справа № 380/28319/23
про зміну способу і порядку виконання судового рішення
14 квітня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №380/28319/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.08.2020 №11/1573 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 26.08.2020 №11/1573, виданої Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України, у відповідності до положень статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
27.03.2026 на розгляд суду надійшла заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/28319/23 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 120838,85 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання вказаного судового рішення відповідачем здійснено з 01 квітня 2019 року відповідний перерахунок пенсії, сума доплати пенсії становить 120838,85 грн., що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача. Проте, виплату зазначеної суми на користь позивача відповідачем не здійснено, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.
Вважає, що застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми (120838,85 грн.) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.
Відповідач щодо задоволення заяви представника позивача заперечив, подавши до суду відповідну заяву. Зазначає, що Головним управлінням рішення суду від 23.01.2024 у справі № 380/28319/23 виконано, здійснено перерахунок пенсії та доплата за період з 01.04.2019 по 31.03.2024 становить 121503,90 грн.
Вказує, що суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Постанова №821). Вказаним порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання законної сили рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування). Відповідно до Постанови № 821 виплати здійснюватимуться щомісяця пропорційно до коштів, визначених у бюджеті Пенсійного фонду, у розмірі зобов'язань державного бюджету і страхових коштів.
Відповідач також зауважує, що в лютому та березні 2026 року заявнику на виконання погашення заборгованості за судовим рішенням, відповідно до вимог Порядку, виплачено кошти в розмірі: 103 грн. та 101 грн. (відкладена заборгованість). На час подання заперечення на заяву залишок невиплачених коштів нарахованих на виконання рішення суду по справі № 380/28319/23 змінився та становить 120737,85 грн. Оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
Розгляд заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено у судовому засіданні 09.04.2026.
В судове засідання 09.04.2026 сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи викладене, суд перейшов до розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у цій справі, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19 грудня 2024 року положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.». Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім цього, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Судом встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №380/28319/23 ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 та доплата за період з 01.04.2019 по 31.03.2024 становить 121503,90 грн, що не заперечується відповідачем.
На підставі п. 5 Постанови №821 відповідачем здійснено виплату позивачу 766,05 грн. за відкладеною/ретроспективною заборгованістю по судовому рішенню від 23.01.2024 у справі №380/28319/23, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
При цьому, залишок невиплачених коштів по пенсії позивача, на час розгляду заяви, становить 120737,85 грн. та залишається невиплаченою, що не заперечується сторонами.
Таким чином суд встановив, що ГУ ПФУ у Львівській області не здійснило виплату на користь позивача заборгованості по пенсії у розмірі 120737,85 грн., що свідчить про невиконання боржником рішення суду у повному обсязі.
Отже, у даній ситуації наявний факт часткового невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №380/28319/23, яке набрало законної сили.
Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми (120737,85 грн.) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості заміни зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом №4094-IX.
Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов'язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Наведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 120838,85 грн. є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.
Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
Враховуючи викладене у сукупності, суд робить висновок, що, оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати залишку невиплачених коштів по пенсії, що становить 120737,85 грн., спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача).
Оскільки відповідач (боржник), визначивши розмір заборгованості по пенсії перед позивачем (стягувачем), не виконав рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії в строк, що перевищує два місяці, то за таких обставин існує чітка, недвозначна та єдина підстава для прийняття рішення про зміну способу виконання рішення суду на стягнення заборгованості по пенсії з відповідача (боржника).
Враховуючи викладене, суд робить висновок про часткове задоволення заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст. 241-243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №380/28319/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану заборгованість по пенсії у розмірі 120737 (сто двадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 85 коп.
В задоволенні решти вимог заяви представника позивача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Повний текст ухвали складено 14.04.2026 року.
Суддя Костецький Н.В.