про повернення позовної заяви
м. Вінниця
15 квітня 2026 р. Справа № 133/387/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- уточнити суб'єктний склад осіб, які мають відповідати за вимогами позову та відповідно привести зміст позовних вимог згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- надати примірник позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;
- привести у відповідність до оформлювання документів додатки позовної заяви.
До суду надійшла заява щодо виконання ухвали суду.
Так, перевіряючи повноту усунення позивачем виявлених недоліків позовної заяви згідно ухвали суду, суд встановив, що такі недоліки не є усунутими в повному обсязі.
Як вже зазначалось вище, в ухвалі суд вказав на низку недоліків позовної заяви та надав позивачу час для їх усунення.
В ухвалі суду вказано, що фактично позовні вимоги зі змісту позовної заяви звернуті до Козятинського відділу УДМС у Вінницькій області, як суб'єкта владних повноважень, якого визначено відповідачем у справі. Натомість, прохальна частина позовної заяви свідчить, що позивач просить суд зобов'язати вчинити дії щодо видачі її сину паспорта книжечки громадянина України суб'єкта - відповідача Державну міграційну службу України, що суперечить обставинам справи. Так, наведене свідчить про невідповідність позовної заяви приписам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
З огляду на викладене, в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад осіб, які мають відповідати за вимогами позову та відповідно привести зміст позовних вимог згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Натомість, у заяві про усунення недоліків позову зазначено у суб'єктному складі відповідачів Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, а у прохальній частині позивач просить визнати протиправними дії та зобов'язати вчинити дії начальника Козятинського відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.
Отже, позивачем у цій частині позовні вимоги не є усунутими.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
За правилами передбаченими частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Окремо суд зауважує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Сторона, яка задіяна у судовому розгляді справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 44 КАС України).
У пункті 37 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Суд вважає, що повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з невиконанням ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Адже розгляд позовної заяви, яка складена без дотримання вимог КАС, не передбачений положеннями процесуального законодавства. Позивач був повідомлений про наслідки неусунення недоліків у встановлений судом строк і мав реальну можливість їх усунути у визначений судом спосіб, чого, однак, не зробив.
Отже, рішення про повернення позовної заяви зумовлене не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення позивача до суду, а лише невиконанням ним процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович