ЄУН: 336/2695/26
Провадження №: 2/336/2649/2026
про направлення позовної заяви за підсудністю
15 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитування, -
Представник позивача Міньковська А.В. через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до суду з означеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 32257502 від 26.01.2022 у розмірі 42 558,00 гривень, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 500,00 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздової Н.С.
26.03.2026 на виконання вимог ст. 187 ЦПК України судом скеровано ухвалу до Мінсоцполітики щодо встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідь надійшла 13.04.2026.
Відповідно до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , теперішня назва АДРЕСА_2 з 20.04.2022, тобто на території яка віднесена до Комунарського району м. Запоріжжя.
Питання про територіальну підсудність даного позову суд вирішує, враховуючи правила про підсудність, визначені в ст. 27 ЦПК України.
Згідно загального правила про підсудність за ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, якщо інше не передбачено законом.
Отже, виходячи з викладеного, реєстрація місця проживання відповідачки не відноситься до територіальною юрисдикції Шевченківського району м. Запоріжжя.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 вищезазначеного Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 31 ЦПК України передбачено, що передача справи з одного суду до іншого суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суд.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить висновку, що вона не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя та підлягає переданню до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитування - передати за територіальною підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Наталія Звєздова