Іменем України
14 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/3812/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив:
- визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.05.2021 №0135462-2408-2655.
В обгрунтування позову зазначено, що Позивачем отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в м. Києві від 12.05.2021 № 0135462-2408-2655, яке було оскаржено до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України було винесено рішення від 14.12.2021, яким скаргу було залишено без задоволення.
В обґрунтування протиправності винесення податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 12.05.2021 №0135462-2408-2655 Позивач зазначив, що згідно з направленим податковим повідомленням - рішенням від 12.05.2021 року №0135462-2408-2655 Головним управлінням Державної податкової служби України у м. Києві було нараховано згідно пп.266.7.2. п.266.7 ст. 266 ПК України податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз.особ., які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік в розмірі 11297, 42 грн. Об'єктом оподаткування є: житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що інформація щодо дати опублікування рішення про встановлення податку на нерухоме майно на офіційному сайті Козинської селищної ради відсутня, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту ради з розділу рішення за 2019 рік.
Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлення податків має бути не лише прийнято не пізніше, як за шість місяців до початку бюджетного періоду, а й оприлюднено до 25 липня року, що передую бюджетному періоду., отже мають бути застосовані ставки податку, які були встановлені раніше, а саме 0,5% (рішення Козинської селищної ради від 25.06.2018).
Крім того, згідно відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що у власності Позивача наявний житловий будинок з надвірними побудовами, загальна площа об'єкту 359, 2 кв.м., при цьому житлова площа 27,2 кв.м. З описаного вище вбачається неправильний розрахунок податку згідно податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 12.05.2021 року №0135462-2408-2655, оскільки застосована ставка податку в розмірі 1% від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначена рішенням, що не було опубліковано в належному на те порядку, а отже, мають бути застосовані ставки податку, які були встановлені раніше, а саме 0,5% (рішення Козинської селищної ради від 25.06.2018 року). Також за розрахунок було взято площу в 359,2 кв.м., яка включає в себе надвірні побудови, натомість, ст. 266 ПК України передбачає оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості та зменшення бази оподаткування саме для житлових будинків на 120 кв.м. Житлова площа належного Позивачу будинку з прибудинковими спорудами становить всього 27,2 м.кв.
Відповідач не визнав позовні вимоги та подав відзив, у якому зазначив таке.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952- IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Пунктом 1 ст. 2 Закону № 1952-IV визначено, що записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Повноваження контролюючого органу полягають виключно у розрахунку, формуванні та надсиланні податкових повідомлень-рішень платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Згідно інформації з інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу та на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Головного управління ДПС у м. Києві гр. ОСОБА_1 є власником, зокрема, житлового будинку загальною площею 359,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1
Рішенням Козинської селищної ради сьомого скликання від 12.06.2019 №12 (далі - Рішення) встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік, які введені в дію з 01 січня 2020 року, та список вулиць по зонам оподаткування, тобто перелік зональності вулиць смт. Козин (Рішення зі списком вулиць додаємо до відзиву та звертаємо увагу, що вказане рішення з додатками наявне в загальному доступі на офіційному веб-сайті Козинської селищної ради за посиланням https://kosin.org.ua).
Відповідно до встановленого Рішенням списку вулиць по зонам оподаткування провулок Лісовий відноситься до II зони оподаткування. Рішенням встановлено, що ставка податку щодо об'єктів нерухомості у вигляді будівель житлових II зони оподаткування у 2020 році для фізичних осіб становить 1% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.
Також Відповідачем у відзиву зазначено, що під час обрахунку грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки було ураховано норми чинного законодавства та обрахунок здійснено вірно.
На підставі зазначеного Відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання.
Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року зазначену справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідив матеріали справ, урахував доводи сторін, оцінив надані докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов висновку не обґрунтованості позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, у розмінні вимог ст.ст. 73, 74 КАС України, наступні обставини справи.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 359,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 25-26).
Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2021 №0135462-2408-2655, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 11297,42 грн.
Надав оцінку обставинам справи, вирішуючи спір по суті, суд ураховує наступні норми права.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) (п. 1.1 ст. 1 ПК України).
Однією з функцій контролюючого органу є здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 ПК України).
Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється ст. 266 розділу XII ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єкта об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку будинків, у тому числі їх часток), на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз на кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Підпунктом 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги та ставки з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та або нежитлової нерухомості, що перебувають, зокрема у власності фізичних осіб.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Судом встановлено, що рішенням Козинської селищної ради сьомого скликання від 12.06.2019 №12 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік, які введені в дію з 01 січня 2020 року, та список вулиць по зонам оподаткування, тобто перелік зональності вулиць смт. Козин.
Рішенням встановлено, що ставка податку щодо об'єктів нерухомості у вигляді будівель житлових II зони оподаткування у 2020 році для фізичних осіб становить 1% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.
Доводи позивача щодо не оприлюднення вказаного рішення спростовуються скріншотом з сайту Козинської селищної ради, зробленого судом та приєднаного до матеріалів справи в якості електронного доказу.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Пунктом 1 ст. 2 Закону № 1952 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 1 ст. 2 Закону № 1952 визначено, що записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Відповідно пункту 3 ст. 2 Закону № 1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру речових прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15- денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 26.10.2011 № 1141 (далі - Порядок № 1141) затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який визначає процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), його невід'ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб'єктів та об'єкти таких прав.
Відповідно до п. 26 Порядку № 1141 відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.
Пунктом 57 Порядку № 1141 визначено, що інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, про об'єкти та суб'єктів таких прав (обтяжень) містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відомості з його невід'ємної архівної складової частини, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, їх обтяжень.
Отже, повноваження контролюючого органу полягають виключно у розрахунку, формуванні та надсиланні податкових повідомлень-рішень платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Аналіз зазначених норм вказує, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обраховується на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік, ставки податку, встановленого відповідним Рішенням органу місцевого самоврядування, з урахуванням податкової пільги, встановленої пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України.
Перевірив нарахування Відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ОСОБА_1 , суд встановив обгрунтованість його нарахування у розмірі 11297, 42 грн, з огляду на наступне:
(4 723,00 грн. х 1%) х 239,2 = 11 297,42 грн., де:
- 4 723,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2020 року;
- 1% - ставка податку, встановлена Рішенням Козинської селищної ради для фізичних осіб за 1 кв. метр житлового будинку, що знаходиться в II зоні оподаткування;
- 239,2 кв.м. - оподатковувана площа житлового будинку, який належить позивачу на праві власності, з урахуванням пільги, визначеної абз. «б» пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України (359,2 кв.м. - 120 кв.м. = 239,2 кв.м.).
Щодо твердження позивача про недотримання контролюючим органом вимог встановлених ст.58 ПК України, суд погоджується з доводами Відповідача та зазначає наступне.
Наказом надіслання Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 № 1204 з метою встановлення єдиного порядку надіслання податкових повідомлень-рішень платникам податків було затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок № 1204, в редакції чинної на день виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1 розд. II Порядку № 1204 контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, складає податкове повідомлення-рішення у випадку, зокрема:
- згідно з податковим, митним та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку № 1204 при складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком.
Податкові повідомлення-рішення у випадках, визначених Кодексом, повинні містити: 1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;
2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених Кодексом);
3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;
4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;
5) граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами "Р" (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу), "Д" та "С").
Отже, законодавцем чітко встановлено, яка інформація має містити податкове повідомлення-рішення.
Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 по справі № 160/4023/19 викладено правову позицію щодо форми рішення контролюючого оргнау: «...Щодо інших доводів, наведених у касаційній скарзі, слід зауважити, що у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16 Верховний Суд вказував, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли недотримано окремих елементів...».
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, те, що податкове повідомлення-рішення, прийняте контролюючим органом у межах компетенції, форми, з якої можна чітко встановити його зміст, згідно та правильності визначення грошового зобов'язання, суд дійшов висновку відсутності підстав для визнання його протиправним та скасування.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку необрунтованості позовних вимог та відмови у їх задоволенні.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова