивачем доданими до рапорту документами підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини, які той пов'язує з необхідністю постійного догляду сином за матір'ю, яка має статус особи з інвалідністю першої групи та за висновком МСЕК потребує постійної сторонньої допомоги.
Пунктом 14.30 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170, установлено, що під час дії особливого періоду, періоду проведення мобілізації та дії воєнного стану, за наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інших поважних причин, визначених абзацами дванадцятим, чотирнадцятим, п'ятнадцятим пункту 2 та абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім'я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за формою, визначеною у додатку 22 до цієї Інструкції. До рапорту (заяви) додаються документи, що підтверджують право на звільнення (зазначені в підпунктах 22, 25 - 28 пункту 5 додатку 19 до цієї Інструкції), або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.
Після подання військовослужбовцем рапорту (додаток 22 до цієї Інструкції), командир (начальник) військової частини з урахуванням вимог, визначених Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, зобов'язаний надіслати у триденний строк з дня отримання такого рапорту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеному у рапорті, запит на перевірку його сімейного стану.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.
Комісія зобов'язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.
У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви або запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.
За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п'яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.
Як вже встановлено судом вище, до рапорту на звільнення позивач приєднав Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця, затверджений 30.05.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до якого комісія ТЦК на підставі звернення командира в/ч НОМЕР_3 від 13.05.2025 здійснила обстеження сімейного стану військовослужбовця за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка потребує постійного догляду на підставі довідки до акту огляду МСЕК серія 12 ААГ №165793 (а.с. 62-63).
У графі 9 "Інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд за членом сім'ї військовослужбовця першого ступеня споріднення" комісією ТЦК вказано батька ОСОБА_1 - гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого невідоме, пенсіонер.
З посиланням лише на цей факт, який на думку відповідача доводить обставину наявності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за членом сім'ї військовослужбовця, відповідач відмовив позивачу у звільненні з військової служби.
Однак, суд визнає такий мотив недостатнім для формування відповідного висновку з урахуванням наступного.
Як свідчить зміст довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, складеної Управлінням "Центр надання адміністративних послуг" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 30.06.2025 за №269/19-14, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані власниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 68).
Водночас у пункті 11 досліджуваного акту комісією ТЦК зазначено про те, що встановити наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за членом сім'ї військовослужбовця другого ступеня споріднення, згідно даних Державного реєстру актів цивільного стану, неможливо.
Тож комісією ТЦК встановлено і зафіксовано в акті факт відсутності зареєстрованих за адресою ОСОБА_1 інших осіб, окрім позивача, першого або другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за членом сім'ї військовослужбовця.
Чоловік ОСОБА_1 та батько позивача ОСОБА_4 у шлюбних відносинах з нею не перебуває, оскільки шлюб був припинений ще 09.10.2002, що підтверджується записами паспорту ОСОБА_1 (а.с. 28).
Сам по собі факт наявності у ОСОБА_1 її батька - гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого невідоме, не може доводити факт наявності осіб, які можуть здійснювати догляд, оскільки по-перше: його місце проживання нікому невідоме, а по-друге: особа 1935 року народження вочевидь не може самостійно здійснювати догляд за іншою особою в силу свого віку, а також в силу свого статусу непрацездатної особи у розумінні абзацу 17 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Додатковий мотив відмови у задоволенні рапорту позивача, на який зіслався представник відповідача лише у відзиві, зводиться до обставин того, що ОСОБА_1 - особа з інвалідністю І групи безстроково згідно з довідкою МСЕК серії 12ААГ №165793 від 10.05.2023 та висновком про умови та характер праці "Потребує постійної сторонньої допомоги", що не є тотожним поняттю "постійний догляд".
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар'єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
Згідно зі ст. 7 Закону України від 06.10.2005 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", залежно від ступеня стійкого обмеження повсякденного функціонування, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня стійкого обмеження повсякденного функціонування особи з інвалідністю та обсягів потреби в постійному догляді, допомозі або диспансерному нагляді.
Підгрупа А першої групи інвалідності встановлюється особам з виключно високим ступенем стійкого обмеження повсякденного функціонування, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги інших осіб або диспансерного нагляду, які фактично не здатні до самообслуговування.
ОСОБА_7 першої групи інвалідності встановлюється особам з високим ступенем стійкого обмеження повсякденного функціонування, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій, які частково здатні до виконання окремих видів самообслуговування.
Відповідно до пункту 24 чинної на момент встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності постанови Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317, яка втратила чинність на підставі постанови КМ №1338 від 15.11.2024, комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації.
Тобто, документом, що підтверджує інвалідність та містить висновок щодо умов і характеру роботи і застосовується при винесенні рішення МСЕК про встановлення групи, причини і строку інвалідності у спірному випадку, є довідка до акту огляду МСЕК, видана за формою №157-1/о (а.с. 32), затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 №577, що втратив чинність на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я № 2067 від 10.12.2024.
Відповідно до пункту 27 вже згаданої постанови Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317, підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
До I групи належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.
Відповідно до цього ж пункту постанови, існують дві категорії осіб з інвалідністю першої групи - підгрупи "А" і "Б".
До підгрупи Б I групи інвалідності належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування.
Критеріями встановлення підгрупи Б I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності підгрупи "Б". При цьому у графі 12 "Висновок про умови та характер праці" довідки №165793 зафіксовано висновок "Потребує постійної сторонньої допомоги".
Постанова Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317 не містить визначення понять стороннього нагляду, догляду або допомоги.
Водночас чинне законодавство із цих трьох термінів містить визначення лише одного з них, а саме - постійний сторонній догляд, як вид догляду, яким забезпечуються особи з інвалідністю із значно вираженою важкістю, функціональними порушеннями в організмі, обумовленими професійним захворюванням, травмою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно вживати їжу, користуватися туалетом, потребують допомоги під час прогулянок тощо), (Порядок організації надання деяких соціальних та медичних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 №438 "Деякі питання організації забезпечення соціальними та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують").
Тож застосовану в абзаці 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ таку кваліфікуючу ознаку як необхідність здійснювати постійний догляд, з огляду на підстави для встановлення I групи інвалідності, що наведені у п. 27 постанови Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317, слід трактувати у широкому сенсі, тобто і як постійний сторонній догляд, і як постійний сторонній нагляд, і як постійну сторонню допомогу.
Відмовляючи позивачу у задоволенні рапорту на звільнення з військової служби, відповідач цих особливостей законодавчого регулювання не врахував, обмежившись поверхневим висновком про недоведеність факту відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня спорідненості у гр. ОСОБА_1 , які можуть здійснювати догляд.
Зважаючи на це підстави відмови, наведені відповідачем у листі - відповіді від 17.07.2025 №1808/1/10802 на рапорт позивача від 07.07.2025, суд визнає необґрунтованими.
Враховуючи обсяг зібраних у справі доказів, особливості нормативно-правового регулювання спірних відносин, доводи сторін, а також те, що інших критеріїв невідповідності рапорту та доданих документів позивача вимогам законодавства відповідачем не визначено, суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, враховує те, що за наслідками розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби командир військової частини зобов'язаний видати наказ по особовому складу про звільнення такого військовослужбовця чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту, з огляду на що суд зобов'язує відповідача здійснити повторний розгляд рапорту старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 від 07.07.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини п'ятої, пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків, який є особою з інвалідністю І групи, з урахуванням висновків щодо правозастосування, сформульованих судом у цьому рішенні.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим такий підлягає задоволенню у повному обсязі у спосіб, обраний позивачем.
Позивач звільнений від сплати судового збору як військовослужбовець, інших судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/10707/25 - задовольнити.
Визнати протиправними мотиви відмови щодо звільнення з військової служби старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , наведені у листі т.в.о. начальника штабу - заступника командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2025 №1808/1/10802.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити повторний розгляд рапорту щодо звільнення з військової служби старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 з підстав, передбачених підпунктом "г" пункту 3 частини п'ятої, пунктом 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків, який є особою з інвалідністю І групи.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ; АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ; АДРЕСА_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун