14 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 752/25310/23
провадження № 61-4905ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Конюшко Денис Борисович, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила: стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» (далі - ТДВ «СГ «ОБЕРІГ») на її користь невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 66 339,15 грн; стягнути з
ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду у розмірі 95 214,98 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 674,65 грн, витрат на отримання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн, витрат на складання оцінки збитку у розмірі 4 700,00 грн.
03 листопада 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від
10 березня 2026 року, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн, франшизу у розмірі 2 500,00 грн та судові витрати в розмірі
1 528,57 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
09 квітня2026 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Конюшко Д . Б , засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від
03 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від
10 березня 2026 року.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову в цій справі станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та фактично підтверджує незгоду особи, яка її подала, з оскаржуваними судовими рішеннями.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі запозовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Конюшко Денис Борисович, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від
03 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від
10 березня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов