14 квітня 2026 р. № 400/3354/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши питання про повернення заяви у справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008
провизнання протиправним та скасування рішення; визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
30.03.2026 Богач Віта Іванівна - представник ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:
" … 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.12.2024 року щодо припинення виплати пенсії, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу та не виплати пенсії за визначений пенсіонером банківський рахунок.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити виплату пенсії з листопада 2024 року, виплатити компенсацію втрати частини доходу з листопада 2024 року до дати фактичної виплати пенсії на банківський рахунок, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам …".
Ухвалою від 06.04.2026 суд залишив позовну заяву без руху. Однією з причин для цього суд вказав пропуск строку звернення до суду та відсутність заяви про його поновлення.
Суд зауважує, що 19.02.2026 з тим самим позовом до суду звернувся інший представник ОСОБА_1 - Акерман Наталія Іванівна. Ухвалою від 25.02.2026 (справа № 400/1738/26) суд залишив позовну заяву без руху. Причина - пропуск строку звернення до суду та відсутність заяви про його поновлення. Ухвалою від 17.03.2026 суд повернув позовну заяву на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
20.03.2026 з тим самим позовом до суду звернувся представник ОСОБА_1 . Акерман Олег Матвійович. Ухвалою від 26.03.2026 (справа № 400/2955/26) суд залишив позовну заяву без руху. Однією з причин суд вказав пропуск строку звернення до суду та відсутність заяви про його поновлення. 27.03.2026 представник Котляревського Д.М. подав заяву про відкликання позовної заяви. Ухвалою від 30.03.2026 суд повернув позовну заяву на підставі пункту 2 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
09.04.2026, на виконання ухвали від 06.04.2026, представник позивача Богач В.І. подала до суду заяву про усунення недоліків.
У заяві наявні такі висловлювання та твердження:
"… деградуючий Миколаївський окружний адміністративний суд …";
"В зв'язку із змовою корумпованого та деградуючого Миколаївського окружного адміністративного суду із керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області …";
"Отже, пропущений на думку суду строк не є виною пенсіонера а є наслідком системних злочинних дій адміністративного суду в цій категорії справ …";
"Наведене свідчить про системне ухвалення деградуючим Миколаївським окружним адміністративним судом завідомо неправосудних судових рішень, нікчемних рішень про зобов'язання розглядати заяви, перешкоджання в доступі до правосуддя що також вчиняє даний склад суду …";
"Фактично деградуючий та корумпований адміністративний суд маніпулюючи нормами права здійснює ефективний захист інтересів Пенсійного Фонду України …".
Суд зазначив, що неприпустимість зловживання процесуальними права належить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Пунктом 1 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд врахував висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 400/3127/19:
"…17. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
18. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
19. Такі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 березня 2019 року в справі №9901/34/19.
20. Образливі висловлювання ОСОБА_1 , використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема й апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правильно розцінив як зловживання процесуальними правами.
21. Обґрунтування апеляційної скарги з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви (скарги). Так, цей Суд, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали від 04 лютого 2003 року в справі "Duringer and Grunge v. France" ("Дюрінже та Грандж проти Франції", заяви №61164/00 і №18589/02), від 14 травня 2004 року в справі "Rehak v. the Czech Republic" ("Ржегак проти Чеської Республіки", заява №67208/01)) …".
На думку суду, подання процесуального документа з подібними висловлюваннями та твердженнями (у тому числі - звинуваченнями у вчиненні корупційних правопорушень) є неприпустимим і розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Керуючись статтями 45, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повернути представнику позивача заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Птичкіна