15.04.2026
Провадження №3/337/442/2026
Справа № 337/1837/26
15 квітня 2026 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Кучерук Ігор Григорович, розглянув матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовець, мешкає: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, 122-4, 130 ч.1 КУпАП,
16 березня 2026 року о 19-30 годин ОСОБА_1 м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 24, керуючи автомобілем Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 217130 номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті ДПТ автомобілі механічно пошкоджені, завдані матеріальні збитки, травмованих немає.
16 березня 2026 року о 19-30 годин ОСОБА_1 м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 24, керуючи автомобілем Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_2 , скоївши ДТП, а саме здійснив наїзд на автомобіль ВАЗ 217130 номерний знак НОМЕР_3 , що стояв, після чого місце пригоди залишив.
16 березня 2026 року о 19-30 годин ОСОБА_1 м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 24, керуючи автомобілем Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі суду.
Слід також зазначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 не скористався правом на отримання правової допомоги, не вжив заходів для особистої явки або явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні, як і не скористався правом викласти свої доводи або письмові заперечення та надати свої докази на спростування обставин правопорушень, вчинення яких йому ставиться у провину.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4, 130 КУпАП не є обов'язковою.
Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
27.03.2026 року до суду від дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що з 09.05.2022 року її чоловік ОСОБА_1 , зарахований до військової частини НОМЕР_4 , на посаду кулеметника. З 2024 року він перебував в розшуку ВСП, як самовільно залишивший військову частину НОМЕР_4 . 16.03.2026 року ОСОБА_1 , був затриманий поліцію та після складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення, цією ж поліцію був доставлений до будівлі ВСП в АДРЕСА_2 . 17.03.2026 року керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено що чоловіка відвезли в батальйон резерву біля міста Самар, з якого його доправлять до військової частини НОМЕР_4 або до іншої частини, враховуючи його військову спеціалізацію, для подальшого виконання бойових завдань на лінії фронту. З 17.03.2026 року телефон її чоловіка не працює і не відповідає. Його місцеперебування, їй невідоме. Зв'язок з ним відсутній. Отже зв'язку з ОСОБА_1 , на теперішній час немає. В той же час вважає, що ОСОБА_1 , не може бути позбавлений можливості надати особисті пояснення по суті адміністративної справи безпосередньо в судовому засіданні в приміщенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя. З метою дотримання прав та законних інтересів особи, яка проходить військову службу в лавах ЗСУ по захисту Вітчизни від Збройного нападу рф проти України, під час мобілізації, звертається до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі.
Розглядаючи клопотання про зупинення провадження, слід вказати, що нормами КУпАП напряму не врегульований порядок зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст.268,294 КУпАП), у тому числі і у зв'язку з мобілізацією особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що така норма існує у КПК(ст. 335), згідно якої у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Вказане положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування особи на військовій службі за призовом під час мобілізації, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження з метою максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.
Разом з тим, таке зупинення судових справ може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадження розумності строків. Ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед особи, яка притягається до відповідальності, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд, п. 1 ст. 6 якої надає кожній особі право на розгляд справи упродовж розумного строку, яке має на меті забезпечити аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини», заява № 2122/64), тому зміст та форма провадження у справах про адміністративне правопорушення в умовах воєнного стану повинні відповідати основним (загальним) засадам судочинства, передбачених у Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суду», що на переконання суду дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об'єктивних перешкод для його продовження, ураховуючи при цьому реальну можливість ОСОБА_1 брати участь в судових засіданнях, виходячи із роду військ, завдань, які виконує відповідний військовій підрозділ, його дислокації, посади тощо.
Також слід зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Так, статтею 38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не визначено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження у справі.
Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи, що введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності та взаємозв'язку надані докази, наявні фактичні дані, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ст. 130 ч.1 КУпАП підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 616778 від 16.03.2026 року, серії ЕПР 1 № 616759 від 16.03.2026 року, серії ЕПР 1 № 616768 від 16.03.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.03.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження, рапортами працівників поліції, схемою місця ДТП, яке сталося 16.03.2025 року, світлинами в матеріалах, поясненнями ОСОБА_2 в матеріалах справи, відеозаписом долученого до матеріалів справи, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Досліджені докази є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП і узгоджуються між собою.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.10а Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Дослідивши та проаналізувавши сукупність зібраних доказів, в тому числі і відеозаписи, у суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини мали місце.
Враховуючи наведене, наявності належних та допустимих доказів, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, 122-4 КУпАП, ст. 130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дії правопорушника ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за ст. 124 КУпАП як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та за ст. 122-4 КУпАП, як залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Крім того суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007 року, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, та позбавлення права керування транспортними засобами, так як на переконання судді, саме такий вид стягнення буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України та для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Керуючись ст.36, 130 ч. 1, 124, 122-4, 221, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.130 ч.1 КУпАП, ст. 124 КУпАП, 122-4 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення:
за ст.130 ч.1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;
за ст. 124 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень;
за 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень.
У відповідності до ст. 36 КпАП України, остаточно застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником в прибуток держави не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за наступними реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код ЕДРПОУ отримувача: 37941997; Номер рахунку отримувача: UA708999980313000149000008001.
У разі несплати впродовж 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути у примусовому порядку з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, тобто 34000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) в розмірі 665,60 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.
Суддя: І.Г. Кучерук