м. Вінниця
13 квітня 2026 р. Справа № 120/3150/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
10.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 16.03.2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом: зазначення відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України стосовно сторони відповідача; надання доказів сплати судового збору в сумі 1331,20 грн.; подання до суду заяви від 05.02.2026 року, з якою позивач звертався до Вінницької міської ради, в інтересах Товпіщука А.В. та довіреності на представництво інтересів ОСОБА_2 в органах державної влади та судах; засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви.
24.03.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 16.03.2026 року.
Ухвалою суду від 30.03.2026 року позивачу продовжено строк виконання ухвали суду від 16.03.2026 року на 5 (п'ять) днів з дня отримання даної ухвали суду, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: зазначення відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України стосовно сторони відповідача; подання до суду заяви від 05.02.2026 року, з якою позивач звертався до Вінницької міської ради, в інтересах Товпіщука А.В. та довіреності на представництво інтересів ОСОБА_2 в органах державної влади та судах; засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивача.
08.04.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача, у якій зазначив, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху варто залишити без задоволення. Водночас вказав, що ідентифікаційний код юридичної особи, а саме відповідача Вінницької міської ради, не відомий позивачу, а тому такі відомості, в силу п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, можуть не зазначатись.
Разом з тим, слід вказати, що наведені позивачем причини, якими він обґрунтовує свою позицію щодо небажання виконувати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху є нічим іншим, як довільне та помилкове трактування ним положень статті 160 КАС Україні.
Як вже було зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, положення пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України визначають обов'язок особи, що звертається до суду з позовною заявою зазначити в ній відомості про склад учасників та умовно розподіляє їх на дві групи: фізичні та юридичні особи.
Відомості про юридичних осіб спору мають містити інформацію про: повне найменування; місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Враховуючи те, що учасниками спору позивачем визначено Вінницьку міську раду, судом запропоновано вказати всі відомості, що відповідають реквізитам юридичних осіб.
Виключень щодо обов'язку зазначати в позовній заяві щодо юридичних осіб їх ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України положення статті 160 КАС України не містить.
Більше того, зі змісту заяви від 08.04.2026 року прослідковується не так неможливість позивача з'ясувати ідентифікаційний код відповідача-юридичної особи з метою зазначення цього коду у позовній заяві, як його небажання це зробити у зв'язку з переконаннями, що у позивача немає обов'язку вказувати такі відомості у позовній заяві.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у запропонований судом термін позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконав. Поважних причин невиконання вимог ухвали суду не наводиться.
Крім того, щодо надання засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви позивач вказав, що засвідченню підлягають копії тільки тих документів, що виходять від підприємств, установ, організацій і стосуються особистих прав і законних інтересів громадян. На переконання позивача, він не наділений повноваженнями засвідчувати копії документів, які видаються державними органами та підприємствами.
Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, суд зазначає наступне.
Частина 2 статті 94 КАС України визначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Норми статті 94 КАС України є обов'язковими для всіх письмових доказів, які подаються учасниками процесу, незалежно від стадії, на якій були подані.
Згідно із частинами 4, 5 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідь Вінницької міської ради від 19.02.2026 року №А101/10478/10010, яку позивач долучив до позовної заяви у якості доказу, не засвідчена у встановленому КАС України порядку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що належним засвідченням копій документів КАС України визначає проставлення на цих копіях власноручного підпису і дати засвідчення.
Оскільки позивач долучив до позовної заяви зазначений доказ (відповідь Вінницької міської ради від 19.02.2026 року №А101/10478/10010) він, в силу вимог статті 94 КАС України мав засвідчити копію поданого до суду документа. Покликання позивача на зворотне, а також про незрозумілість процедури засвідчення (в аспекті суб'єкта такого засвідчення) суд відхиляє, адже наведеними нормами КАС України чітко визначений як суб'єкт, так і процедура засвідчення копій документів в цілому.
Аналогічного правового висновку щодо обов'язковості засвідчення поданих до суду копій доказів дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 року по справі №120/969/23.
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Таким чином, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
Так, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд, крім іншого, визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради, яка полягає у відмові в прийнятті від нього, як від представника заяви про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ОСОБА_2 .
Однак, заява, з якою позивач звертався до Вінницької міської ради в інтересах ОСОБА_2 в матеріалах позовної заяви відсутня, при цьому також відсутня і довіреність на представництво інтересів ОСОБА_2 в органах державної влади та судах, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС України.
Крім цього, в обґрунтування порушених прав, свобод та інтересів позивача, ним подано уточнену позовну заяву.
Дослідивши зміст уточненої позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана заява не усуває недоліки, які виявлені судом під час залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого порушеного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їхнє обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом дослідження у даній справі є бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові в прийнятті від нього, як від представника заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності рішень, дій чи бездіяльності, позивач повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення, дія, бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
Особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти доводів позовної заяви, але вимагає щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Разом з тим, в порушення положень пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України, уточнена позовна заява не містять визначених процесуальним законом обов'язкових доводів, щодо порушення прав позивача.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у запропонований судом термін не виконав.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду залишились не виконаними в повному обсязі, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Одночасно суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович