15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 382/1146/20
провадження № 61-4180ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Яготинського районного нотаріального округу Черних Олег Валерійович, про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання права власності на частку земельної ділянки та виділення в натурі частки земельної ділянки,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив: визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 033118 від 17 грудня 1999 року, виданий на ім'я ОСОБА_4 , скасувати його реєстрацію у книзі записів державних актів за № 807 від 17 грудня 1999 року; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину від 21 липня 2020 року, зареєстровані за № 1021, № 1023, видані приватним нотаріусом Черних О. В.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53226164 від 21 липня 2020 року, а також припинити право власності відповідачів на вказану земельну ділянку; визнати за позивачем право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 3225510100:08:043:0046, та виділити в натурі відповідну частку, припинивши право спільної часткової власності на земельну ділянку.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, - приватний нотаріус Яготинського районного нотаріального округу Черних О.В., про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання права власності на частку земельної ділянки та виділення в натурі частки земельної ділянки задоволено частково.
Визнано державний акт на право приватної власності на землю серії III-КВ № 033118, загальною площею 0,1471 га, з яких: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,10 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,0471 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що виданий 17 грудня 1999 року на ім'я ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , недійсним, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 807 від 17 грудня 1999 року.
Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані 21 липня 2020 року приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області Черних О. В., зареєстровані в реєстрі за № 1021, № 1023, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 0,10 га, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3225510100:08:043:0046.
Визнано за ОСОБА_1 право на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,10 га, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3225510100:08:043:0046, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Виділено ОСОБА_1 у користування 1/3 частку земельної ділянки, площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою:
АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3225510100:08:043:0046, виділивши у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 293 кв. м:
10.0 кв. м, що знаходиться під сараєм «в»; 95.00 кв. м, що знаходиться під погребом «Г» та 1/2 сараю «В» та земельну ділянку, якою за домовленістю користується ОСОБА_1 ; 188 кв. м, що знаходиться під житловим будинком, 1/2 вимощень, 1/2 частиною огорожі № 3 та у спільне користування земельну ділянку площею 122 кв. м, що обмежена лініями розподілу, які проходить по точках: 38-39-14-13-12-40-32-31-41-11-10-2-3-42-43-22-29-28-44-45.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_1 1 681,60 грн частину сплаченого ним судового збору, а також частину витрат на виготовлення топографічної зйомки у розмірі 2 000 грн, частину витрати пов'язані із виготовленням висновку експерта в розмірі 5 692,80 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційні скарги адвоката Суслікова Ю. А., який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати по сплаті збору у розмірі 12 672,60 грн у рівних частинах, тобто,
по 6 306,60 грн кожному.
У січні 2026 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 вперше звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, - приватний нотаріус Яготинського районного нотаріального округу Черних О. В., про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання права власності на частку земельної ділянки та виділення в натурі частки земельної ділянки визнано неподаною та повернуто заявнику (провадження № 61-463ск26).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу отримано заявником 20 березня 2026 року.
У березні 2026 року ОСОБА_1 повторно подав касаційну скаргу
на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 27 березня 2026 року.
У окремо доданому клопотанні заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки копію повного тексту оскаржуваної постанови отримав 18 грудня 2025 року, що підтверджується відповідними доказами. Також зазначив, що перестали існувати недоліки, які слугували підставою для повернення його касаційної скарги, які було усунуто у розумні строки після отримання відповідної ухвали суду.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а касаційну скаргу повторно подано у розумні строки після повернення касаційної скарги, строк на касаційне оскарження можливо поновити.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року та залишити в силі рішення Яготинського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 16 червня 2020 року
у справі № 689/26/17, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 360/2285/14-ц, від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та
з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої
статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, - приватний нотаріус Яготинського районного нотаріального округу Черних Олег Валерійович, про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання права власності на частку земельної ділянки та виділення в натурі частки земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
Витребувати із Яготинського районного суду Київської областіцивільну справу
№ 382/1146/20.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 15 травня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник