01 квітня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/1068/25
за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації
до Маньківської селищної ради
про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
Представники учасників справи:
Прокурор - Олійник І.А.;
Позивач: Черкаська ОВА - Бодня І.В.;
Позивач Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОВА- не з'явився;
Відповідач: Маньківська селищна рада - Заболотній В.М., адвокат.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідачів. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1. 04.09.2025 Заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Маньківської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
2. Змістом позову прокурора до відповідачів є немайнові вимоги усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками історико-культурного призначення шляхом зобов'язання Маньківської селищної ради повернути Черкаській обласній військовій адміністрації земельні ділянки, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речового права комунальної власності Маньківської селищної ради на земельні ділянки, скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок, припинити усі речові права на земельні ділянки та їх обтяження.
3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор ствердив про неправомірне віднесення земель історико-культурного призначення до земель для ведення фермерського господарства та використання їх для таких цілей, що порушує вимоги земельного законодавства та законодавства щодо охорони культурної спадщини.
4. 05.09.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 15:00 18.09.2025. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське", орендаря земельних ділянок.
5. 09.09.2025 прокурор звернувся до суду із заявою, у якій просив залучити до участі у цій справі співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, якому пред'явлені вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень. (а.с. 212-213 том 1)
6. 22.09.2025 відповідач Маньківська селищна рада подала до суду відзив на позов, у якому просила у позові відмовити повністю. (а.с.245-249 том 1)
7. 22.09.2025 третя особа ТОВ "Дзензелівське" подала до суду пояснення, у якому просила у позові відмовити повністю. (а.с.1-4 том 2)
8. 29.09.2025 прокурор звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову. (а.с. 13-18 том 2)
9. 29.09.2025 прокурор подав до суду відповідь на відзив Маньківської селищної ради, у якій заперечив проти доводів відповідача та просив позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зміну предмета позову. (а.с. 32-34 том 2)
10. 24.10.2025 третя особа ТОВ "Дзензелівське" подала до суду клопотання,у якому просила приєднати до справи лист Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про прийняття (акцепт) пропозиції ТОВ "Дзензелівське" щодо укладення охоронного договору. (а.с. 43, 45 том 2)
11. 28.10.2025 суд ухвалив залучити до участі у цій справі співвідповідачем - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
12. 10.11.2025 відповідач Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подав до суду відзив на позов, у якому просив у позові відмовити, оскільки не вчинив дій, які порушили б права позивача. (а.с. 65-67 том 2)
12.11.2025 прокурор подав до суду відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, у якій заперечив проти доводів відповідача та просив позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зміну предмета позову. (а.с. 81-85 том 2)
13. 28.11.2025 прокурор звернувся до суду із заявою, у якій просив залучити до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське". Заяву мотивував тим, що товариство як орендар земельної ділянки відповідає за позовом у частині вимоги припинити речове право оренди товариства щодо спірних земельних ділянок. (а.с. 103-105 том 2)
14. 18.11.2025 суд ухвалив прийняти заяву прокурора про зміну предмета позову до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням даної заяви.
15. 03.12.2025 суд ухвалив залучити до участі у цій справі співвідповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське".
16. 03.12.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 12:30 10.12.2025.
17. 05.12.2025 відповідач ТОВ "Дзензелівське" звернулося до суду з клопотанням про розгляд справи спочатку. (а.с. 133 том 2)
18. 10.12.2025 суд ухвалив клопотання відповідача ТОВ "Дзензелівське" про розгляд справи спочатку задовольнити, розгляд справи розпочати спочатку. Підготовче засідання призначив о 09:00 06.01.2026.
19. 06.01.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 12:00 04.02.2026.
20. 04.02.2026 Маньківська селищна рада подала до суду клопотання, у якому пояснила, що на підставі її рішення від 18.12.2025 розроблено технічну документацію щодо об'єднання земельних ділянок, які є предметом розгляду справи, та здійснено державну реєстрацію нової об'єднаної земельної ділянки. У подальшому вказану ділянку поділено на дві окремі земельну ділянки, у підтвердження подала витяги з Державного земельного кадастру. (а.с. 169-170, 172-183 том 2)
21. 04.02.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 12:00 24.02.2026.
22. 23.02.2026 прокурор звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову. (а.с. 201-205 том 2)
23. 24.02.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 12:30 17.03.2026.
24. 17.03.2026 суд ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 14:30 01.04.2026.
25. 01.04.2026 прокурор подав до суду заяву, в якій просив закрити провадження у справі у частині позовних вимог до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариства з обмеженою відповідальність "Дзензелівське" у зв'язку із відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 господарського процесуального кодексу України. (а.с. 35-37 том 3)
26. 01.04.2026 прокурор звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову (а.с. 49-52 том 3)
27. В обґрунтування заяви прокурор ствердив, що позовні вимоги стосуються лише повернення земельної ділянки та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речового права комунальної власності Маньківської селищної ради, а попередні вимоги виключені. Відтак, позов прокурора не містить вимог до відповідачів - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та ТОВ "Дзензелівське".
28. 01.04.2026 відповідач Маньківська селищна рада подала до суду заяву про визнання позову. (а.с. 64 том 3)
29. 01.04.2026 відповідач Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подав до суду клопотання про виключення його з числа відповідачів у зв'язку з відсутність позовних вимог до Головного управління. (а.с. 44 том 3)
30. 01.04.2026 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Олійник І.А., представник позивача Черкаської ОВА Бодня І.В. та представник відповідача Маньківської селищної ради адвокат Заболотній В.М. Представники позивача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОВА, відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ТОВ "Дзензелівське" у підготовче засідання не з'явилися.
31. Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
32. 01.04.2026 суд ухвалив прийняти заяву прокурора про зміну предмета позову до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням даної заяви. Зміст ухвали суд виклав у протоколі судового засідання від 01.04.2026.
33. 01.04.2026 суд ухвалив провадження у справі в частині позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" закрити.
34. Прокурор Олійник І.А. у підготовчому засіданні просила позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
35. Представник позивача Черкаської ОВА Бодня І.В. у підготовчому засіданні просила позов прокурора з урахуванням заяви про зміну предмета позову задовольнити повністю.
36. Представник відповідача Маньківської селищної ради адвокат Заболотній В.М. у підготовчому засіданні визнав позов з урахуванням заяви про зміну предмета позову повністю.
37. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
38. Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
39. Суд встановив, що заяву про визнання позовові підписав представник відповідача Маньківської селищної ради адвокат Заболотній Владислав Михайлович, який може вчиняти дії від імені селищної ради без обмежень на підставі ордеру про надання правничої допомоги від 09.09.2025. (а.с. 65 том 3)
40. Отже, представник відповідача адвокат Заболотній В.М. не обмежений у праві визнати позов.
41. Відповідно до частини 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
42. Відповідно до частини 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191,192 цього Кодексу.
43. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).
44. Перевіривши зміст заяви відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
45. Враховуючи визнання позову відповідачем, керуючись частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку ухвалити у справі рішення суду за результатами підготовчого провадження у підготовчому засіданні без розгляду справи по суті.
46. 01.04.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
47. 01.04.2026, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1068/25.
Вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
48. Предметом позову є майнова вимога прокурора до відповідача про повернення земельної ділянки та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речового права комунальної власності Маньківської селищної ради.
49. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує неправомірне віднесення земель історико-культурного призначення до земель для ведення фермерського господарства та використання їх для таких цілей, що порушує вимоги земельного законодавства та законодавства щодо охорони культурної спадщини.
50. Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
51. Відповідач визнав позов прокурора та визнав обставини, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги, зокрема неправомірне віднесення селищною радою земель історико-культурного призначення до земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства та використання їх для таких цілей.
52. З огляду на обставини, які визнають сторони, суд визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
53. На підставі рішення Маньківської селищної ради від 18.12.2025 розроблено технічну документацію щодо об'єднання земельних ділянок, які є предметом розгляду справи, та здійснено державну реєстрацію нової (об'єднаної) земельної ділянки площею 8,01 га якій присвоєно кадастровий номер 7123155100:03:001:0635.
54. Вказану земельну ділянку поділено на дві окремі земельні ділянки, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 7123155100:03:001:0636 площею 2,4 га та земельну ділянку кадастровий номер 7123155100:03:001:0637 площею 5,61 га на підставі проекту землеустрою щодо відведення 2 земельних ділянок комунальної власності.
55. Сформована земельна ділянка кадастровий номер 7123155100:03:001:0636 площею 2,4 га повністю знаходиться в межах каталогу координат накладення земельної ділянки історико-культурного призначення площею 2,4 га, яка накладається на земельні ділянки кадастрові номери 7123155100:03:001:0538, 7123155100:03:001:0540, 7123155100:03:001:0541, 7123155100:03:001:0539, 7123155100:03:001:0542, що підтверджується схемою землевпорядника ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". (а.с. 25-26 том 2)
56. Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності 16.03.2026 Маньківською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7123155100:036001:0636 площею 2,4 га історико-культурного призначення (номер відомостей про речове право 63954821).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
57. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (частина 3 статті 78 Земельного кодексу України.
58. Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
59. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).
60. Відповідно до статті 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
61. Згідно із статтею 54 Земельного кодексу землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об'єктів культурної всесвітньої спадщини, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, які надані та використовуються для потреб охорони культурної спадщини, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
62. Відповідно до пункту “г» частини 4 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
63. Відповідно до статті 54-1 Земельного кодексу України з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини". Обмеження у використанні земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об'єктів землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру. Режим використання земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України "Про охорону культурної спадщини".
64. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" за видами об'єкти культурної спадщини поділяються на: 1) археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації; 2) історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
65. Статтею 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
66. Відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
67. Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
68. Порядок формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав врегульований статтею 79-1 Земельного кодексу України.
69. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1 статті 79-1 Земельного кодексу України).
70. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (частина 1 статті 79-1 Земельного кодексу України).
71. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (частина 3 статті 79-1 Земельного кодексу України)
72. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина 5 статті 79-1 Земельного кодексу України).
73. Відповідно до частини 10 статті 79-1 Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
74. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (стаття 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр").
75. Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
76. Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень) (частина 13 статті 79-1 Земельного кодексу України).
77. Відповідно до пункту частини 1 статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, зокрема, визнання реєстрації недійсною.
78. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).
79. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
80. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
81. Передумовою спору є формування відповідачем земельної ділянки з визначенням її меж, площі та цільового призначення.
82. Причиною спору є порушення порядку формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав з визначенням її меж, площі та цільового призначення.
83. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити порушене право держави на користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення.
84. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що при формуванні спірної земельної ділянки історико-культурного призначення та її державної реєстрації Маньківською селищною радою неправомірно зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, яка належить державі.
85. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
86. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
87. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
88. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій історико-культурного (охоронні зони) призначення, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій (стаття 47 Закону України "Про землеустрій").
89. Земельна ділянка, що розташована в адміністративних межах Маньківської селищної ради Черкаської області площею 2,4 га є сформованою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер7123155100:03:001:0636.
90. Земельна ділянка є землею історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології-поселення трипільської культури Маньківка-II, взятої на державний облік.
91. З метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам'ятки культурної спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
92. Обмеження у використанні земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об'єктів землі незалежно від їх цільового призначення.
93. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини.
94. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру.
95. Режим використання земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України "Про охорону культурної спадщини".
96. Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.
97. Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі №813/4701/1 сформував висновок, за змістом якого земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам'яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов'язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам'яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.
98. За наявності законодавчих обмежень щодо використання земельних ділянок історико-культурного призначення реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з визначенням її меж, площі та цільовим призначенням як землі сільськогосподарського призначення порушує встановлений законом порядок використання земельної ділянки та порушує право держави на використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення.
99. Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень) (частина 13 статті 79-1 Земельного кодексу України).
100. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
101. Для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про яку містяться у Державному земельному кадастрі.
102. При цьому скасування реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки.
103. Скасування державної реєстрації земельної ділянки призведе до припинення її існування як об'єкта цивільних справ, який було сформовано незаконно з огляду на неправомірне включення до її складу земель історико-культурного призначення як земель сільськогосподарського призначення.
104. Припинення існування такого об'єкту цивільних прав надасть позивачу безперешкодну можливість сформувати новий об'єкт цивільних - земельну ділянку у межах пам'ятки археології.
105. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів
106. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
107. На переконання суду, державна реєстрація спірної земельної ділянки як об'єкта цивільних прав здійснена протиправно, без урахування вставлених законом обмежень щодо використання земель історико-культурного призначення.
108. Належним розпорядником спірної земельної ділянки відповідно до статті 122 Земельного кодексу України є Черкаська обласна військова адміністрація.
109. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє Маньківську селищну раду певними юридичними правами щодо земельної ділянки й одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу.
110. Реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з визначенням її меж, площі та цільовим призначенням як землі сільськогосподарського призначення порушує право держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації на використання земельної ділянки за її цільовим призначенням з урахуванням встановлених законом обмежень на використання земель історико-культурного призначення.
111. Звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача спрямоване на реалізацію права власника на формування земельної ділянки історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології, та використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, зумовленим особливим статусом землі.
112. Вимоги прокурора зобов'язати Маньківську селищну раду повернути Черкаській обласній військовій адміністрації земельну ділянкою історико-культурного призначення площею 2,4 га кадастровий номер 7123155100:03:001:0636 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речового права комунальної власності Маньківської селищної ради суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.
113. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).
114. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
115. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
116. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
117. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
118. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
119. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
120. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
121. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
122. 26.02.2025 Заступник керівника Уманської окружної прокуратури надіслав Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаській обласній державній адміністрації листи №53/3-109вих25, №53/3-108вих25у яких просив надати інформацію чи вживалися заходи щодо скасування права комунальної власності за Маньківською селищною радою на земельні ділянки історико-культурного призначення, а також документи про підтвердження наявності на вказаних землях пам'ятки архітектури - Поселення трипільської культури Маньківка-ІІ. (а.с.42-44, 57-59 том 1)
123. 10.03.2026 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надіслало Уманській окружній прокуратурі лист, у якому повідомило про відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору, що унеможливило вжити заходи у судовому порядку, надало документи щодо пам'ятки архітектури. (а.с. 45-56 том 1)
124. 11.03.2025 Черкаська обласна військова адміністрація надіслала Уманській окружній прокуратурі лист, у якому повідомила про обмежене фінансування в умовах воєнного стану на судові витрати та підтримала ініціативу прокурора на представництво інтересів держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації. (а.с. 60 том 1)
125. 12.06.2025 Заступник керівника Уманської окружної прокуратури надіслав Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації лист №53/3-321вих25, у якому повідомив про вибуття з державної власності земельних ділянок історико-культурного призначення та просив у найкоротший строк надати інформацію щодо затвердження Управлінням проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території історико-культурного призначення пам'ятки археології - поселення трипільської культури Маньківка-ІІ площею 2,4 га. (а.с. 175-176 том 1)
126. 25.07.2025 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надіслало Уманській окружній прокуратурі лист №02/01-05.01-27/463/02/01-05.01-10/19643, у якому Управління у листі від 27.07.2023 надало зауваження до проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території історико-культурного призначення пам'ятки архітектури, які станом на 25.07.2025 не враховані, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для погодження проекту землеустрою. (а.с.177-178 том 1)
127. 26.08.2025 Заступник керівника Уманської окружної прокуратури надіслав Черкаській обласній військовій адміністрації та Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації листи №53/3-457вих.25, №53/3-456вих.25, у яких повідомив про встановлення незаконності вибуття з державної власності земельних ділянок історико-культурного призначення, на яких розташовані пам'ятки археології - поселення трипільської культури Маньківка-ІІ. Враховуючи відповіді Черкаської обласної військової адміністрації, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про відсутність бюджетного асигнування щодо сплати судового збору та неможливість звернення до суду, прокурор повідомив про звернення до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Маньківської селищної ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками історико-культурного призначення. (а.с. 179-184 том 1)
128. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаської обласної військової адміністрації про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивача свідчить про те, що Черкаська обласна військова адміністрація та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом припинення порушень відповідача, які виникли внаслідок неналежної поведінки відповідача, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
129. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
130. Бездіяльність Черкаської обласної військової адміністрації та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаська обласна військова адміністрація впродовж тривалого часу не вжила заходів щодо усунення перешкод власнику - державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов'язання повернути вказану земельну ділянку.
131. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді. Підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.
132. Підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.
Розподіл судових витрат.
133. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
134. За подання позовної заяви до суду Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 45420,00 грн на підставі платіжної інструкції від 19.08.2025 №31166054 (3028,00 грн х 15 (вимог) (а.с. 15 том 1)
135. Змістом позову прокурора з урахування остаточної заяви про зміну предмета позову є дві немайнові вимоги зобов'язати Маньківську селищну раду повернути Черкаській обласній військовій адміністрації земельну ділянку та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речового права комунальної власності Маньківської селищної ради на земельну ділянку, за які Черкаська обласна прокуратура сплатила 6056,00 грн (3028,00 грн х 2 вимоги).
136. Відповідач позов визнав.
137. Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
138. Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
139. Враховуючи, вимоги частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку повернути Черкаській обласній прокуратурі з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.
140. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
141. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволенні повністю, судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений Черкаською обласною прокуратурою при зверненні з позовом до суду, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Маньківської селищної ради задовольнити повністю.
Усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення та зобов'язати Маньківську селищну раду (ідентифікаційний код 25659958, адреса місцезнаходження: 20101, Черкаська область, Уманський район, селище Маньківка, вул. Шевченка, 9) повернути Черкаській обласній військовій адміністрації (ідентифікаційний код 00022668, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) земельну ділянку кадастровий номер 7123155100:03:001:0636 площею 2,4 га.
Усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речового права комунальної власності Маньківської селищної ради (ідентифікаційний код 25659958, адреса місцезнаходження: 20101, Черкаська область, Уманський район, селище Маньківка, вул. Шевченка, 9) на земельну ділянку кадастровий номер 7123155100:03:001:0636 площею 2,4 га.
Стягнути з Виконавчого комітету Маньківської селищної ради (ідентифікаційний код 04411007, адреса місцезнаходження: 20101, Черкаська область, Уманський район, селище Маньківка, вул. Шевченка, 9) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Повернути Черкаській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією №31166054 від 19.08.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 14.04.2026.
Суддя А.І. Гладун