Рішення від 15.04.2026 по справі 420/27205/25

Справа № 420/27205/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складу головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 11.08.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 о/р НОМЕР_1 від 09.04.2025;

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності, які враховується при призначенні та розрахунку пенсії:

- період роботи в 1983 році в колгоспі ім. Леніна кількістю вихоходнів 43, що відповідає 1 місяцю 17 днів.

- період роботи в колгоспі ім. Леніна і КСП ім. Леніна з 1991 по 2022 роки: 1991 році - 1 рік 4 місяці 16 днів замість 1 року. 1992 - 1 рік 4 місяці 16 днів замість 1 року. 1993 - 1 рік 1 місяць 15 днів замість 1 року. 1994 - 1 рік 2 місяці 21 день замість 1 року. 1995 - 1 рік 4 місяці 10 днів замість 1 року. 1996 - 1 рік 4 місяці 18 днів замість 1 року. 1997 - 1 рік 4 місяці 4 дні замість 1 року 1998 - 1 рік 5 місяців 20 днів замість 1 року. 1999 - 1 рік 4 місяці 5 днів замість 1 року. 2000 - 1 рік 1 місяць 17 днів замість 1 року. 2001 - 1 рік 6 місяців 00 днів замість 1 року. 2002 - 1 рік 4 місяці 10 днів замість 1 року;

- період участь в участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 на з 14.08.2022 по 31.12.2022 р. в трикратному розмір (один місяць за три) з 02.04.2025 р. та здійснити відповідні виплати.

Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. З 26.03.2025 Позивач отримує пенсію за віком, як учасник бойових дій, на підтвердження чого надаю відомості, які містяться в електронній пенсійній справі. Позивач 02.04.2025 через портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася з відповідною заявою про допризначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами (номер звернення 894) на підтвердження чого надаються відповідні відомості, які містяться в електронній пенсійній справі Позивача. Рішенням про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 о/р НОМЕР_1 від 09.04.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було відмовлено в допризначенні пенсії у зв'язку з подачею додаткових документів. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не зарахувало до мого страхового стажу наступні періоди моє трудової діяльності: період роботи в 1983 році в колгоспі ім. Леніна кількість виходнів 43, що відповідає 1 місяцю 17 днів. Період участь в участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Від 20 серпня 2014 року № 413 на з 14.08.2022 по 31.12.2022 в трикратному розмір (1 місяць за три). та невірно розрахувало мій страховий стаж за період роботи в колгоспі (колгоспі ім. Леніна і КСП ім. Леніна) з 1991 по 2002 роки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Каравана Р.В.

Ухвалою судді від 14.08.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.08.2025 від представника відповідача ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив (вх. №88510/25) з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.04.2025 позивач звернувся на вебпортал Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою «допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» та надав архівні довідки про підтвердження трудового стажу №22/78 та №22/79 від 13.03.2025 за період роботи з 1983 - 2005 в ТзОВ агрофірмі «Темп», військовий квиток НОМЕР_2 від 17.09.2022p.

Роботу в колгоспі з 01.01.1983 - 31.12.1983 позивачу було не зараховано, оскільки робота в колгоспі зараховується з 14 років. Всі інші періоди зараховані при призначенні пенсії. Також позивачу не було зараховано військову службу за період з 20.05.1988 28.05.1990, оскільки в військовому квитку запис про військову службу завірений частиною, що не відповідає часовому проміжку служби та дати видачі. Необхідно надати уточнюючу довідку. Враховуючи зазначене, в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено.

Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №885 від 23.12.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи №420/27205/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 визначено головуючого суддю Скупінську О.В. для розгляду справи.

Ухвалою судді від 26.12.2025 постановлено прийняти до свого провадження адміністративну справу № 420/27205/25; розгляд справи починається спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_3 ).

12.01.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ В Івано-Франківській області надійшов лист (вх. №4457/26), в якому повідомили, що електронна пенсійна справа ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області за зазначеним в заяві про перерахунок пенсії за місцем фактичного проживання (реєстрації). Відтак в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відсутній доступ до електронної пенсійної справи.

Ухвалою суду від 11.03.2026 постановлено витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_3 ).

06.04.2026 від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов лист (вх. №37315/26) про надання копій пенсійної справи.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, письмових пояснень, клопотань, заяв по справі, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.03.2025.

02.04.2025 ОСОБА_1 звернувся на вебпортал Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою «допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» та надав архівні довідки про підтвердження трудового стажу №22/78 та №22/79 від 13.03.2025 за період роботи з 1983-2005 в ТзОВ агрофірмі «Темп», військовий квиток НОМЕР_2 від 17.09.2022.

За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франквській області за результатами якої прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії №154950006193 від 09.04.2025.

У вказаному рішення зазначено, що «Роботу в когоспі з 01.01.1983-31.12.1983 не зараховуємо, оскільки робота в колгоспі зараховується з 14 років. Всі інші періоди зараховані при призначенні пенсії.

Не зараховуємо військову службу за період з 20.05.1988-28.05.1990, оскільки в військовому квитку запис про військову службу завірений частиною, що не відповідає часовому проміжку служби та дати видачі. Необхідно надати уточнюючу довідку.

Враховуючи зазначене, в перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 відмовити.»

Не погоджуючись із рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №154950006193 від 09.04.2025, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 1058 перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення/перерахунок пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.03.2025.

02.04.2025 ОСОБА_1 звернувся на вебпортал Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою «допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» та надав архівні довідки про підтвердження трудового стажу №22/78 та №22/79 від 13.03.2025 за період роботи з 1983-2005 в ТзОВ агрофірмі «Темп», військовий квиток НОМЕР_2 від 17.09.2022.

За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, розглянувши заяву та додані документи про допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами, прийняло рішення за №154950006193 від 09.04.2025 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Спірним рішенням відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі з 01.01.1983-31.12.1983 не зараховуємо, оскільки робота в колгоспі зараховується з 14 років та військову службу за період з 20.05.1988-28.05.1990, оскільки в військовому квитку запис про військову службу завірений частиною, що не відповідає часовому проміжку служби та дати видачі.

Так з трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 , заповнену 01.09.2000, встановлено наступні записи:

- запис №1 від 15.06.1990 колгосп ім. Леніна Котовського району Одеської області. Прийнятий в членство колгоспу на посаду водія;

- запис №2 від 08.02.2000 звільнений у зв'язку з реорганізацією КСП ім. Леніна по переводу в ТОВ АФ «Тепм» (наказ від 08.02.2000).

Згідно відомостей про трудову участь в колгоспі: 1990 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 166; 1991 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 358; 1992 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 346; 1993 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 281; 1994 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 312; 1995 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 352; 1996 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 360; 1997 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 346; 1998 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 387; 1999 рік - прийнятий колгоспний мінімум 240; відпрацьовано - 348; 2000 рік - прийнятий колгоспний мінімум 140; відпрацьовано - 183; 2001 рік - прийнятий колгоспний мінімум 110; відпрацьовано - 263; 2002 рік - прийнятий колгоспний мінімум 110; відпрацьовано - 223; 2003 рік - прийнятий колгоспний мінімум 110; відпрацьовано - 272; 2004 рік - прийнятий колгоспний мінімум 110; відпрацьовано - 254; 2005 рік - прийнятий колгоспний мінімум 110; відпрацьовано - 32; 2006 рік - прийнятий колгоспний мінімум відсутня інформація; відпрацьовано - 262; 2007 рік - прийнятий колгоспний мінімум відсутня інформація; відпрацьовано - 359; 2008 рік - прийнятий колгоспний мінімум відсутня інформація; відпрацьовано - 286.

Відповідно до архівної довідки №22/78 від 13.03.2025 виданої трудовим архівом Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якій зазначено, що в документах архівного фонду №46-Т, опис 2-о/с «Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми «Темп» с. Липецьке Котовського району Одеської області у книгах обліку стажу колгоспників значиться прізвище « ОСОБА_2 » (рос. мов. - так у документах) та нарахування йому вихододнів, зокрема за такі роки, а саме:

- 1983 (річна кількість нарахованих вихододнів 43; встановлений мінімум вихододнів відсутній; підстава: справа 48; аркуші 235);

- 1984 (річна кількість нарахованих вихододнів 42; встановлений мінімум вихододнів відсутній; підстава: справа 48; аркуші 235);

- 1985 (річна кількість нарахованих вихододнів 25; встановлений мінімум вихододнів відсутній; підстава: справа 48; аркуші 235);

- 1986 (річна кількість нарахованих вихододнів 53; встановлений мінімум вихододнів відсутній; підстава: справа 48; аркуші 235);

- 1987 (річна кількість нарахованих вихододнів 43; встановлений мінімум вихододнів відсутній; підстава: справа 48; аркуші 235);

- 1988-1989 (річна кількість нарахованих вихододнів відсутня; встановлений мінімум вихододнів відсутній; підстава: справа 48; аркуші 235).

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310.

Відповідно до п. п. 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п. 5 Основних Положень).

Згідно з п.6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до п. 8 Основних Положень трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Суд зазначає, що спірним питання у цій справі є не зарахування Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області до страхового стажу позивача періодів роботи в колгоспі з 01.01.1983 по 31.12.1983 рік, оскільки робота в колгоспі зараховується з 14 років.

Суд зазначає, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалістю роботи і перерв. При цьому обчислення стажу роботи в колгоспі після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

У разі відсутності документів, які б підтверджували членство в колгоспі, обчислення стажу роботи в господарстві здійснюється за фактичною тривалістю на підставі довідок про час роботи.

Відповідно до Типового уставу колгоспу, затвердженого постановою ЦК КПРС і Радою Міністрів СРСР від 28.11.1969 року № 910, членами колгоспу могли бути громадяни, які досягли 16-річного віку. У деяких випадках членами колгоспу могли бути громадяни, які досягли 14-річного віку.

Працюючими в колгоспі вважалися неповнолітні діти, котрі особисто перебували в трудових відносинах з колгоспом, а не епізодично допомагали батькам. Такі особи мали бути зараховані до членів колгоспу з виконанням постійних обов'язків або отримували наряди на виконання певної роботи, їм особисто нараховувалися трудодні (вихододні). Період роботи в колгоспі малолітнім та неповнолітнім дітям, членство в колгоспі яких не підтверджено, зараховується до стажу роботи тільки за умови підтвердження цього факту архівними документами.

Одним із основних документів, якими підтверджується стаж роботи члена колгоспу, є трудова книжка колгоспника. Крім того, документами про трудовий стаж вважаються довідки правлінь колгоспів, видані на підставі відповідних архівних матеріалів, а також довідки архівних установ.

При цьому, зміст вищевказаних положень, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, передбачено дві форми роботи особи в колгоспі:

- шляхом прийняття в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводився загальними зборами колгоспників за поданням правління;

- за трудовими договорами фахівців та інших працівників, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (тобто без членства в колгоспі).

Таким чином, трудова книжка колгоспника заводилася лише щодо членів колгоспів та була основним документом про трудову діяльність таких осіб. Також вимоги про встановлення в колгоспі мінімуму трудової участі в громадському господарстві та виконання такого мінімуму стосувались лише членів колгоспу і такі відомості підлягали внесенню до трудових книжок колгоспників.

Як було встановлено судом з трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 ОСОБА_1 прийнятий в членство колгоспу ім. Леніна на посаду водія з 15.06.1990.

Поряд з цим, судом встановлено, що позивачу 26.03.1984 виповнилося 14 років.

Отже, роботу у колгоспі у підлітковому віці (до 14 років) можливо зарахувати до страхового стажу виключно на підставі документів.

У разі наявності документів, які підтверджують членство в колгоспі, рік роботи в колгоспі до 01.01.1996 року зараховується як повний рік незалежно від кількості нарахованих трудоднів на рік або відпрацьованих людино-днів на рік.

Якщо ж документи, які підтверджують членство в колгоспі відсутні, обчислення стажу роботи здійснюється за фактичною тривалістю на підставі документів того часу, без урахування праці підлітком в колгоспі.

Доводи позивача про можливість зарахування стажу у спірному періоді на підставі архівних довідок №22/78 та №22/79 від 13.03.2025 є безпідставним, оскільки вказані довідки не містять даних, які б давали можливість встановити факт виконання фактичної роботи в колгоспі ім. Леніна. Довідка №22/78 від 13.03.2025 лише визначають, що прізвище позивача та його ініціали значаться в книгах обліку стажу колгоспників, при цьому відсутні жодні дані про кількість відпрацьованих людино-годин та сум нарахованої заробітної плати.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає про необґрунтованість вимог позивача щодо зарахування стажу його роботи в колгоспі у період з 01.01.1983 по 31.12.1983.

Щодо врахування до страхового стажу позивача військової служби (з 20.05.1988 по 28.05.1990), суд зазначає таке.

Спірним рішенням відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди військової служби з 20.05.1988-28.05.1990, оскільки в військовому квитку запис про військову службу завірений частиною, що не відповідає часовому проміжку служби та дати видачі.

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 , заповненого 19.09.2022, містяться відомості про проходження військової служби, що дійсно не відповідає часовому проміжку служби та дати видачі.

Крім того міститься довідка №43 від 15.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 дана в тому, що дійсно ОСОБА_1 проходив військову службу в збройних Силах з 20.05.1988 по 28.05.1990.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із положеннями пункту першого статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року №346/1454/17 зроблено правовий висновок, що право позивача на зарахування до страхового стажу періоду перебування на військовій службі прямо передбачено нормами статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і не потребує додаткового підтвердження.

Крім того суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його військовому квитку, заповнення якого здійснювалося не позивачем, а іншими особами.

Також у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Отже, час проходження військової служби має бути зарахований до стажу роботи.

Що ж стосується зарахування до страхового стажу періоду участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 на з 14.08.2022 по 31.12.2022 р. в трикратному розмір (один місяць за три) то вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки ГУ ПФУ в Одеській області не вирішувалось питання щодо зарахування або не зарахування вказаного періоду, а тому вказаний період з 14.08.2022 по 31.12.2022 в даному випадку не є спірним.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №154950006193 від 09.04.2025 протиправним та таким, що належить до скасування.

Беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на пенсійне забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №154950006193 від 09.04.2025 про відмову в проведені перерахунку пенсії, та наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 02.04.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду проходження військової служби з 20.05.1988 по 28.05.1990.

На думку суду, саме такий спосіб судового захисту слід застосувати виходячи з обставин справи.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства та судову практику, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №154950006193 від 09.04.2025 про відмову в проведені перерахунку пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 02.04.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням періоду проходження військової служби з 20.05.1988 по 28.05.1990.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

Попередній документ
135702107
Наступний документ
135702109
Інформація про рішення:
№ рішення: 135702108
№ справи: 420/27205/25
Дата рішення: 15.04.2026
Дата публікації: 17.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.04.2026)
Дата надходження: 11.08.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії