09 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 905/2030/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасників справи:
представник ТОВ "Наш Продукт Плюс" - Новікова В. Р.,
представник АТ "Райффайзен Банк" - Семеняка В. В.,
представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Ільїнова І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Продукт Плюс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2026
у складі колегії суддів: Гетьман Р. А. (головуючий), Россолов В. В., Склярук О. І.
та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 (в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою стосовно боржника)
у складі судді Фурсова С.М.
у справі № 905/2030/19
за заявою Приватного підприємства "Маріната"
до Приватного акціонерного товариства "Геркулес"
про банкрутство, -
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 18.11.2019 ухвалою Господарського суду Донецької області відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес" (далі - ПАТ "Геркулес"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 06.05.2020.
2. 02.12.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/2030/19 за результатами попереднього засідання визнано кредиторами, які підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Геркулес":
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавіос" на суму 359 671 728,50 грн - четверта черга, 3 842 грн - перша черга;
-Товариство з обмеженою відповідальністю "Галамет" на суму 231 750 296,50 грн четверта черга, 3 842 грн перша черга;
- Приватне підприємство "Украинський продукт" на суму 89 355 603,45 грн четверта черга, 3 842 грн. - перша черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургія" на суму 15 000 000 грн четверта черга, 3 842 грн - перша черга;
-Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на суму 41 355 152,02 грн четверта черга, 3 842 грн перша черга;
-Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш продукт плюс" (далі - ТОВ "Наш продукт плюс") на суму 9 278 243,56грн. четверта черга, 3 842 грн. - перша черга;
-Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") на суму 291 875 252,41грн - четверта черга, 3 842 грн перша черга;
-Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стіл Трейдінг" на суму 38 770 349,04 грн - четверта черга, 3 842 грн - перша черга;
- Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" на суму 29 129 526,66 грн - четверта черга, 3 842 грн перша черга;
-Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 25 460 298,70 грн четверта черга, 3 842 грн - перша черга;
- Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль", Банк) на суму 298 312 041,46 грн четверта черга, 3 842 грн перша черга;
Окремо до реєстру вимог кредиторів включено у шосту чергу пеня та штрафні санкції:
- Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 1 893 338,61 грн.
Окремо до реєстру вимог кредиторів включено вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника:
- АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 62 776 613,73 грн.
Зобов'язано розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Геркулес" вимоги ініціюючого кредитора, на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 12.12.2019:
- Приватне підприємство "Маріната" на суму 3 420 000 грн четверта черга; 19 210 грн перша черга.
Зобов'язано розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Геркулес" кредиторів, на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 29.09.2020:
- Приватне підприємство "Маріната" на суму 232 438,48 грн четверта черга, 3 842 грн перша черга,
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський маслосирзавод" на суму 1 308 037,49 грн четверта черга, 3 842 грн перша черга.
Також, вказаною ухвалою відмовлено:
-Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніко Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Юніко Фінанс") у визнанні кредитором боржника на суму 140 843 190,80 грн та 3 842 грн,
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Лавіос" у визнанні кредитором боржника на суму 78 619 564,80 грн,
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Галамет" у визнанні кредитором боржника на суму 143 511 004,99 грн,
- Приватному підприємству "Украинський продукт" у визнанні кредитором боржника на суму 13 831 757,79 грн,
-Товариству з обмеженою відповідальністю "Металургія" у визнанні кредитором боржника на суму 310 739,73 грн,
- Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" у визнанні кредитором боржника на суму 155 481 803,42 грн,
- Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" у визнанні кредитором боржника на суму 10 934 357,28 грн,
- АТ "Райффайзен Банк Аваль" у визнанні кредитором боржника на суму 226 406 262,82 грн.
3. 03.06.2021 ухвалою Господарського суду Донецької області відсторонено Бершадського Сергія Миколайовича від виконання повноважень розпорядника майна у справі №905/2030/19; призначено розпорядником майна у справі №905/2030/19 арбітражну керуючу Атаманенко Світлану Вікторівну.
4. 16.03.2021 постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.12.2020 у справі №905/2030/19 в частині визнання кредитором, який підлягає внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Геркулес" ТОВ "ФК "ФК "Інвестохіллс Веста" на суму 291 875 252,41 грн четвертої черги та в частині відмови ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" у визнанні кредитором боржника на суму 140 843 190,80 грн - залишено без змін.
5. 16.06.2021 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Юніко Фінанс" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 905/2030/19 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" скасовано. Справу №905/2030/19 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
6. 10.02.2022 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/2030/19 у визнанні грошових вимог ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до боржника на суму 291 875 252,41 грн відмовлено.
7. 18.01.2023 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/2030/19 відмовлено у задоволенні грошових вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" до ПАТ "Геркулес" у сумі 140 843 190,80 грн основного боргу та 3 842 грн судового збору.
8. 14.09.2023 постановою Верховного Суду у справі №905/2030/19, касаційну скаргу ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" - залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.01.2023 у справі № 905/2030/19 - залишено без змін.
9. 16.06.2025 до Господарського суду Донецької області надійшла заява АТ "Райффайзен Банк" про витребування від кредиторів відомостей щодо заінтересованості стосовно боржника. У вказаній заяві кредитор повідомив, що не є заінтересованим стосовно боржника.
10. 17.06.2025 ухвалою Господарського суду Донецької області зобов'язано кредиторів протягом 10 днів з дня одержання цієї ухвали надати суду інформацію про заінтересованість стосовно боржника - ПАТ "Геркулес".
11. 06.08.2025 АТ "Райффайзен Банк" до Господарського суду Донецької області подано додаткові пояснення, в яких останній просив суд врахувати їх при вирішенні питання щодо заінтересованості кредиторів, а саме: ПП "Украинський продукт", ТОВ "Електросталь", ТОВ "Наш Продукт Плюс", ТОВ "Торговий дім "Стіл Трейдінг", ТОВ "Світловодський маслосирзавод".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
12. 16.09.2025 ухвалою Господарського суду Донецької області визнано заінтересованими особами стосовно боржника - ПАТ "Геркулес" у справі № 905/2030/19: ПП "Украинський продукт"; ТОВ "Електросталь"; ТОВ "Наш Продукт Плюс"; ТОВ "Торговий дім "Стіл Трейдінг"; ТВ "Світловодський маслосирзавод".
13. Суд вказав, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №65413639511 станом на 22.02.2016, тобто що передував трьом рокам до відкриття процедурі банкрутства ПАТ "Геркулес", в розділі: Бенефіціарний власник (Контролер) зазначено ОСОБА_1., керівник Кавешніков Ігор Ігорович.
14. Судове рішення прийняте з посиланням на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.04.2025, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №761/13489/25 та мотивоване тим, що кредитор ТОВ "Наш продукт плюс" є юридичною особою, з якою боржник перебуває під спільним контролем третьої особи - ОСОБА_1., отже є заінтересованою особою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
15. ТОВ "Наш Продукт Плюс" оскаржило зазначену ухвалу до суду апеляційної інстанції в частині визнання ТОВ "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою стосовно боржника.
16. Апелянт доводив, що ОСОБА_1 ніколи не був у складі засновників, учасників чи кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Наш Продукт Плюс", а судом неправомірно взято до уваги в якості доказу ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.04.2025 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі № 761/13489/25, яка не може мати преюдиційного значення; надане представником Банку повідомлення про підозру не містить жодних тверджень про контроль Андрєєва І. Д. над ТОВ "Наш продукт плюс".
17. 08.01.2026 постановою Східного апеляційного господарського суду (повну постанову складено 19.01.2026) апеляційну скаргу ТОВ "Наш Продукт Плюс" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 у справі № 905/2030/19 залишено без змін.
18. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції.
А. Доводи касаційної скарги
19. 08.02.2026 ТОВ "Наш Продукт Плюс" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 у справі № 905/2030/19 в частині визнання ТОВ "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою стосовно боржника; прийняти в цій частині нове рішення про відмову у визнанні ТОВ "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою стосовно боржника.
20. За доводом скаржника, оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та побудовані на гіпотезах, викладених у процесуальних судових рішеннях, прийнятих у ході кримінального провадження, які не мають преюдиційного значення.
21. ТОВ "Наш Продукт Плюс" стверджує, що Банком було подано суду витяги з ЄДР щодо Боржника за різні періоди; роздруківка, ймовірно з сайту YouControl (щодо ухвали Київського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №761/13489/25); копія повідомлення про підозру Андрєєву І.Д. від 11.06.2025.
22. Скаржник доводить, що суди, в порушення ст. 86 ГПК України, поклали в основу судових рішень письмовий доказ - ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.04.2025, який відсутній в матеріалах справи.
23. Крім того вказує, що Банк не зазначив про місце перебування оригіналу як доказу - повідомлення про підозру і не надав суду письмового дозволу слідчого чи прокурора на розголошення відомостей кримінального провадження, а тому таке повідомлення, з огляду на ст. 91 ГПК України та ст. 222 КПК України, є неналежним доказом, оскільки його отримано з порушенням встановленого законом порядку.
24. ТОВ "Наш Продукт Плюс" наполягає, що суди, в порушення ст. 77 ГПК України та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" використали текст ухвали Київського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №761/13489/25 не з єдиного державного реєстру судових рішень чи джерела офіційної публікації, а надана Банком роздруківка не є офіційною публікацією цього судового рішення.
