Справа № 344/5164/26
Провадження № 2-а/344/69/26
15 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
секретаря Волощук Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
16 березня 2026 року позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № R282107 від 03.01.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до витягу з Резерв+ позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02.02.2026 року ним було уточнено свої персональні дані. Відповідно до військового квитка він визнаний придатним до військової служби. Отже, на момент винесення оскаржуваної постанови позивач мав чинний висновок ВЛК про придатність до військової служби. Натомість в оскаржуваній постанові зазначено, що він, позивач, не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим допустив порушення правил військового обліку. Згідно із законодавством України та положенням про ВЛЕ, обов'язок проходити медичний огляд встановлюється для осіб, які раніше були визнані обмежено придатними до військової служби, у зв'язку із законодавчими змінами щодо скасування такого статусу. Водночас осіб, які визнані придатними до військової служби, законодавством не передбачено обов'язку проходити повторну або щорічну ВЛК. Отже, позивач не допустив жодного порушення.
09 квітня 2026 року представник відповідача, через інформаційну систему «Електронний суд», подав відзив на позовну заяву, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_3 проти позову заперечує та не визнає в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до витягу з ЄДРПВР станом на 03.01.2026 року Позивач мав ступінь придатності: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» (п. 5 Облікової картки витягу з ЄДРПВР).
Порядок проходження медичного огляду встановлений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 року № 402. Пунктом 3.8 даного Положення визначено, що Постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду. Постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Обов'язковість проходження медичного огляду особами, в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби закріплений у частині першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, під час здійснення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов'язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов'язаних для визначення їх придатності до військової служби. Так само і військовозобов'язані громадяни, у відповідності з діючими положеннями законодавства, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачені виключні обмеження щодо направлення на медичний огляд лише стосовно наступної категорії осіб: які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки - до прийняття у відношенні них рішення відповідною комісією та які не були раніше визнані обмежено придатними до військової служби; які прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних (та не були раніше визнані обмежено придатними до військової служби) - вони викликаються на медичний огляд повісткою (п. 69 Порядку).
Позивачем не надано доказів віднесення його до вказаної вище категорії осіб на момент притягнення до відповідальності, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Норми законодавства, викладені вище, вказують, що вручення (надсилання) повістки є тільки одним із способів виклику громадян з певною метою, в тому числі, для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Чинний закон не пов'язує виконання обов'язку щодо проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби з обов'язковим попереднім врученням повістки.
Цей обов'язок: встановлений безпосередньо законом; не залежить від отримання повістки; покладається на особу незалежно від дій ТЦК та СП. Станом на 03.01.2026 року Позивач вказаний обов'язок не виконав, ВЛК не пройшов, що достовірно підтверджувалося відсутністю відповідних відомостей у ЄДРПВР.
Оскільки факт вчинення правопорушення (бездіяльності) у вигляді не проходження ВЛК був об'єктивно підтверджений відомостями з ЄДРПВР, а позивачем подано заяву за ст. 279-9 КУпАП, в якій Позивач зазначає що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, Відповідач правомірно, без складання протоколу, виніс Постанову № R282107 від 03.01.2026 року про притягнення Позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та наклав стягнення у межах санкції статті - 17 000 грн.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1ст. 9 КАС України).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Так, за визначенням статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки військовозобов'язаного.
Тому в постанові про адміністративне правопорушення є необхідним посилання на порушення військовозобов'язаним вимог конкретної норми закону чи підзаконного акта.
За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
03 січня 2026 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 під час вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» (далі - ЄДРПВР) було встановлено порушення Позивачем Правил військового обліку.
Відповідно до витягу з ЄДРПВР, долученого до матеріалів справи, станом на 03.01.2026 року Позивач мав ступінь придатності: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» (п. 5 Облікової картки витягу з ЄДРПВР).
Статтею 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Зокрема, за частинами 1, 3 вказаної статті порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено з 24.02.2024 року ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Отже, станом з 24.02.2022 року, тобто у період вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення діяв особливий період.
За змістом ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів (абзац третій).
Згідно з абзацом другим частини першої, частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Порядок проходження медичного огляду встановлений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 року № 402.
Пунктом 3.8 даного Положення визначено, що Постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду. Постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Обов'язковість проходження медичного огляду особами, в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби закріплений у частині першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, під час здійснення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов'язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов'язаних для визначення їх придатності до військової служби. Так само і військовозобов'язані громадяни, у відповідності з діючими положеннями законодавства, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. При цьому, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачені виключні обмеження щодо направлення на медичний огляд лише стосовно наступної категорії осіб: які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки - до прийняття у відношенні них рішення відповідною комісією та які не були раніше визнані обмежено придатними до військової служби; які прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних (та не були раніше визнані обмежено придатними до військової служби) - вони викликаються на медичний огляд повісткою (п. 69 Порядку).
Позивачем не надано доказів віднесення його до вказаної вище категорії осіб на момент притягнення до відповідальності, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Позивач у позові посилається на відсутність доказів вручення повістки для направлення позивача на медичний огляд.
Однак, вручення (надсилання) повістки є тільки одним із способів виклику громадян з певною метою, в тому числі, для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Чинний закон не пов'язує виконання обов'язку щодо проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби з обов'язковим попереднім врученням повістки. Крім того, пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IX установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Цей обов'язок: встановлений безпосередньо законом; не залежить від отримання повістки; покладається на особу незалежно від дій ТЦК та СП.
Станом на 03.01.2026 року Позивач вказаний обов'язок не виконав, ВЛК не пройшов, що підтверджувалося відсутністю відповідних відомостей у ЄДРПВР.
Відповідно до абз. 13 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Оскільки факт вчинення правопорушення (бездіяльності) у вигляді не проходження ВЛК був об'єктивно підтверджений відомостями з ЄДРПВР, а позивачем подано заяву за ст. 279-9 КУпАП, Відповідач правомірно, без складання протоколу, виніс Постанову № R282107 від 03.01.2026 року про притягнення Позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП (порушення правил військового обліку в особливий період) та наклав стягнення у межах санкції статті - 17 000 грн.
Щодо твердження Позивача про те, що він визнаний «придатним» 22.04.2024 року і не мав обов'язку проходити ВЛК., то відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру. Станом на 03.01.2026 року офіційні дані реєстру вказували на статус «обмежено придатний». Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (затв. Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року), саме на військовозобов'язаного покладено обов'язок щодо своєчасного (протягом 7 днів) оновлення своїх даних та усунення розбіжностей. Жодні відомості щодо проходження Позивачем ВЛК в 2024 році до Реєстру ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) не внесені та автоматично з ЕСОЗ не передані.
Навіть якщо припустити, що 22.04.2024 року Позивач дійсно пройшов ВЛК (що суперечить даним реєстру), строк дії такого висновку закінчився. Відповідно до п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затв. Наказом МОУ № 402, зі змінами, внесеними Наказом МОУ від 27.04.2024 № 262), у період дії воєнного стану постанова ВЛК районних (міських) ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Таким чином, висновок ВЛК від 22.04.2024 втратив свою чинність 22.04.2025 року. На момент винесення постанови (03.01.2026 року) Позивач понад півроку перебував у статусі особи, яка не має дійсного висновку ВЛК.
Відповідно до статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оспорювана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення накладено в межах санкції статті та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а наявні докази підтверджують обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, при розгляді справи доводи про протиправність постанови не знайшли свого підтвердження, є не необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Бабій О.М.
Повний текст рішення складено 15 квітня 2026 року.