15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 155/1122/24
провадження № 51-4378 км 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024030600000128, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Маневичі Маневицького району Волинської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
Вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 10 березня 2025 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання для виконання цього вироку.
На підставі ст. ст. 20, 93, 94 КК України застосовано до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбуття покарання:
строк його попереднього ув'язнення з моменту фактичного затримання з 06.05.2024 по 08.05.2024 із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі;
строк його перебування під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 08.05.2024 по 08.07.2024 включно та з 18.07.2024 по 24.10.2024 включно, у співвідношенні три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_7 ухвалено не застосовувати.
Цивільний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на користь
потерпілого ОСОБА_8 100 000 грн моральної шкоди.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
До початку касаційного розгляду, в порядку ст. 432 КПК України, від прокурора надійшла заява про відмову від поданої касаційної скарги (№ 7775/170-26 від 14.04.2026).
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, які просили закрити касаційне провадження, Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 432 КПК України відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями ст. 403 цього Кодексу.
За змістом частин 1 та 2 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Зважаючи на те, що прокурор, який оскаржив у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції щодо засудженого ОСОБА_7 , відмовився від касаційної скарги, а іншими особами судові рішення у кримінальному провадженні не оскаржені, колегія суддів вважає за необхідне закрити касаційне провадження.
Керуючись статтями 403, 432, 441 КПК України, Суд
постановив:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року щодо ОСОБА_7 , у зв'язку з відмовою прокурора від касаційної скарги.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3