Справа № 344/7166/26
Провадження № 1-кс/344/2984/26
15 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024090000000677 від 12.11.2024, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000677 від 12.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, за підозрою у вчиненні злочину ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 12.01.2026 року № 40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 року №4757-ІХ вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами щодо заволодіння шахрайським шляхом майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , при наступних обставинах. На початку вересня 2025 року ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами з метою шахрайського заволодіння чужим майном з корисливих мотивів розробили злочинний план, щодо незаконного заволодіння об'єктом нерухомого майна, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в рівних долях та, з метою отримання наживи, подальшому відчуженні вказаної квартири шляхом продажу. Усвідомлюючи, що законні власники вказаної квартири не зможуть перешкоджати їх злочинному задуму, оскільки ОСОБА_9 є померлою, а ОСОБА_10 відбуває покарання у місцях позбавлення волі, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за попередньою змовою з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами з метою реалізації свого злочинного задуму підшукали особу для залучення до участі у скоєнні злочину, надаючи при цьому перевагу особі, яка веде антигромадський спосіб життя і діями якої можна керувати. З цією метою останні до вчинення злочину залучили ОСОБА_11 , на якого запланували незаконно зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 та у подальшому продати вказану квартиру. У подальшому у точно невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 18.11.2025 ОСОБА_7 надав ОСОБА_8 та ОСОБА_5 завідомо підроблені документи для проведення незаконної перереєстрації квартири АДРЕСА_1 , а саме: довідку, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.03.2025 за № 000273 про те, що станом на 12.08.2002 квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_11 згідно свідоцтва про право власності від 29.05.1997 та свідоцтво про право власності на житло від 29.05.1997 про те, що власником зазначеної квартири є ОСОБА_11 . Реалізуючи злочинний задум, спрямований на заволодіння шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 18.11.2025 з метою виготовлення технічного паспорту на вищевказану квартиру, надали підроблені довідку про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_11 та свідоцтво про право власності на житло на ім'я останнього ФОП ОСОБА_12 . На підставі наданих підроблених документів 20.11.2025 ОСОБА_12 виготовив технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 . Надалі ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , реалізовуючи злочинний задум, спрямований на шахрайське заволодіння квартирою у невстановлений на даний час досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 24.11.2025 подали державному реєстратору ОСОБА_13 , заяву від імені ОСОБА_11 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 та підроблені документи, а саме: довідку, видану від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.03.2025 за № 000273 про те, що станом на 12.08.2002 вищевказана квартира зареєстрована за ОСОБА_11 , свідоцтво про право власності на житло від 29.05.1997 про те, що власником зазначеної квартири є ОСОБА_11 та технічний паспорт на вказану квартиру, який був виготовлений на підставі підроблених документів. Того ж дня, державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 , на підставі поданих документів, було зареєстровано за ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_1 згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за № 62504813. Після незаконної перереєстрації вищевказаної квартири на ОСОБА_11 з метою подальшого її продажу ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи розпочали ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_1 , залучивши до його проведення осіб, які виконують відповідні роботи. Діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інші не встановлені досудовим розслідуванням особи, шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Відповідно до висновку спеціаліста ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 2 354 426,00 (два мільйони триста п'ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять шість) гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром. Своїми умисними діями ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підозрюються у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
19 лютого 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, РНОКПП: НОМЕР_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Цього ж дня, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
ОСОБА_5 20.02.2026 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 18.04.2026, із правом внесення застави в розмірі 270 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 898 560 грн 00 коп.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 протоколами оглядів, протоколами проведення обшуків та іншими зібраними у провадженні доказами.
Приймаючи до уваги те, що підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у разі доведення його вини в суді, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Крім того ОСОБА_5 немає стійких соціальних зв'язків, що могли б свідчити про зменшення ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду;
- п. 3 - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також на потерпілого, оскільки ОСОБА_5 відомі анкетні дані та місцеперебування вказаних осіб, а тому він, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати свій вплив для зміни показань;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб, а тому з метою уникнення відповідальності, може дійти змови з іншими спільниками вчинення кримінального правопорушення, щодо узгодження своїх показань, а також впливу на свідків, чи знищення доказів.
- п. 5 - вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки слідством здобуто докази що ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб планує вчинення кримінальних правопорушень аналогічного характеру щодо шахрайського заволодіння нерухомим майном мешканців міста Івано-Франківська.
Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.
Таким чином, підозрюваному ОСОБА_5 доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання завдань кримінального процесу.
Досудове розслідування не можливо завершити до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу, оскільки є слідчі дії, що необхідно провести, або завершити для всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Зокрема, необхідно: провести виїмки на підставі ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні операторів мобільного зв'язку, оглянути вилучену в ході тимчасового доступу інформацію та провести її аналіз; оглянути документи, вилучені у приватних нотаріусів під час тимчасового доступу; отримати висновок дактилоскопічної експертизи; отримати відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо результатів проведення перевірки законності дій державних реєстраторів при проведенні реєстрації права власності на квартиру; за результатами оцінки та аналізу здобутих доказів у справі визначитись з правовою кваліфікацією вчинених кримінальних правопорушень та колом осіб, якім слід повідомити про підозру; вирішити питання щодо виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, зокрема за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.
Захисник в судовому заперечив проти поданого клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків. Просив врахувати характеризуючи дані підозрюваного та його стан здоров"я та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
19 лютого 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
19 лютого 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
20 лютого 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 18.04.2026, із визначенням розміру застави в межах 270 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 898 560 грн 00 коп.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , протоколами оглядів мобільних телефонів, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження.
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В той же час 18.04.2026 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 14.04.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000677 від 12.11.2024 до 19.06.2026 року.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В той же час слідчий суддя вважає, що прокурором жодним чином не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також наявність доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначених кримінальних правопорушень, також вік підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, одружений, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання та застосування більш м"якого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.
У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також стан здоров"я підозрюваного та доведені прокурором ризики.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_5 під вартою до 12 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави - 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі є помірним та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 12 червня 2026 року, включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Визначити заставу в розмірі 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 465 920 (чотириста шістдесят п"ять тисяч дев"ятсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_7 (код отримувача (код за ЄДРПОУ) НОМЕР_2 , банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) НОМЕР_3 , рахунок отримувача НОМЕР_4 ).
У разі внесення застави у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки на строк до 12 червня 2026 року включно, а саме:
1) прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утриматися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_7 коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1