м. Вінниця
09 квітня 2026 р. Справа № 640/3743/20
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Коломієць М.А.,
представника позивача: Раєцького А.О.,
представника відповідача: Сам-Далірі А.С.,
державного виконавця: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з питань кіно про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з питань кіно про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державного агентства України з питань кіно щодо невиплати ОСОБА_1 стипендії як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 гривень. Зобов'язано Державне агентство України з питань кіно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 стипендію як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень 00 копійок), з відрахуванням необхідних податків та зборів, відповідно до Порядку виплати стипендій членам Ради з державної підтримки кінематографії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №588 від 26 липня 2018 року.
24.03.2026 року до суду надійшла заява представника Міністерства юстиції України в особі державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року у справі №640/3743/20 із зобов'язання Державного агентства України з питань кіно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 стипендію як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень 00 копійок), з відрахуванням необхідних податків та зборів, відповідно до Порядку виплати стипендій членам Ради з державної підтримки кінематографії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №588 від 26 липня 2018 року на безспірне списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів у розмірі 678685,00 грн. у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.
Ухвалою суду від 31.03.2026 року заяву Міністерства юстиції України в особі державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення призначено до розгляду на 09.04.2026 року о 15:00.
31.03.2026 року представником Державної казначейської служби України подано пояснення на заяву державного виконавця від 24.03.2026 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №640/3743/20 від 20.10.2025 року, в яких вказано про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
08.04.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в яких зазначено, що така зміна є передчасною, оскільки державним виконавцем та боржником не вжито й не вичерпано всіх заходів для виконання рішення.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення та просив відмовити у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити заяву і змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.
Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Визначаючись щодо заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
В силу приписів частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, встановлення або зміна способу і порядку виконання рішення може бути здійснено виключно за наявних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під обґрунтованими підставами варто розуміти наявність обставин, що є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 556/2609/14-а зазначено, що зміна способу і порядку виконання судового рішення можлива лише тоді, коли зміст та суть даного рішення залишатимуться незмінними.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 07.03.2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 року у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 року у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 року у справі № 295/16238/14-а.
Частиною 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
У постанові від 27.02.2023 року у справі № 340/6875/21 Верховний Суд зазначив, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Як вбачається зі змісту позовних вимог у даній справі, вимога про стягнення стипендії позивачем не заявлялась, натомість обраним способом захисту було зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Суд враховує, що позивач заперечує проти задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, посилаючись на її передчасність, оскільки державним виконавцем та боржником не вжито всіх необхідних заходів для належного виконання рішення суду у визначений спосіб.
При цьому, матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у спосіб, визначений судом.
Фактично єдиною причиною, на яку посилається державний виконавець як на таку, що ускладнює виконання судового рішення, є лист Державного агентства України з питань кіно №560/6/11-26 від 13.03.2026 року "Щодо виконавчого провадження №80363495", в якому повідомлено про неможливість виконання судового рішення на даний час та запропоновано розглянути можливість звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку його виконання.
Суд звертає увагу, що невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень, за умови обмеження лише направленням відповідного листа без вчинення інших заходів, в розумінні частини 3 статті 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата в будь-якому разі буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду викладеною у постанові № 240/14934/21 від 16 липня 2025 року.
Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 08.07.2010 року будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
У той же час вказана ситуація є системною проблемою та не є винятковим випадком, отже в розумінні КАС України відсутня обставина, яка унеможливлює виконання рішення суду та обумовлює безумовні підстави для зміни способу або порядку виконання рішення.
Суд зауважує, що зміна способу виконання рішення із зобов'язання провести виплату на стягнення коштів з боржника безпосередньо не супроводжуватиметься автоматично відповідним пропорційним збільшенням обсягу цільових призначень, передбачених на такі виплати.
Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №240/13960/24 від 16 вересня 2025 року.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності об'єктивно непереборних обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення, а відтак відсутні правові підстави для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -
У задоволенні заяви Міністерства юстиції України в особі державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №640/3743/20 від 20.10.2025 року - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 14.04.2026 року.
Суддя Свентух Віталій Михайлович