про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/14520/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування щомісячної додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань під час проходження військової служби за період 2017-2026 років;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок грошового забезпечення та здійснити доплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань під час проходження військової служби за період 2017-2018 років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", та за період 2017-2016 років з урахуванням індексації грошового забезпечення та січня 2008 року як базового місяця проведення індексації та з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо незастосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в період з 29 січня 2020 року по 06 лютого 2026 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та здійснити доплату в період з 29 січня 2020 року по 06 лютого 2026 року включно належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, обчислені із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), а саме встановленого законом на 01 січня календарного року на: 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року, 01 січня 2026 року на відповідні тарифні коефіцієнти, сум грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти.
Перевіряючи матеріали позовної заяви відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд враховує таке.
Суд звертає увагу, що згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з принципом диспозитивності, закріпленим статтею 9 КАС України, позивач сам вирішує, чи звертатися йому до суду з позовом, самостійно визначає зміст і обсяг позовних вимог, і користується при цьому повною свободою у межах визначених процесуальним законом механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для реалізації його прав.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (ця позиція неодноразово була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах № 640/7310/19, 9901/393/19).
Аналіз змісту викладу заявлених у перевантаженій змістом прохальній частині позову позовних вимог унеможливлює достеменно встановити ані суть порушеного права, на захист якого скеровано позов, ані предмет оскарження: у пункті 2 прохальної частини позивач оскаржує виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань під час проходження військової служби за період 2017-2026 років без урахування щомісячної додаткової винагороди та індексації, проте у зобов'язальній частині (пункт 3) вже просить провести, у тому числі, перерахунок грошового забезпечення; у пунктах 4 та 5 позивач позивається чи то щодо обчислення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в період з 29 січня 2020 року по 06 лютого 2026 року без застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", чи то без застосування означених положень при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, чи то інших, як вказує позивач, "сум грошового забезпечення".
З огляду та з урахуванням викладеного, позивачу слід уточнити та чітко конкретизувати, на захист якого саме права звернено заявлений позов, та, відповідно до цього, визначитись у способі захисту такого права. Нечіткість окреслення заявлених вимог, своєю чергою, унеможливлює належну перевірку дотримання позивачем строку звернення до суду із заявленими у позові вимогами.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає положенням статті 160 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу десятиденний строк для подання до суду доповнення/уточнення позовної заяви з чітким та коректним викладом прохальної частини заявлених вимог задля правильного визначення судом суті спору та предмету оскарження (які саме дії/бездіяльність чи рішення оскаржує позивач) з відповідним порушенню способом захисту.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Приходько