Справа № 344/1833/26
Провадження № 2/344/3180/26
15 квітня 2026 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
30 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2026 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В.
Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не прибула, проте до суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
З урахуванням приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи за відсутності учасників справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали справи, виходить з наступного.
Однією з умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України визначена альтернативна підсудність за вибором позивача.
Згідно частини другої статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином, підсудність справи має визначатись за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь - кого з них.
Позивачем у позовній заяві зазначено адресу свого місця проживання: АДРЕСА_1 , місцем реєстрації є наступна адреса: АДРЕСА_3 .
Як вказує позивач у позовній заяві, спільних неповнолітніх дітей сторони не мають.
З матеріалів позовної заяви не вбачається, що позивач не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, також відсутні відомості про наявність домовленості подружжя про те, що справа про розірвання шлюбу може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Отже, зі змісту поданого позову та доданих документів не вбачаються обставини, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи за місцем свого проживання.
Таким чином, позов є непідсудним Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області за правилом альтернативної підсудності.
Позивачем у позові зазначено, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
З інформації Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади м. Івано-Франківська Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 16 лютого 2026 року та відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Івано-Франківській області, що надійшли до суду 03 березня 2026, року, вбачається, що відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відповіді № 2608012 від 15 квітня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
З відповіді № 2608029 від 15 квітня 2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрованим місцем проживання є наступна адреса: АДРЕСА_5 .
Отже, вищевказаний позов є непідсудним Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області за правилом загальної підсудності.
А відтак, беручи до уваги, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача та відповідача не є місто Івано-Франківськ, то вищевказаний позов не підсудний Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області.
Приймаючи таке рішення, суд враховує, що відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
При цьому недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно частини дев'ятої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Отже, за результатами отриманої судом інформації та у відповідності до статей 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України відсутні підстави для розгляду даної справи Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є наступна адреса: АДРЕСА_5 , ому справа, відповідно до вимог статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає передачі на розгляд до Оболонського районного суду міста Києва, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить дана справа.
Відповідно до положень статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 27, 31, 187, 258-261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу до Оболонського районного суду міста Києва за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мелещенко Л.В.