15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 522/2622/25
провадження № 61-3396ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2025 року, ухвалу Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки директора Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету Подуста Олега Анатолійовича, ректора Одеського національного медичного університету Запорожана Валерія Миколайовича про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконуючого обов'язки директора Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету Подуста О. А., ректора Одеського національного медичного університету Запорожана В. М. про відшкодування майнової та моральної шкоди у загальному розмірі 404 000 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про доповнення ухвали суду про призначення експертизи з переліком питань від 24 жовтня 2025 року відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 15 травня 2025 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2026 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року та за касаційною скаргою її представника - адвоката Білоус Н. В., на рішення Приморського районного суду м. Одеси від
15 травня 2025 року і постанову Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки директора Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету Подуста О. А., ректора Одеського національного медичного університету Запорожана В. М. про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено (провадження № 61-3396ск26).
06 квітня 2026 року до Верховного Суду через засоби електронного зв'язку
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яка не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду та підлягає поверненню, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
У частині восьмій статті 43 ЦПК України зазначено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктами 15, 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частиною першою, третьою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.Оригіналом електронного документавважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до частин першої, четвертої, шостої, восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 вказаного Положення).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 квітня 2026 року касаційна скарга ОСОБА_1 , яка надійшла на електронну адресу суду, не скріплена електронним цифровим підписом.
Із матеріалів касаційного провадження вбачається, що касаційна скарга
ОСОБА_1 не містить відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов'язкового підписання процесуального документа особою, яка її подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, ураховуючи відсутність у надісланій касаційній скарзі електронного цифрового підпису із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису ОСОБА_1 , накладеного із використанням підсистеми «Електронний суд», касаційна скарга не приймається і повертається заявникові.
Керуючись статтею 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2025 року, ухвалу Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року повернути заявникові.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк