Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 квітня 2026 року Справа№200/1828/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №056650011606 від 06.03.2026 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 з 27.02.2026 року пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 18 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що наявність у позивача пільгового стажу за Списком № 1 - 19 років 4 місяці 13 днів не є спірним та визнається сторонами. Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за один повний рік за Списком № 1 зараховується 9 місяців стажу та за один повний рік на провідних професіях зараховується 1 рік роботи 3 місяці, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV. У контексті даних правовідносин зарахуванню до стажу набутого, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, підлягає 171 місяців (9 місяців за кожний з 19 повних років роботи за Списком № 1). Отже, із зарахуванням 171 місяців (14 років 3 місяці ) стажу до стажу за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, цей спеціальний стаж становить 33 років 9 місяців 13 днів, що більше ніж 25 років. Тобто, позивач на момент звернення до органів пенсійного фонду за призначенням пенсії набув достатньо стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, просив відмовити у задоволенні позову. Наголосив, що роз'яснення № 8 стосується виключно питання наявності у працівників права на призначення пенсії, а не обчислення розміру пільгової пенсії.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
27.02.2026 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.03.2026 № 056650011606 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. У спірному рішенні зазначено, що вік позивача 46 років 5 місяців 6 днів. Страховий стаж становить 43 роки 1 місяць 11 днів, у тому числі робота за списком № 1 (роботи підземні, професії за постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років) - 19 років 4 місяці 13 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Наявність у позивача пільгового стажу за Списком № 1 - 19 років 4 місяці 13 днів не є спірним та визнається сторонами.
Позивач наголошує, що відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за один повний рік за Списком № 1 зараховується 9 місяців стажу та за один повний рік на провідних професіях зараховується 1 рік роботи 3 місяці, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV. У контексті даних правовідносин, на думку позивача, зарахуванню до стажу набутого, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, підлягає 171 місяців (9 місяців за кожний з 19 повних років роботи за Списком № 1). Отже, із зарахуванням 171 місяців (14 років 3 місяці ) стажу до стажу за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, цей спеціальний стаж становить 33 років 9 місяців 13 днів, що більше ніж 25 років.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 розділу XIV-I «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ч. 3 ст 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим- двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.1992. Пільгові списки затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36 та від 24.06.2016 № 461, які передбачають пільгове пенсійне забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років. Підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється в суворій відповідності зі списками на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих підприємствами та їх правонаступниками на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці.
Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, але не відпрацювали повного стажу, зазначеного статтею 14, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та у металургії із зарахуванням до стажу: - кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік - 3 місяці.
Частиною 5 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 статті 114 Закону № 1058 проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених ст. 114 Закону № 1058, за умови, що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Враховуючи зазначене при визначенні права на пенсію на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 зарахування періодів роботи, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 114 Законом № 1058 не передбачено.
Основною умовою для взаємозаліку пільгового стажу відповідно до роз'яснення Міністерства соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8 є наявність 10-річного стажу роботи в провідних професіях, передбачених ст. 114 Закону № 1058. При цьому до 25-річного стажу підземної роботи та роботи в металургії зараховується: кожен повний рік роботи в провідних професіях - за 1 рік 3 місяці. Кожний повний рік роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення,- за 9 місяців. При цьому мається на увазі робота на протязі повного робочого дня в особливо шкідливих умовах.
У разі взаємозаліку пільгового стажу, передбачено зарахування до 25-річного стажу підземної роботи кожен повний рік роботи в провідних професіях за 1 рік 3 місяці. Частиною 5 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 статті 114 Закону № 1058 проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених ст. 114 Закону № 1058 , за умови, що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Враховуючи зазначене при визначенні права на пенсію на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 зарахування періодів роботи, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 114 Законом № 1058 не передбачено.
Таким чином, вимоги взаємозаліку щодо зарахування до 25-річного стажу підземної роботи кожен повний рік роботи в провідних професіях за 1 рік 3 місяці призначення пенсії незалежно від віку, для позивачем не виконуються, оскільки пільговий стаж: підземні професії за постановою № 202 (25 років) складає 19 років 4 місяці 13 днів, в провідних професіях - відсутній . Оскільки позивач не має пільгового стажу за провідними професіями на підземних роботах відсутні підстави для здійснення розрахунку пенсії із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8. Оскільки позивач не має підтвердженого необхідними документами у встановленому порядку пільгового стажу на підземних роботах - 25 років та не досяг 50-річного віку, то у нього відсутнє право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2, 3 ст. 114 Закону № 1058.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин як джерела права Роз'яснення №8, суд виходить з наступного.
Відповідно до роз'яснення № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу на підземних роботах.
Водночас аналіз положень ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788 свідчить, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов'язкова підстава для їх застосування.
Як зазначив Верховний Суд в постанові 18.07.2019 у справі № 826/2426/16, листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Роз'яснення № 8 за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз'ясненні довільно розтлумачені норми всупереч правовому регулюванню, що було запроваджене ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788.
Аналогічний правовий висновок щодо застування роз'яснення № 8 викладений Верховним Судом в постанові від 08.07.2021 у справі № 212/1743/17-а.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що 06.12.1991 Верховна Рада України прийняла постанову № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Постанова ВРУ № 1931).
П. 4 Постанови ВРУ № 1931 КМУ доручено прийняти нормативні акти щодо застосування вказаного Закону з питань, віднесених ним до компетенції КМУ.
22.02.1992 на виконання Постанови ВРУ № 1931 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 81 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення (далі - Постанова КМУ № 81).
П. 1 Постанови КМУ № 81 міністерствами і відомствам України доручено розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону № 1788 згідно з додатком.
В додатку до Постанови КМУ № 81 наведений Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.
Розділом ІІ Документи, що затверджуються міністерствами Переліку проектів нормативних актів щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено Роз'яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону), виконавець - Мінсоцзабез України, строк виконання - березень 1992 року.
Однак, роз'яснення № 8, зважаючи на дату його прийняття та форму викладення, не може вважатися документом, затвердженим міністерством на виконання постанови КМУ № 81.
До того ж Верховний Суд в постанові від 26.10.2022 у справі № 200/591/19-а зазначив:
26. Посилання скаржника на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положенняст.7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом. […].
Враховуючи, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 не є нормативно-правовим актом і джерелом права в розумінні ст. 7 КАС та не може підміняти і доповнювати положення ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
В свою чергу, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та інші положення цього Закону не передбачають застосування кратності при обчисленні спеціального (пільгового) стажу на підземних роботах або за провідними професіями.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.03.2026 № 056650011606 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 з 27.02.2026 року пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відмовити повністю.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 15 квітня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар