15 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/2321/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Деркач Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 360/2321/25 за позовом адвоката Деркач Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
07.04.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Деркач Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 360/2321/25, в якій представник позивача просить суд:
- постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №360/2321/25, та направити її для виконання суб'єкту владних повноважень (боржнику) - Військовій частині НОМЕР_1 ;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень (боржника) - Військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання судового рішення від 06 лютого 2026 року у справі №360/2321/25 у встановлений судом строк;
- уразі невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №360/2321/25 - вжити заходів, передбачених законодавством.
В обґрунтування заяви зазначено, що 06 лютого 2026 року Луганським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі №360/2321/25, яким зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000,00 гривень (один мільйон гривень 00 коп.), передбачену пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Рішення суду набрало законної сили 03 березня 2026 року, однак станом на момент подання даної заяви, одноразова грошова винагорода у розмірі 1000000,00 грн ОСОБА_1 не виплачена.
Ухвалою від 08.04.2026 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду призначено до розгляду в порядку письмового провадження; зобов'язано відповідача надати до суду: документальне підтвердження про повне виконання рішення суду.
13.04.2026 від Військової частини НОМЕР_1 на виконання вимог ухвали надійшли письмові пояснення щодо судового контролю, в яких вказано, що представниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 подано рапорт на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №360/2321/25 за позовом ОСОБА_1 .
Згідно довідки-розрахунку від 08 квітня 2026 року №2026/ФЕС одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн, передбачену пунктом 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окр.катег.громадян України військової служби у ЗС, НГ та ДПС під час воєнного стану згідно рішення суду по справі №360/2321/25 зазначено сума до виплати 1000000,00 грн.
На сьогоднішній день асигнувань для виконання вищевказаного рішення суду не надходило. В разі їх надходження кошти невідкладно буде перераховано на карткові рахунки військовослужбовців.
Разом з цим, у зв'язку з відсутністю фінансування військової частини НОМЕР_1 , кошти для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2065 у справі №360/2321/25 за позовом ОСОБА_1 ще не надходили, тому виплати йому ще не здійснені. У зв'язку із тим, що військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у Фінансовому економічному управлінні Командування Сухопутних військ і не є головним розпорядником коштів, то у неї немає можливості самостійно здійснювати такі виплати. Станом на 13 квітня 2026 року інформації щодо виділення додаткових асигнувань з цього приводу на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Військова частина НОМЕР_1 не включена до Єдиного реєстру підприємств та організацій України, а є структурним підрозділом у Збройних Силах України.
Командиром військової частини НОМЕР_1 здійснено усі залежні від нього заходи за для своєчасного виконання рішення суду у цій справі, однак через незалежні від нього обставини останнє виконати неможливо фізично.
Враховуючи наведене, відсутність бюджетного та іншого фінансування, коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат, а тому не здійснення виплати, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, нарахованої заборгованості не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Тому представник відповідача просить відмовити у задоволені заяви.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для встановлення контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина третя статті 382-1 КАС України).
Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
У Рішенні від 26 червня 2013 року Конституційний Суд України взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року, вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведеного процесуального заходу мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Отже, позивач має право звернутися із заявою про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 по справі № 360/2321/25 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000,00 гривень (один мільйон гривень 00 коп.), передбачену пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Судом установлено, що представником юридичної служби подано рапорт на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 по справі № 360/2321/25 командиру Військової частини НОМЕР_1 щодо фактичного виконання рішення фінансовою-економічною службою стосовно виділення фінансування.
08 квітня 2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 складено довідку-розрахунок одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн., передбачену пунктом 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окр.катег.громадян України військової служби у ЗС, НГ та ДПС під час воєнного стану згідно рішення суду по справі №360/2321/25, в якій зазначено суму до виплати 1000000,00 грн.
Доказів виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 гривень на виконання рішення суду від 06.02.2026 по справі № 360/2321/25 суду не надано.
Оскільки боржником - суб'єктом владних повноважень станом на дату розгляду заяви про встановлення судового контролю рішення суду не виконано і не надано доказів, що ним вжито всіх залежних від нього заходів з метою повного та фактичного виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 06.02.2026 по справі № 360/2321/25 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд вважає, що достатнім строком для підготовки звіту про виконання рішення суду є шістдесят днів з дня отримання Військовою частиною НОМЕР_1 цієї ухвали.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Деркач Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 360/2321/25 за позовом адвоката Деркач Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Луганського окружного адміністративного суду у шістдесятиденний строк з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 по справі № 360/2321/25.
Роз'яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що звіт про виконання рішення має відповідати вимогам, визначеним частинами другою, третьою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до частини десятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Свергун