Справа № 346/495/26
Провадження № 3/346/310/26
15 квітня 2026 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст.. 122-4 КУпАП, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, складена відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце роботи невідомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574634, складеного поліцейським Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Берило П.В. вбачається, що 24.01.2026р. о 19:53 год. в м. Коломия на перехресті вул. Грушевського-Шевченка, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди залишив місця події, чим порушив п. 2.10а ПДР України за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
16.03.2026р. захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Ювченко А.В. подав до суду клопотання в якому просив провадження у справі №346/496/26 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити.
В обґрунтування своєї позиції захисник вказав, що 24.01.2026, приблизно о 19:53 год., ОСОБА_1 перебуваючи за кермом автомобіля «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Тараса Шевченка у м. Коломия Івано-Франківської області. В салоні авто перебував також його батько - ОСОБА_2 . Під'їхавши до перехрестя з вул. Михайла Грушевського, ОСОБА_1 зупинився, оскільки не був справний світлофор. ОСОБА_1 став пропускати автомобіль марки «Рено» в кузові червоного кольору, який рухався по вул. Михайла Грушевського. Водій автомобіля «Рено» почав здійснювати маневр у вигляді повороту на вул. Тараса Шевченка та виїхав на зустрічну смугу, де здійснив зіткнення із автомобілем «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 - яким керував ОСОБА_1 . Після того як відбулось зіткнення транспортних засобів, водій автомобіля «Рено» продовжив свій рух по вул. Шевченка та не зупинився, тим самим залишив місце ДТП. ОСОБА_1 у свою чергу після зіткнення, одразу вийшов із салону автомобіля. Виявивши пошкодження передньої частини кузова, ОСОБА_1 попросив у батька - ОСОБА_2 зателефонувати до поліції та повідомити про факт ДТП. Батько ОСОБА_1 так і вчинив, зателефонувавши до поліції одразу після того як трапилась ДТП - о 19:55 год. Батько повідомив на лінію «102» про обставини ДТП та вказав, що автомобіль - винуватець ДТП одразу після зіткнення залишив місце пригоди. Перебуваючи поряд із своїм авто на місці зіткнення, ОСОБА_1 намагався розгледіти державний реєстраційний номер автомобіля «Рено» - винуватця ДТП, однак вказаний автомобіль вже подолав досить значну відстань після зіткнення, а тому реєстраційний номер було не видно. Розуміючи, що в такий спосіб водій «Рено» намагався уникнути відповідальності за скоєння ДТП, ОСОБА_1 повернувся за кермо свого авто та почав слідувати за автомобілем «Рено», надаючи під час переслідування звукові та світлові сигнали, в надії, що автомобіль «Рено» зупиниться, або його зупинять працівники поліції як автомобіль з пошкодженнями кузова внаслідок ДТП та у зв'язку із підозрілою манерою водіння. Слідуючи за автомобілем «Рено», ОСОБА_1 зафіксував його державний реєстраційний номер - НОМЕР_2 , про що також сповістив на лінію «102», зазначивши також і маршрут слідування винуватця ДТП. Незабаром, екіпаж поліції, який стояв на шляху слідування автомобіля «Рено», здійснив зупинку вказаного автомобіля. ОСОБА_1 також зупинився, але самостійно. При цьому ОСОБА_1 одразу повідомив працівникам поліції про факт ДТП, що мав місце на перехресті вул. Шевченка та вул. Грушевського та що він вимушений був переслідувати винуватця ДТП, для того, щоб встановити державний реєстраційний номер транспортного засобу та особу водія, про що повідомив на лінію «102». Після цього працівники поліції почали встановлювати анкетні дані водіїв учасників ДТП та встановлювати обставини пригоди. В ході складення адміністративних матеріалів, працівники поліції дослідили також відеозаписи з камер зовнішнього відео спостереження на перехресті вул. Шевченка та вул. Грушевського. З вилучених відеозаписів працівниками поліції було встановлено, що водій автомобіля «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 порушила Правила дорожнього руху та є винуватцем ДТП. Також працівники поліції відібрали пояснення від ОСОБА_1 та його батька. За результатом зібраних матеріалів, працівники поліції склали відносно водія автомобіля - «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 три протоколи про адміністративне правопорушення - за ст.124 КУпАП, ст.130 КУпАП та ст.122-4 КУпАП. Також працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП - за залишення місця ДТП і відносно ОСОБА_1 , хоч ОСОБА_1 одразу пояснював на місці працівникам поліції про потребу залишення місця ДТП у зв'язку із переслідуванням винуватця. Таким чином, ОСОБА_1 не погоджується зі складеним відносно нього протоколом за ст.122-4 КУпАП, оскільки не вчиняв даного адміністративного правопорушення, не мав умислу на його вчинення, не бажав укривати обставин ДТП. Навпаки, ОСОБА_1 бажав та наполягав на тому, щоб працівники поліції задокументували факт ДТП та склали відносно винної особи адміністративний матеріал. Фактично завдяки ОСОБА_1 було встановлено автомобіль на якому було вчинено ДТП та встановлено особу правопорушника. Завдяки саме діям ОСОБА_1 (вчасному сповіщенню на лінію «102» та переслідуванню) працівники поліції зупинили автомобіль «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 на шляху залишення місця ДТП. Тобто, фактично, ОСОБА_1 був ініціатором того, щоб факт дорожньо-транспортної пригоди, в якій він є потерпілим, був зафіксований працівниками поліції в передбачений законом спосіб, з дотриманням необхідної процедури, а залишення ним місця ДТП було вимушеною дією, для того, щоб фіксація ДТП взагалі відбулась і щоб винна особа не уникнула відповідальності і не вчиняла інших правопорушень. Відтак, захисник стверджує, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, а тому його дії, в розумінні положень ст.18 КУпАП, неможливо розцінювати як адміністративне правопорушення, адже він усунув небезпеку (у вигляді водія який вчинив ДТП на дорозі та тікав з місця пригоди), яка загрожувала громадському порядку, власності, правам і свободам громадян.
В судовому засіданні 16.03.2026р. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та пояснив, що 24.01.2026р. в м. Коломия на перехресті вул. Грушевського-Шевченка відбулося ДТП за участю його автомобіля «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 . Після зіткнення, водій автомобіля «Renault» не зупинився та продовжив свій рух покидаючи місце пригоди. В зв'язку з цим, аби наздогнати та зупинити винуватця ДТП він вирішив їхати за ним, оскільки ані номер транспортного засобу, ані його марку в момент зіткнення він розгледіти не встиг. Рухаючись за автомобілем він подавав звукові сигнали та «моргав» фарами, намагаючись зупинити вказаний транспортний засіб, однак водій автомобіля «Renault» на нього не реагував. Паралельно з цим, його батько зателефонував на службу «102» та повідомив про ДТП і про переслідування винуватця. Приблизно через 1 км. вказане авто було зупинено працівниками поліції, які почали встановлювати обставини події, що передувала переслідуванню. Таким чином, ОСОБА_1 вказує, що місце ДТП залишив в зв'язку з крайньою необхідністю, яка полягала в затриманні водія, що пошкодив його автомобіль з метою унеможливлення уникнення ним відповідальності за скоєні протиправні дії. Просив закрити провадження щодо нього.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні підтримав подане ним 16.03.2026р. клопотання про закриття провадження у справі та просив провадження у даній справі закрити з підстав зазначених в ньому. Також просив долучити до матеріалів справи адміністративні матеріали, складені відносно іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні 16.03.2026р. показав, що разом зі своїм сином ОСОБА_1 рухалися на автомобілі «Nissan X-Trail» по вул. Шевченка в м. Коломия. Перед перехрестям з вул. Грушевського, син зупинився на світлофорі та чекав сигналу, який дозволяє рух. В цей час з вул. Грушевського на вул. Шевченка повертав автомобіль червоного кольору, який заїхав на смугу їхнього руху та зачепив їхній автомобіль і поїхав далі. Вони вийшли з автомобіля, побачили пошкодження та син прийняв рішення їхати за вказаним транспортним засобом. Вони повернулися до автомобілю та рушили за винуватцем. Свідок зателефонував на службу «102» і розповів про скоєне ДТП, а також описав автомобіль, який вони переслідували та номерний знак. На вул. Моцарта автомобіль «Renault Megane» був зупинений працівниками поліції, за його кермом перебувала жінка. Вони також зупинилися та розповіли про обставини пригоди. Після відібрання в них пояснень та проходження водіями огляду на стан сп'яніння, відносно водійки автомобілю «Renault» були складені адміністративні матеріали за фактом ДТП та залишення місця ДТП, а також за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Також за залишення місця ДТП адміністративний протокол було складено відносно його сина. Вважає, що його син діяв в стані крайньої необхідності, яка була зумовлена необхідністю наздогнати винуватця ДТП, оскільки в порушення ПДР, останній самостійно на місці дорожньо-транспортної пригоди не зупинився.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.п.1.3-1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року №1306 (далі ПДР) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Пунктом 2.10 «а» ПДР визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, є адміністративно караним діянням, що передбачає встановлену законом відповідальність
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
З долученого до справи рапорту поліцейського Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Мельничука Н.І. слідує, що 24.01.2026р. о 19:53 год. надійшло повідомлення зі служби 102 від невідомої особи, яка повідомила, що в м. Коломия транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_2 здійснив ДТП та намагається покинути місце події. Виїздом СРПП на місце події було встановлено, що 24.01.2026р. на перехресті вул. Грушевського-Шевченка в м. Коломия, водій автомобіля «Рено Меган» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 під час повороту ліворуч на вул. Шевченка, при виїзді з перехрещення проїзних частин, здійснила рух по зустрічній смузі, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем "Ніссан Х-Треіл" д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул. Шевченка. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, травмованих немає. В учасників події відібрано пояснення по даному факту. Відносно водія ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 122-4 КУпАП, відносно водійки ОСОБА_3 складено адміністративні матеріали за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначено, що 24.01.2026р. о 19:53 год. вона рухалася на своєму автомобілі «Рено Меган» по вул. Грушевського та здійснила поворот на вул. Шевченка, а потім поїхала далі на вул. Довбуша та рухалася в напрямку свого місця проживання. На вул. Моцарта була зупинена працівниками поліції.
Також до матеріалів справи були долучені письмові пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , зміст яких повністю узгоджується з поясненнями, які були надані ними в судовому засіданні.
Захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності було надано фототаблицю з зображеннями транспортних засобів «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 та «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , на яких наявні механічні пошкодження (лівої частини переднього бампера на автомобілі «Nissan X-Trail» та задньої лівої дверки і крила на автомобілі «Renault Megane»).
Крім цього, за клопотанням захисника до матеріалів справи було долучено копії протоколів про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_3 за ст. 124, ст. 122-4 та ст. 130 ч.1 КУпАП.
За клопотанням ОСОБА_1 судом з Коломийського ВРП ГУНП в Івано-Франківській області та Коломийської міської ради витребовувалися матеріали відезаписів події ДТП, яка мала місце 24.01.2026р. о 19:53 год. в м. Коломия на перехресті вул. Шевченка-Грушевського. Однак, вказані відеозаписи суду надані не були через закінчення строку їх зберігання та фізичне знищення.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінивши зібрані та представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю виходячи з наступного.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В статті 9 КУпАП вказано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вказане положення стосується не лише кримінальних проваджень, але й адміністративних правопорушень, які в контексті Європейської конвенції захисту прав та основоположних свобод також трактуються як невеликі злочини.
За вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 24.01.2026 року, близько 19:53 год. в м. Коломия на перехресті вул. Шевченка-Грушевського відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.03.2026р., яка набула чинності 07.04.2026р. ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Підставою для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності стало порушення нею п. 10.5, п. 2.10 (а) ПДР за наступних обставин. Так, судом було встановлено та зазначено, що 24.01.2026 року о 19:53 год. в м. Коломия на перехресті вулиць Грушевського-Шевченка, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 , під час виконання повороту ліворуч на вул. Шевченка, при виїзді з перехрещення проїзних частин, здійснила рух по зустрічній смузі, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по вул. Шевченка. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає. Скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснивши зіткнення з автомобілем «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ОСОБА_3 місце пригоди залишила.
Отже, судовим рішенням у справі № 346/552/26, яке набуло чинності, було встановлено, що після вчинення ДТП водій автомобіля «Renault Megane» не зупинилася та продовжила рух.
В свою чергу, водій автомобіля «Nissan X-Trail» ОСОБА_1 , будучи потерпілим у дорожньо-транспортній пригоді, враховуючи, що водій автомобіля «Renault Megane» продовжив рух, змушений був його наздогнати, зупинити, щоб в подальшому зафіксувати відповідні обставини дорожньо-транспортної пригоди. Також батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 викликано орган поліції для оформлення відповідних матеріалів, що підтверджується поясненнями свідка та рапортом поліцейського Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 .
Окрім цього, ОСОБА_1 зазначав, що наздоганяв винуватця ДТП не лише з метою зафіксувати обставини пригоди, а також з метою попередження інших негативних наслідків, оскільки ОСОБА_3 , як було встановлено в подальшому, мала ознаки алкогольного сп'яніння та могла продовжувати порушувати правила дорожнього руху і бути винуватцем інших дорожньо-транспортних пригод, в яких учасники дорожнього руху могли зазнати тілесних ушкоджень та матеріальних збитків.
Так , відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Відповідно до постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Норми Закону щодо крайньої необхідності покликані сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.
Однією з найважливіших умов правомірності стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
Приписами цієї статті законодавець визначає, що за обставин крайньої необхідності небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересів.
Таким чином, формально ОСОБА_1 дійсно залишено місце ДТП, однак, зважаючи на вищевказані обставини щодо необхідності зупинення ОСОБА_3 , як винуватиці ДТП, з метою фіксування обставин дорожньо-транспортної пригоди, а також попередження інших можливих негативних наслідків від її дій, суддя приходить до висновку, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності діяла в стані крайньої необхідності, і заподіяна ним шкода суспільним відносинам у сфері безпеки дорожнього руху є менш значною, ніж відвернена шкода,а отже її дії не є адміністративним правопорушенням.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 4 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 18, 122-4, 221, 251, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з вчиненням дій особою в стані крайньої необхідності.
На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя: Третьякова І. В.