25. В порушення ст. 76-78, 86 ГПК України, судами попередніх інстанцій визнано встановленими, належними, допустимими, достовірними обставини, які згадувалися, але не були предметом безпосереднього дослідження у справі №761/13489/25 та не доводилися належними та допустимими доказами, а висновки в ухвалі слідчого судді не мають преюдиційного значення.
26. Також скаржник зазначає, що він не є заінтересованою особою відносно боржника, а Андрєєв І. Д. не є і не був контролером скаржника, натомість суди, в порушення ст. 13, ч. 2 ст. 74 ГПК України, поклали тягар доказування відсутньої обставини на скаржника, тоді як наявність такої обставини мав довести кредитор.
27. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник посилається на висновки Верховного Суду у постановах від 26.02.2026 у справі № 910/16718/20, від 25.11.2025 у cправі №910/11614/24, від 12.02.2025 у справі №626/2235/20 щодо застосування ст. 86 ГПК України; від 12.06.2018 у справі № 927/976/17 та від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 щодо застосування ч. 4-7 ст. 75 ГПК України, від 10.06.2021 у справі № 420/3171/19 щодо ч. 6, 7 ст. 78 КАС України, яка є ідентичною ч. 6, 7 ст. 75 ГПК України.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
28. Учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
30. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо визнання судами попередніх інстанцій кредитора заінтересованою особою щодо боржника.
31. У цій справі ТОВ "Наш продукт плюс" є конкурсним кредитором боржника, вимоги якого визнані ухвалою суду першої інстанції від 02.12.2020.
32. Частина друга статті 47 КУзПБ в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024 , який набув чинності 01.01.2025, визначає, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі, щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника. Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
33. Слід зазначити, що положення КУзПБ в редакції згідно із Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації", який набув чинності 01.01.2025, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом (пункт 4-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ). Отже, положення зазначених змін до КУзПБ мають ретроспективну дію, і мають застосовуватися до справ, які вже перебувають у провадженні.
34. У постанові від 29.07.2025 у справі № 903/534/23 Верховний Суд зазначив, що відсутність в положеннях КУзПБ прямо визначеної процедури встановлення статусу заінтересованої особи у справах, провадження у яких відкрите до 01.01.2025 та в цей же період розглянуті вимоги конкурсних кредиторів - не перешкоджає розгляду відповідного клопотання та ухвалення за результатами його розгляду відповідного судового рішення в загальному порядку в межах провадження у справі про банкрутство, якщо такі дії спрямовані на відновлення порушеного права та інтересу фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
35. Згідно з частиною першою статті 1 КУзПБ для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно боржника є:
- юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником,
- юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник,
- юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство;
- особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним;
- а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
36. Верховний Суд у постанові від 05.11.2025 у справі №914/597/23 зауважив, що положення КУзПБ встановлюють критерії ідентифікації заінтересованих осіб стосовно боржника та окреслюють правові наслідки такого статусу (обмеження щодо участі у голосуванні на зборах та комітеті кредиторів щодо вирішення долі майнових активів боржника, щодо припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого тощо).
За змістом нормативного визначення слідує, що заінтересованими визнаються особи, які мають безпосередні або опосередковані зв'язки з боржником, що потенційно може впливати на їхню неупередженість у процедурі банкрутства.
Тож визнання особи заінтересованою стосовно боржника у процедурі банкрутства виконує важливу функцію, забезпечуючи баланс інтересів усіх кредиторів у справі.
При цьому очевидним, на переконання Верховного Суду, є наявність у заінтересованого кредитора та боржника спільного інтересу, зазвичай майнового, пов'язаного із майновими активами боржника, реалізація яких спрямовується на задоволення вимог кредиторів.
Існування зазначеного спільного інтересу зумовлює зацікавленість боржника у наявності в такого кредитора якнайбільшої кількості голосів на зборах та комітеті кредиторів з метою впливу на хід процедури банкрутства.
37. У цій справі кредитор боржника - АТ "Райффайзен Банк" звернувся до суду із заявою про витребування від кредиторів відомостей щодо заінтересованості стосовно боржника та ухвалою суду першої інстанції від 17.06.2025 зобов'язано кредиторів протягом 10 днів з дня одержання цієї ухвали надати суду відповідну інформацію.
38. В подальшому, АТ "Райффайзен Банк" 06.08.2025 подано додаткові пояснення щодо заінтересованості кредиторів, зокрема - ТОВ "Наш продукт плюс", в яких Банк посилався на здійснення слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України досудового розслідування у кримінальному провадженні та на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.04.2025, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №761/13489/25 щодо розгляду клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України.
39. Обґрунтовуючи свій висновок про наявність підстав для визнання ТОВ "Наш продукт плюс" заінтересованою особою стосовно боржника - ПАТ "Геркулес", суди обох інстанцій керувалися відомостями вказаними в зазначеній ухвалі слідчого судді, залишеній без змін ухвалою апеляційного суду.
