30 березня 2026 року Справа 160/6987/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку, протиправними дії щодо зменшення розміру пенсії;
- визнати протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру відповідно ст. 27, 28, 40, 42 Закону України 1058-IV та постанов КМУ щодо перерахунку пенсій;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не врахування середньомісячного заробітку для розрахунку розміру пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виключити ОСОБА_1 з кола осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії;
- зобов'язати перерахувати розмір пенсії з 22.02.2017 року відповідно ст. 27, 28, 40, 42 Закону України 1058-IV та постанов КМУ щодо перерахунку пенсій, з врахуванням середньомісячного заробітку для розрахунку розміру пенсії;
- зобов'язати виплатити компенсацію втрати частини доходу за період з лютого 2017 року по травень 2020 року, з червня 2022 року по дату фактичної виплати боргу на визначений пенсіонером банківський рахунок у встановленому Законом розмірі;
- зобов'язати виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах про виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку їх виплати було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, в якій сформульовано такі висновки: а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати; в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду; г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Суд зазначає, що у цій справі ОСОБА_1 просить суд, зокрема, зобов'язати виплатити компенсацію втрати частини доходу за період з лютого 2017 року по травень 2020 року, з червня 2022 року по дату фактичної виплати боргу на визначений пенсіонером банківський рахунок у встановленому Законом розмірі.
Тоді як позовну заяву сформовано в системі «Електронний суд» 23.03.2026 року, тобто після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, з якої ОСОБА_1 просить виплатити компенсацію втрати частини доходу.
Отже, на переконання суду, позивач пропустив строк звернення в суд з даним позовом в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.
Так, ч. 6 ст. 161 КАС України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеній нормі належних доказів поважності причин пропуску стоку звернення позивач не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу, вказавши підстави для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року №4695-ІХ, визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (сума судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою через засоби системи «Електронний суд» становить 1064,96 грн.).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить п'ять вимог немайнового характеру. Проте, позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору
Отже, позивачу належить сплатити суму судового збору за вимогу немайнового характеру у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у розмірі (1064,96 грн х 5) = 5324,80 грн.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, вказавши підстави для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 5324,80 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155
Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
МФО: 899998.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Луніна