про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
15 квітня 2026 р. Справа № 120/4881/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Євсютіна Олександра Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій, рішення, наказу протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Євсютіна Олександра Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій, рішення, наказу протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривні.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру в електронній формі становить 1064,96 грн. (0,8*1331,20 грн.).
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо доставки 02.03.2026 року ОСОБА_1 до ввіреного їм приміщення та позбавлення його волі, а також встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо цих дій;
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме його підрозділу - Військово-лікарської комісії, щодо проведення медичного огляду ОСОБА_1 02.03.2026 року, та визнати протиправним і скасувати індивідуальний акт - рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом та Довідкою військово-лікарської комісії № 2026-0302-1645-4898-7 від 02.03.2026;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №572М від 02.03.2026 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період з відправкою до військової частини НОМЕР_1 та визнати його протиправні дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень ОСОБА_1 щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (службова назва: автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система "Оберіг") та електронний кабінет ЄДР ПВР, який реалізований у вигляді мобільного додатка "Резерв+", відомостей (даних) про ОСОБА_1 як військовослужбовця і що його знято з обліку, у тому числі наступних відомостей: "Категорія обліку:", "військовослужбовець" або "невіськовозобовязаний" та зобов'язати його та підлеглі йому підрозділи (відділи) утриматися у подальшому від внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (службова назва: автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система "Оберіг") та електронний кабінет ЄДР ПВР, який реалізований у вигляді мобільного додатка "Резерв+", відомостей (даних) про ОСОБА_1 щодо його категорії обліку та наявності на обліку.
Отже, згідно зі змістом заявлених позовних вимог, позивачем заявлено вісім вимог немайнового характеру, три з яких є похідними.
Таким чином, у разі сплати судового збору, позивачу за звернення до суду з даним позовом слід сплатити суму 5324,80 грн. Однак, доказів сплати судового збору не надано.
Водночас, у змісті позовної заяви позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України Закону України "Про судовий збір".
Так, пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, зазначений пункт включає три окремі категорії платників судового збору та випадки їх звільнення від сплати судового збору в справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти.
Частиною третьою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії:
- військовослужбовці особи, які проходять військову службу;
- військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою цієї статті визначено види військової служби, до яких, серед іншого, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 року у справі № 380/2195/24.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач не погоджується з діями відповідачів щодо проведення медичного огляду, призову на військову службу під час мобілізації, а також внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про його категорію обліку і перебування на військовому обліку.
Крім того, позивач вважає протиправними рішення військово-лікарської комісії і наказ про його призов на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов'язані з виконанням позивачем військових обов'язків та не стосуються його службових обов'язків, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах.
Аналогічних висновків дійшов Другий апеляційний адміністративний суд у постанові №440/10288/25 від 27 листопада 2025 року.
Крім того, в силу приписів частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з частиною 7 статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач, окрім іншого, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом та Довідкою військово-лікарської комісії № 2026-0302-1645-4898-7 від 02.03.2026 і наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №572М від 02.03.2026 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Однак, до позовної заяви представником позивача не надано оскаржуваного наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період та рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке оформлене протоколом.
Разом з тим, у змісті позовної заяви представник позивача просить суд витребувати:
- у ІНФОРМАЦІЯ_1 копію наказу про призов ОСОБА_1 , витяг про позивача ( ОСОБА_1 ) з ЄДРПВР, витяг про реєстрацію відповідача як юридичної особи з ЄДР;
- у ІНФОРМАЦІЯ_1 копію направлення на медичний огляд, протокол, довідку ВЛК та всі інші документи від 02.03.2026 щодо проходження медичного огляду ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 статті 80 КАС України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Разом з тим, суд зауважує, що позивач заявляючи клопотання про витребування доказів не дотримався вимог статті 80 КАС України, а саме не вказав про заходи, які позивач вжив для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Також, відповідно до частини 1 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 99 КАС України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Однак, долучені до позову скріншоти із додатку "Резерв+" та скріншоти електронного листування не відповідають вимогам, встановленим процесуальним законом.
Вони не є письмовими доказами у розумінні статті 94 КАС України та не оформлені належним чином як електронні докази згідно зі статтею 99 КАС України.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
- надання документу про сплату судового збору або зазначити інші підстави для звільнення від сплати судового збору;
- надання обґрунтованого клопотання про витребування доказів, яке б відповідало вимогам частини 2 статті 80 КАС України;
- надання належним чином оформленого витягу з додатку "Резерв+", сформованого у встановленому програмним забезпеченням форматі "PDF", а також інших доказів, що відповідають вимогам статей 94 і 99 КАС України.
За правилами визначеними частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Євсютіна Олександра Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій, рішення, наказу протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович