Справа № 344/5900/26
Провадження № 2/344/4487/26
15 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни про встановлення відсутності правових наслідків нотаріальної дії та скасування похідних реєстраційних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни про встановлення відсутності правових наслідків нотаріальної дії та скасування похідних реєстраційних дій, в якій просить:
- встановити відсутність правових наслідків нотаріальної дії №1152 від 17.05.2007 року посвідченої приватним нотаріусом Кучак Н.В.;
- визнати відсутніми правові підстави для виникнення права власності у ОСОБА_2 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену 18.05.2007 Івано-Франківським МБТІ на ім'я ОСОБА_2 ;
- скасувати всі похідні реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна;
- зобов'язати суб'єкта державної реєстрації внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни про встановлення відсутності правових наслідків нотаріальної дії та скасування похідних реєстраційних дій, - залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Зокрема, залишаючи позовну заяву без руху, суд вказував, що зазначені в даній ухвалі недоліки позовної заяви позивачу слід було усунути шляхом подання до суду належним чином сформульованих та конкретизованих позовних вимог; зазначення змісту позовних вимог до кожного із заявлених відповідачів; обґрунтуванням залучення до участі у справі третіх осіб ОСОБА_4 та Міністерства юстиції України.
09.04.2026 року через канцелярію Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області подано заяву про усунення недоліків разом із позовною заявою, в якій сформульовано наступні позовні вимоги:
- встановити відсутність правових наслідків нотаріальної дії №1152 від 17.05.2007 року посвідченої приватним нотаріусом Кучак Н.В.;
- визнати відсутніми правові підстави виникнення права власності у ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати відсутніми правові підстави виникнення права власності у ОСОБА_3 як похідного набувача зазначеного майна;
- скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену 18.05.2007 Івано-Франківським МБТІ на ім'я ОСОБА_2 щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати всі похідні реєстраційні дії щодо зазначеного об'єкта нерухомого майна, вчинені на підставі вказаної первинної реєстрації;
- зобов'язати відповідний орган державної реєстрації прав на нерухоме майно (державного реєстратора) внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав шляхом скасування записів про право власності;
- визнати відсутність правового зв'язку між нотаріальною дією №1152 від 17.05.2007 року та об'єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право кожного на розгляд його справи судом передбачено також п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим, зокрема, ст. 175, 177 ЦПК України.
Позовна заява повинна містити, в тому числі, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що в позовній заяві має міститися посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правові підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини. Заявлені в позові вимоги мають стосуватись конкретного відповідача (відповідачів) і направлені на усунення негативних наслідків від його (їх) протиправних дій, які полягають у невизнанні, оспорюванні або порушенні прав та законних інтересів позивача. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних правовідносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19).
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову (таке тлумачення надано Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 36, 37 постанови від 22.02.2024 у справі № 990/150/23).
Нечітке визначення позовних вимог унеможливлює розгляд справи судом з огляду на принцип диспозитивності цивільного процесу, закріплений у статті 13 ЦПК України.
Принцип диспозитивності означає, що формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача, а на суд покладається обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження (таке тлумачення надано Верховним Судом постанові від 02.06.2022 у справі №602/1455/20).
Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені.
Тобто відсутність чітко визначених підстав і вимог позову в подальшому матиме вплив на можливість з'ясування наявності порушених прав позивача, а також відповідальних осіб у порушенні прав позивача та обсягу їх відповідальності.
Так, на етапі вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 для усунення вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліків, виявлених судом, позивачу було надано можливість їх усунути, водночас ОСОБА_1 в заяві не уточнив своїх вимог та не надав обґрунтувань у відповідності до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, ОСОБА_1 не усунено в повному обсязі недоліки, які були описані в ухвалі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2026 року:
- не сформульовано та не конкретизовано належним чином позовні вимоги, зокрема, залишено вимогу:
скасувати всі похідні реєстраційні дії щодо зазначеного об'єкта нерухомого майна, вчинені на підставі вказаної первинної реєстрації (не зазначено конкретні реквізити таких похідних реєстраційних дій та суб'єктів їх вчинення)
зобов'язати відповідний орган державної реєстрації прав на нерухоме майно (державного реєстратора) внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав шляхом скасування записів про право власності (не зазначено назву та ідентифікаційні дані такого органу, не зазначено його в переліку відповідачів за позовом, як і не зазначено реквізитів записів про право власності, які позивач просить скасувати), що унеможливлює вирішення питання про коло відповідачів у справі та конкретний зміст позовних вимог у цій частині.
Крім того, всупереч вимогам ухвали про залишення позовної заяви без руху, у позовній заяві не обґрунтовано необхідності залучення до участі у справі у статусі третьої особи ОСОБА_4 .
При цьому, суд наголошує, що обов'язок по визначенню відповідачів, формулюванню підстав, предмету і позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначено вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 175 ЦПК України, тому вказане не може вважатись надмірним формалізмом.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 09 липня 2024 року (справа №757/10366/23), вимога про подання позову, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 175 ЦПК України не свідчить про прояв надмірного формалізму або відмову у доступі до суду, оскільки невиконання скаржником таких вимог процесуального закону унеможливлює дотримання судом принципів диспозитивності та рівності сторін. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
З урахуванням викладеного, позивач був належним чином та у передбаченому законом порядку поінформований про обов'язок усунути недоліки позовної заяви шляхом приведення її змісту у відповідність до вимог ст.175 , 177 ЦПК України, однак не подав до суду позовну заяву, яка б відповідала цим вимогам, і таким чином, не вичерпав наявних засобів захисту свого права, а тому його право на звернення до суду за захистом не можна вважати порушеним.
Даний висновок суду відповідає правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 року у справі №705/3875/17 та від 22.05.2019 року у справі №705/5060/18.
Відтак, ухвала судді позивачем в запропонований строк не виконана, недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунуті.
Клопотань про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви до суду не надходило.
Так, відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія заяви залишається в суді.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Отже, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду повторно, належним чином оформивши позовну заяву та сформулювавши позовні вимоги.
З врахуванням наведеного, а також того, що описані в ухвалі недоліки позивачем не усунуті, відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. ст. 185, 259, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни про встановлення відсутності правових наслідків нотаріальної дії та скасування похідних реєстраційних дій - вважати неподаною і повернути її позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Домбровська Г.В.