13 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/1668/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит"
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Лічмана Л.В.
від 11.09.2025
та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
від 04.02.2026 (повний текст складено 09.02.2026)
у справі за позовом Одеської регіональної торгово-промислової палати
до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит"
про визнання договору недійсним та стягнення 100000,00 грн,
Одеська регіональна торгово-промислова палата звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит", в якій просила суд:
- визнати недійсним договір №2024/09/23 про проведення аудиту (аудиторської перевірки), укладений 23.09.2024 між ТОВ АФ "Наш аудит" та Палатою;
- застосувати наслідки недійсності договору, стягнувши з ТОВ АФ "Наш аудит" на користь Палати грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, Палата послалась на те, що оспорюваний договір укладено усупереч приписам Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" та не відповідає принципам незалежності, об'єктивності та професійної компетентності, адже відповідач, будучи членом Палати, не мав права проводити аудит діяльності останньої в період його членства, оскільки міг виникнути потенційний або реальний конфлікт інтересів.
Крім того, позивач вважає, що правочин має бути визнаний недійсним згідно зі ст.232 ЦК України, оскільки існують підстави вважати, що договір вчинено у результаті зловмисної домовленості відповідача та колишнього керівництва позивача, направленої на заволодіння коштами Палати.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 у справі № 916/1668/25, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026, позов задоволено; визнано недійсним договір № 2024/09/23 про проведення аудиту (аудиторської перевірки), укладений 23.09.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторською фірмою "Наш аудит" та Одеською регіональною торгово-промисловою палатою; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" на користь Одеської регіональної торгово-промислової палати грошові кошти у розмірі 100 000, 00 грн, 4 542,00 грн судового збору.
01.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Наш аудит" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/1668/25. Касаційна скарга та матеріали касаційної скарги містять клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/1668/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Мамалуй О.О., Кролевець О.А.).
Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/1668/25 залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю Аудиторській фірмі "Наш аудит" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; Товариству з обмеженою відповідальністю Аудиторській фірмі "Наш аудит" запропоновано усунути недоліки касаційної скарги, встановлені в даній ухвалі шляхом надання касаційної скарги в новій редакції з посиланням на норми права, які були порушені та/або неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, з обґрунтуванням неправильного застосування та/або порушення судом (судами) норм матеріального та/або процесуального права та із зазначенням належних підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також надання доказів надіслання копії касаційної скарги у новій редакції іншим учасникам справи.
Ухвала Верховного Суду від 23.03.2026 доставлена в Електронний кабінет скаржника 23.03.2026 о 20:14, що підтверджується довідкою Касаційного господарського суду про доставку документа в кабінет Електронного суду.
31.03.2026 скаржником подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/1668/25 у новій редакції. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/1668/25 до закінчення касаційного перегляду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" колегія суддів встановила, що касаційна скарга в новій редакції подана на підставі пунктів 3 та 4 частини другої статті 287, пунктів 1 та 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, у порядку та строки, передбачені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України, та відповідає вимогам статті 290 цього Кодексу.
Наявність підстав для застосування до касаційної скарги статей 292 та 293 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів не встановлено.
Оскільки підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження немає, суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 916/1668/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026.
Частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Крім того, як було зазначено вище, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" та матеріали касаційної скарги містять клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/1668/25 до закінчення касаційного перегляду, які мотивовані тим, що Господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання рішення у справі № 916/1668/25 щодо стягнення з ТОВ АФ "Наш аудит" 100 000,00 грн та 4 542,00 грн судового збору; видання наказу створює реальний ризик пред'явлення його до примусового виконання та вчинення виконавчих дій, зокрема арешту коштів і рахунків, списання коштів, що істотно ускладнить або унеможливить ефективний захист прав скаржника у разі скасування оскаржуваних судових рішень.
Положення статті 332 Господарського процесуального кодексу України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини, які у даному випадку можуть ускладнити поворот виконання судового рішення і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Діючим законодавством, у тому числі процесуальним, передбачено право кожної особи на захист своїх прав та інтересів у суді, у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Лише посилання на потенційну можливість настання негативних наслідків, без подання відповідних доказів, не є тією безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення.
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 Господарського процесуального кодексу України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Розглянувши вищевказані клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит", Верховний Суд дійшов висновку, що клопотання належним чином не обґрунтовані, доводи клопотань ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами вчинення будь-яких дій щодо примусового виконання рішень судів попередніх інстанцій.
Враховуючи те, що зупинення дії оскаржуваного судового рішення в силу приписів статті 332 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення, і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/1668/25, до закінчення касаційного перегляду, слід відмовити.
Крім того, Суд зазначає, що вимогами статті 291 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальний обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, надсилати іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Ненаправлення скаржником копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.
Залишаючи ухвалою від 23.03.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/1668/25 без руху, Суд зазначав, що скаржником, на забезпечення принципу рівності усіх учасників справи перед законом та судом, до касаційної скарги не було додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Одеській регіональній торгово-промисловій палаті.
Усуваючи недоліки касаційної скарги та подаючи касаційну скаргу в новій редакції, скаржник знову не надав доказів надіслання копії цієї касаційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Одеській регіональній торгово-промисловій палаті.
Відтак, скаржнику, до судового засідання, необхідно надати Суду докази надіслання позивачу - Одеській регіональній торгово-промисловій палаті копії касаційної скарги в новій редакції і доданих до неї документів, які у нього відсутні, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 3 статті 42 ГПК України).
Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 916/1668/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026.
2. Призначити розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" на 07 травня 2026 року о 14:15, у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 2 (каб. №209).
3. Надати учаснику справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 04 травня 2026 року.
4. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
5. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Аудиторській фірмі "Наш аудит" у задоволенні клопотань про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/1668/25 до закінчення касаційного перегляду.
6. Витребувати з Господарського суду Одеської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/1668/25 за позовом Одеської регіональної торгово-промислової палати до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Наш аудит" про визнання договору недійсним та стягнення 100000,00 грн.
7. Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року №3200-ІХ щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;
- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- якщо касаційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд