14 квітня 2026 рокуСправа №160/22051/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо відмови у виготовлені та наданні ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2025 року та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з 01.06.2020 року по 30.06.2025 року;
-зобов'язати Виконавчий комітет Криворізької міської ради виготовити та надати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2025 року та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з 01.06.2020 року по 30.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що станом на 01.05.2016 вона набула стажу державної служби понад 25 років, що є достатнім для призначення пенсії державного службовця та є достатнім для обрахунку пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. 01.07.2025 представник - адвокат Кардаш В.А. надіслав до Виконавчого комітету Криворізької міської ради заяву з проханням видати на ім'я позивача довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2025 року та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з 01.06.2020 по 30.06.2025. Однак відповідач листом від 02.07.2025 відмовив у видачі вказаних довідок, посилаючись на те, що робота в органах місцевого самоврядування не відноситься до посад державної служби. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та вважає неправомірною відмову у видачі спірних довідок, оскільки законодавство, яке діяло у спірний період, передбачало віднесення до стажу державної служби час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, які визначені Законом №2493-III. Отже, у період роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/22051/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Втім зазначеним Законом не передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування прирівнюється до державної служби, а категорії посад в органі місцевого самоврядування - до посад, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно, запитувані позивачем довідки за формами, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 та №622, не застосовуються до посадових осіб органів місцевого самоврядування та це заздалегідь виключає у відповідача здатність задовольнити вимоги позивачки, адже між державною службою і службою в органах місцевого самоврядування наявні істотні відмінності у розмірах оплати праці, підходах її формування, джерелах фінансування, видах і назвах надбавок (відомості щодо яких необхідно відображати у запитуваних довідках) тощо. Адвокату позивача з даного питання 22.07.2025 надавалась змістовна відповідь з цього питання. Поняття «стаж державної служби» не тотожне поняттю «стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців», застосованому в контексті статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII. Діючий порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб також указує на посади державних органів та посад, віднесених до категорій посад державних службовців, а не категорій посад органів місцевого самоврядування, перелічених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». За таких обставин, позовні вимоги є безпідставними. Посади, які позивач займала у виконкомі з 21.12.2012 по теперішній час, не відносяться до категорій посад державної служби. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» докорінно розмежував державну службу і службу в органах місцевого самоврядування. Отже, після 2001 року проходження служби в ОМС офіційно не є проходженням державної служби та посади в ОМС не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а особи, які працювали/працюють в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001, не були/не є державними службовцями та не проходили/не проходять державну службу. Отже, вимоги позивача щодо видачі відповідачем - не державним органом довідок щодо складових заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів та/або щодо посад виконкому Криворізької міської ради, які не відносяться до категорій посад державних службовців, станом на липень 2025 року, є незаконними, вони не узгоджуються повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористалася.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом серії НОМЕР_1 , виданого 15.02.2000 Довгинцівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 13.09.1983, позивач з 21.02.2012 працює у Виконкомі Криворізької міської ради на наступних посадах: з 21.12.2012 на посаді спеціаліста І категорії, економістом відділу планування, аналізу та оцінки виконання доходів бюджету фінансового управління; 21.12.2012 - прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування та їй присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування; 22.12.2014 - присвоєно черговий 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування; 23.12.2016 - присвоєно черговий 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування; з 09.01.2018 - переведена на посаду головного спеціаліста відділу планування та виконання видатків бюджету фінансового управління; з 16.02.2018 - переведена на посаду головного спеціаліста відділу планування, аналізу та оцінки виконання доходів бюджету фінансового управління; з 01.08.2018 - переведена на посаду головного спеціаліста відділу планування, аналізу та оцінки виконання доходів бюджету департаменту фінансів; з 01.01.2025 - на посаді головного спеціаліста відділу планування та виконання доходів управління доходів бюджету департаменту фінансів.
01.07.2025 позивач через свого представника - адвоката Кардаша В.А. звернулась до Виконавчого комітету Криворізької міської ради із заявою, в якій просила надати їй довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2025 року; та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з 01.06.2020 по 30.06.2025.
Листом від 22.07.2025 №12-73045/14/836 Виконкомом Криворізької міської ради повідомлено про відсутність підстав для видачі таких довідок, оскільки ні Законом України від 16.12.1993 №3723-ХII «Про державну службу», ні Законом України від 07.04.2001 №2493 «Про службу в органах місцевого самоврядування» не передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування прирівнюється до державної служби. Відповідно до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи викладене, запитувані довідки за формами затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 та №622 не застосовуються до посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні запитуваних довідок, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1058-ІV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців визначає Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2014 (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності з 01 травня 2016 року.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
При цьому, пунктами 10-12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено умови, за яких державні службовці мають право на призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу».
Так, пункти 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачають, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця - це певний вік і страховий стаж.
Отже, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.04.2023 у справі № 1.380.2019.003855, який враховується судом відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.
Також вказаний висновок узгоджується з висновком Конституційного Суду України у рішенні від 23.12.2022 №3-р/202 у справі №3-132/2018 (5462/17) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців), у якому Конституційний Суд України вказав, що пенсійне забезпечення державних службовців із 1 травня 2016 року унормовано Законом № 1058-ІV як загальним законом (lex generalis), за винятком осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, до пенсійного забезпечення яких може бути застосована стаття 37 Закону № 3723-ХІІ як норма спеціального закону (lex specialis) (пункт 3.2).
У пункті 3.3 рішення Конституційний Суд України зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та для набуття у зв'язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Проте розширення кола осіб, яким унаслідок цього було б надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, суперечило б не лише волі законодавця, який уже визначив у Законі № 889-VIII коло таких осіб, а й практиці застосування статті 37 Закону № 3723-ХІІ як спеціального закону (lex specialis), який не слід тлумачити та застосовувати розширено.
Як слідує з матеріалів справи, станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом №889-VIII) позивач обіймала посаду спеціаліста І категорії, економіста відділу планування, аналізу та оцінки виконання доходів бюджету фінансового управління Виконкому Криворізької міської ради,
При цьому, суд враховує, що у даній справі не є спірним наявність/відсутність у позивача права на призначення пенсії на умовах Законів №889-VIII та №3723-XII.
Відмовляючи позивачеві у видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця, відповідач виходив з того, що служба в органах місцевого самоврядування не відноситься до державної служби.
Щодо вказаних доводів відповідача суд зазначає, що згідно з даними трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач у періоді з 30.09.1992 по 14.03.1994 працювала на посаді головного інспектора по Довгинцівському району м. Кривого Рогу Дніпропетровського обласного управління Пенсійного фонду України, з 21.03.1994 по 24.03.1997 та з 10.12.1997 по 20.12.2012 - на різних посадах Державної податкової служби, а з 21.12.2012 - на різних посадах у Виконкомі Криворізької міської ради, а саме: з 21.12.2012 по 08.01.2018 - спеціалістом І категорії, економістом відділу планування, аналізу та оцінки виконання доходів бюджету фінансового управління, з 09.01.2018 по 15.02.2018 - головним спеціалістом відділу планування та виконання видатків бюджету фінансового управління, з 16.02.2018 по 31.07.2018 - головним спеціалістом відділу планування, аналізу та оцінки виконання доходів бюджету фінансового управління; з 01.08.2018 по 31.12.2024 - головним спеціалістом відділу планування, аналізу та оцінки виконання доходів бюджету департаменту фінансів; з 01.01.2025 - займає посаду головного спеціаліста відділу планування та виконання доходів управління доходів бюджету департаменту фінансів.
Пунктом 5 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» було установлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про державну службу». Вони прирівнюються до відповідних категорій посад державних службовців, якщо інше не передбачено законодавством України. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
З 04 липня 2001 року ця норма втратила чинність на підставі пункту 5 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-ІІІ).
Водночас, відповідно до пунктів 2, 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2493-III дія Закону №3723-ХІІ поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування. З набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу».
Статтею 46 Закону №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII.
Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII установлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Статтею 21 Закону №2493-III (в редакції до 01 травня 2016 року) було передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього (діяли до 01 травня 2016 року).
Пунктом 5 Порядку №283 регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців.
До 01 травня 2016 року посади державних службовців були визначені статтею 25 Закону №3723-XII.
Віднесення наявних посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідних категорій нових посад державних службовців проводилося Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом, тобто шляхом видання відповідного акта Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року №1435 пункт 2 Порядку №283 доповнено абзацом, за змістом якого до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Зазначені норми вказують на те, що після 04 липня 2001 року (набрання чинності Законом України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування») до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування. Для можливості зарахування роботи на посаді в органах місцевого самоврядування необхідно, щоб така посада була передбачена або в статті 14 Закону №2493-III, або щоб посада була віднесена до відповідних категорій Кабінетом Міністрів України.
В частині першій статті 2 Закону №2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування, якою є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону №2493-III).
Статтею 14 Закону №2493-III встановлено класифікацію посад в органах місцевого самоврядування (сім категорій).
Посади спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад віднесено до 6 категорії посад в органах місцевого самоврядування.
З огляду на наведені правові норми, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 21.12.2012 до 01.05.2016 на вказаних посадах у Виконкомі Криворізької міської ради підлягають зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Отже, зважаючи на те, що служба в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби, на посадових осіб місцевого самоврядування розповсюджуються приписи статті 37 Закону №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону №889-VІІ щодо умов призначення пенсії державного службовця, доводи відповідача про відсутність права позивача на отримання довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця є необґрунтованими.
Суд зазначає, що для звернення до органу ПФУ про призначення пенсії державного службовця на підставі пунктів 2, 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3723-ХІІ особа повинна попередньо отримати довідки про розмір заробітної плати для обчислення розміру її пенсії.
Порядок видачі довідок, які видаються для призначення пенсій державним службовцям згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» та відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» передбачений Порядком про «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 823 від 12.07.2024, яка - застосовується з 1 січня 2024 року).
Згідно з пунктом 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Згідно пункту 4-1 Порядку №622 для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Пунктом пункту 4-2 Порядку №622 Порядку №622 передбачено, що для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Згідно пункту 6 Порядку №622 за посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
Додатком 4 до Порядку №622 встановлена форма довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Додатком 5 до Порядку №622 встановлена форма довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд).
Отже, за змістом вказаних приписів для призначення пенсії державного службовця видаються довідки, форми яких передбачені додатками №1-6 до Порядку №622, в залежності від того, чи проведено класифікацію посад державних службовців.
Оскільки позивач працювала на посадах місцевого самоврядування, які не підлягали класифікації, та враховуючи, що період роботи на посадах місцевого самоврядування враховуються до стажу роботи державного службовця, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії повинні видаватися за формою, передбаченою додатками 4 та 5 Порядку №622.
Щодо доводів відповідача, що структура заробітної плати державного службовця відрізняється від структури заробітної плати державного службовця, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів були затверджені схеми посадових окладів, керівних працівників, спеціалістів і службовців Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1-47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання, та окладів осіб рядового і начальницького складу податкової міліції за спеціальні звання згідно з додатками 56-58 (пункт 1).
Також передбачено встановлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи.
Окрім цього передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-53 і 57.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409 Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році. Тобто визначені саме розміри посадових окладів державних службовців, проте структуру заробітної плати не змінено.
Отже складові заробітної плати як державних службовців, так і посадових осіб місцевого самоврядування є однаковими, різними є лише їх розміри, тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд висновує про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою згідно з Порядком №622, тому з метою належного та ефективного захисту порушеного права суд вважає необхідним зобов'язати відповідача підготувати та видати позивачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою згідно з Порядком №622, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання видати довідки про заробітну плату саме станом на липень 2025 року та про інші складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з 01.06.2020 по 30.06.2025, суд виходить з того, що довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця позивачу не видані, а тому спір щодо їх змісту є передчасним, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
У постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22 Верховний Суд виснував, що при вирішенні спору суд зобов'язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.
Відсутність порушеного права на час звернення до суду чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Виконавчого комітету Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 04052169, місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 04052169, місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1) щодо відмови у наданні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) довідок про складові заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
Зобов'язати Виконавчий комітет Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 04052169, місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1) підготувати та видати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Виконавчого комітету Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 04052169, місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова