про залишення позовної заяви без розгляду
02 квітня 2026 року м. Житомир справа № 826/8457/18
категорія 111030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника відповідача Федоренко А.О.,
представник позивача у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТМОНТАЖ-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфтмонтаж-Україна" з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.03.2018 №0002681401 та №0002691401.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2018 було відкрито загальне позовне провадження у справі із призначенням підготовчого засідання на 18.06.2018 о 10:15.
Згідно з протоколом судового засідання від 18.06.2018 розгляд справи відкладено на 04.07.2018 о 10:00.
Згідно з протоколом судового засідання від 04.07.2018 розгляд справи відкладено на 11.09.2018 о 13:00.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018 о 13:15.
Відповідно до довідки у справі від 09.10.2018 розгляд справи відкладено на 23.10.2018 о 14:30.
Згідно з протоколом судового засідання від 23.10.2018 розгляд справи відкладено на 14.11.2018 о 10:00.
Згідно з протоколом судового засідання від 14.11.2018 розгляд справи відкладено на 18.12.2018 об 10:00.
Згідно з протоколом судового засідання від 18.12.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.02.2019 о 11:30.
Згідно з протоколом судового засідання від 05.02.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2019 о 09:20.
Відповідно до довідки у справі від 26.02.2019 розгляд справи відкладено на 19.03.2019 о 14:30.
Відповідно до довідки у справі від 19.03.2019 розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному, наступне судове засідання призначено на 16.04.2019 о 14:30.
Відповідно до довідки у справі від 16.04.2019 розгляд справи не відбувся у зв'язку зі зміною графіку слухань, наступне судове засідання призначено на 23.04.2019 о 09:50.
Відповідно до протоколу судового засідання від 23.04.2019 розгляд справи відкладено на 21.05.2019 о 10:30.
Відповідно до довідки у справі від 21.05.2019 розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному, наступне судове засідання призначено на 11.06.2019 о 14:30.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019 клопотання представника ГУ ДФС у м. Києві задоволено. Зупинено провадження у справі №826/8457/18 до отримання результатів експертизи, призначеної ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2019 у справі №761/21262/19 у кримінальному провадженні №3201810010000077 від 20.04.2018.
13.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-ІХ), який набрав чинності 15.12.2022.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа передана на розгляд та вирішення Житомирському окружному адміністративному суду.
Матеріали справи №826/8457/18 надійшли до Житомирського окружного адміністративного суду 17.02.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025, справу передано на розгляд судді Гуріну Д.М.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №826/8457/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтмонтаж-Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 поновлено провадження в адміністративній справі №826/8457/18 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІФТМОНТАЖ-УКРАЇНА" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Призначено підготовче засідання на 23.10.2025 об 11:00.
16.10.2025 на адресу суду від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшли заяви: про участь представника ГУ ДПС у м. Києві у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №76210/25; про заміну відповідача правонаступником за вх. №76337/25 та про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді за вх. №76339/25.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у задоволенні заяви представника ГУ ДПС у м. Києві про участь у судовому засіданні 23.10.2025 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - відмовлено.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 задоволено клопотання відповідача ГУ ДФС у м. Києві від 16.10.2025 вх. №76337/25. Замінено відповідача у справі №826/8457/18 - Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м.Києві.
04.11.2025 на адресу суду від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про участь представника ГУ ДПС у м. Києві у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №79909/25.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 задоволено заяву відповідача - ГУ ДПС у м. Києві про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №79909/25 від 04.11.2025. Призначено розгляд справи №826/8457/18 у судовому засіданні 27.11.2025 об 11:00 у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку https://vkz.court.gov.ua/ за участі представника відповідача - ГУ ДПС у м. Києві.
Відповідно до довідки у справі у зв'язку із відрядженням головуючого судді судове засідання, призначене на 27.11.2025 об 11:00 у справі №826/8457/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТМОНТАЖ-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відкладено на 18.12.2025 на 15:30.
Відповідно до довідки у справі у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні судове засідання, призначене на 18.12.2025 на 15:30 у справі №826/8457/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТМОНТАЖ-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відкладено на 29.01.2025 на 14:30.
У судовому засіданні 29.01.2026, суд, ухвалою занесеною у протокол судового засідання від 29.01.2026, визнав явку представника позивача ТОВ "ЛІФТМОНТАЖ-УКРАЇНА" у судове засідання обов'язковою. Наступне судове засідання у справі призначено на 19.02.2026 на 14:30 (Том №1 а.с.75).
04.02.2026 на адресу суду від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про участь представника ГУ ДПС у м.Києві у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №8096/26.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 задоволено заяву представника відповідача - ГУ ДПС у м.Києві про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №8096/26 від 04.02.2026. Призначено розгляд справи №826/8457/18 у судовому засіданні 19.02.2026 о 14:30 у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку https://vkz.court.gov.ua/ за участі представника відповідача - ГУ ДПС у м.Києві.
18.02.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі вх. №11254/26.
Відповідно до довідки у справі у зв'язку з неявкою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТМОНТАЖ-УКРАЇНА", який був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом уповноваженої особи позивача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (Том №2 а.с.101), судове засідання, призначене на 19.02.2026 на 14:30 у справі №826/8457/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТМОНТАЖ-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відкладено на 05.03.2026 на 15:00 (Том №2 а.с.97).
25.02.2026 на адресу суду від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про участь представника ГУ ДПС у м. Києві у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №13139/26.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 задоволено заяву представника відповідача - ГУ ДПС у м. Києві про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 25.02.2026 вх. №13139/26. Призначено розгляд справи №826/8457/18 у судовому засіданні 05.03.2026 на 15:00 у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку https://vkz.court.gov.ua/ за участі представника відповідача - ГУ ДПС у м. Києві.
05.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів вх. №15682/26.
Відповідно до протоколу судового засідання 05.03.2026 розгляд справи відкладено на 02.04.2026 на 15:00, у зв'язку із неприбуттям позивача, який був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом уповноваженої особи позивача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (Том №2 а.с.110).
31.03.2026 від представника відповідача надійшла заява вх. №23341/26.
26.03.2026 на адресу суду від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про участь представника ГУ ДПС у м. Києві у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №22146/26.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 задоволено заяву представника відповідача - ГУ ДПС у м.Києві про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 26.03.2026 вх. №22146/26. Призначено розгляд справи №826/8457/18 у судовому засіданні 02.04.2026 на 15:00 у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку VKZ https://vkz.court.gov.ua/ за участі представника відповідача - ГУ ДПС у м. Києві.
31.03.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи вх. №23341/26.
У судове засідання 02.04.2026 позивач повторно не прибув, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується підписом уповноваженої особи позивача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (Том №2 а.с.119). Про причини свого неприбуття суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань до суду не надіслав. Представник позивача неодноразово не з'являвся у судові засідання.
Судом поставлено на обговорення питання щодо неявки представника позивача у судове засідання.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.04.2026 заявила клопотання про залишення позову без розгляду через повторну неявку представника позивача на підставі положень статей 205, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 2 та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов'язки іншої особи. Розпорядження своїми правами (як процесуальними так і матеріальними правами) повинно, на думку суду, здійснюватись особою в межах, передбачених законом, у встановленій процесуальній формі та без порушення прав інших осіб.
Статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
При цьому право на розгляд справи судом протягом зазначеного строку, належить як позивачу, так і відповідачу.
Кодекс адміністративного судочинства України надає право учасникам справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності (статті 44, 205 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності
Окрім того, відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 зазначила, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною 5 статті 205, пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів».
Необхідно зазначити, що неприбуття в підготовче/судове засідання позивача є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено про необхідність з'явлення до судового засідання та про дату, час та місце судового розгляду справи. Крім того, у судовому засіданні 29.01.2026, суд, ухвалою занесеною у протокол судового засідання від 29.01.2026, визнав явку представника позивача ТОВ "ЛІФТМОНТАЖ-УКРАЇНА" у судове засідання обов'язковою.
Поняття «повторності» означає вчинення дії знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. А тому «повторне неприбуття», як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у підготовче/судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за такої процесуальної поведінки позивача суд враховує таке.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок для учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).
Наведеним положенням Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Відповідно до статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Суд ураховує, що представник позивача у судові засідання не прибув повторно.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тривала неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такого принципу адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського dispono («розпоряджаюся») та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, якій належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з нормами статті 17 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» від 15.07.2022 Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).
Залишення позовної без розгляду це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду, але можуть бути усунуті в майбутньому. Позовна заява залишається без розгляду за наявності встановлених в судовому засіданні обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права позивача на звернення до суду за захистом, але застосування яких можливе в подальшому.
Таке правозастосування не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, а є дотриманням принципу «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Крім того, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Суд зазначає, що позбавлений можливості розглядати справу за відсутності пояснень позивача та додаткових доказів, для отримання яких і було призначено судове засідання у справі та визнано явку позивача обов'язковою.
Водночас, у судові засідання представник позивача не прибув жодного разу. Судові повістки направлялись судом на адресу вказану у позовній заяві (04050, м. Київ, вул. Юрія Ілієнка, 12) та отримувались позивачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи позивача у поштових повідомленнях про вручення поштового відправлення (судових повісток) (Том №2 а.с.101, 110, 119).
Частиною 10 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
Враховуючи вище викладене та з урахуванням того, що представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судових засідань 19.02.2026, 05.03.2026 та 02.04.2026 (Том №2 а.с.101, 110, 119) не прибув до суду за відсутності на це причин, які б були визнані судом поважними, не скерував до суду клопотань про розгляд справи за його відсутності, суд вважає, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду цієї справи, а тому у суду наявні правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно суд зауважує, що законодавче формулювання частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 та від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 205, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Залишити без розгляду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтмонтаж-Україна" в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТМОНТАЖ-УКРАЇНА" (вул. Юрія Іллєнка, 12, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 35210990) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 15.04.2026.
Суддя Д.М. Гурін