40. При цьому, Верховний Суд зауважує, що скаржником не наводилися суду апеляційної інстанції доводи щодо джерел отримання ініціатором питання щодо визнання кредитора заінтересованою особою стосовно боржника ухвали слідчого судді, відтак суд такі не досліджував, а тому колегія суддів не бере їх до уваги.
41. Частиною шостою, восьмою статті 75 ГПК України встановлено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
42. За змістом частини шостої статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. За відсутності вироку такі обставини (факти) не є преюдиційними, а тому встановлюються/спростовуються у загальному порядку на підставі наявних у матеріалах справи доказів (постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19, від 22.07.2025 у справі № 906/1324/23).
43. У постанові від 12.08.2025 у справі № 910/18969/23 Верховний Суд зауважив, що посилання на обставини, встановлені у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні не є преюдиційними у в розумінні ГПК України.
44. В постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 420/3171/19, на яку посилається скаржник в цій касаційній скарзі, Суд, з посиланням на висновки Верховного Суду в постанові від 02.04.2019 у справі №826/6245/18, виснував, що ухвали, прийняті слідчими суддями, є процесуальними актами, які виносяться суддями у порядку реалізації їх повноважень щодо здійснення судового контролю. Вони обов'язково містять виклад обставин, якими слідчий та прокурор обґрунтовують необхідність проведення відповідної процесуальної дії. При постановленні такої ухвали слідчий суддя не вирішує питання щодо винуватості чи не винуватості особи, відтак така ухвала не має жодного преюдиційного значення з огляду на норми статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
45. Зважаючи на подібне правове регулювання ч. 6 ст. 75 ГПК України та ч. 6 ст. 78 КАС України, колегія суддів враховує зазначені висновки.
46. Відтак, колегія суддів касаційної інстанції констатує помилкове покладення судами обох інстанцій відомостей, зазначених в ухвалі слідчого судді у кримінальному провадженні з розгляду клопотання про накладення арешту на майно в основу своїх висновків про заінтересованість кредитора ТОВ "Наш Продукт Плюс" відносно боржника та погоджується із доводами скаржника про порушення судами ч. 6 ст. 75 ГПК України.
47. Поряд з наведеним, колегія суддів також враховує, що в постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 903/534/23, надаючи відповідь на доводи скаржника про відсутність в нормах КУзПБ прямо передбаченої процедури визнання особи заінтересованою особою відносно боржника, Суд керувався тим, що відповідно до частин першої, другої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (п. 111, 112 постанови).
48. У цій справі ініціатором розгляду питання визнання ТОВ "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою відносно боржника ПАТ "Геркулес" виступив інший кредитор - АТ "Райффайзен Банк".
49. Верховний Суд виходить з того, що за відсутності чітко встановленого законом порядку ініціювання та розгляду такого питання судам слід керуватися загальним принципами господарського процесу, в тому рахунку - принципами диспозитивності та змагальності.
50. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
51. Відтак, стверджуючи про наявність підстав для визнання особи заінтересованою щодо боржника, заявник повинен надати відповідне обґрунтування наявності таких обставин та докази на їх підтвердження, що в силу принципу змагальності надає кореспондуюче право протилежній стороні їх заперечити. Суд, в свою чергу, має надати належну оцінку всім доводам та запереченням учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів та ухвалити законне рішення.
52. Отже, у цій справі єдиною підставою для визнання скаржника заінтересованою особою щодо боржника, вказаною АТ "Райффайзен Банк", були відомості, зазначені в ухвалі слідчого судді та покладені судами в основу своїх рішень. Водночас, такі висновки судів попередніх інстанцій визнані касаційним судом помилковими у цій постанові. Інших підстав заявником не було наведено. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що заявником не доведено, а судами наразі не встановлено обставин, на підставі оцінки належних, допустимих доказів заінтересованості ТОВ "Наш Продукт Плюс" щодо боржника. Отже, Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень в частині визнання ТОВ "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою стосовно ПАТ "Геркулес" та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у визнанні ТОВ "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
53. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
54. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 1 - 3 ст. 311 ГПК України).
55. Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 308, ст. 311 ГПК України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а прийняті у справі постанова та ухвала про визнання ТОВ "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою стосовно боржника скасуванню із ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у визнанні ТОВ "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою стосовно ПАТ "Геркулес".
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Продукт Плюс" задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 (в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою стосовно боржника) у справі № 905/2030/19 скасувати.
3. Прийняти в цій частині нове рішення.
4. Відмовити у визнанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Продукт Плюс" заінтересованою особою стосовно боржника - Приватного акціонерного товариства "Геркулес".
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
В. Погребняк