8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" квітня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/3196/25
Суддя господарського суду Шатерніков М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 5925 від 12.03.2026) по справі
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", м. Харків
про стягнення 222 230,15 грн
За участю представників:
позивача - не з'явився ,
відповідача - Новиков О.Є., Бачіашвілі М.О.
Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» про стягнення 222 230,15 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 29.12.2021 б/н, за період з 29.12.2021 по 28.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, а тому Харківська міська рада вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості за договором оренди землі від 29.12.2021 б/н, за період з 29.12.2021 по 28.02.2022 у сумі 222 230,15 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі №922/3196/25 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» на користь Харківської міської ради 222 230 грн 15 коп заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 29.12.2021 № б/н, за період з 29.12.2021 по 28.02.2022 та витрати по сплаті судового збору 3 333 грн 45 коп.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 року у справі № 922/3196/25 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" було залишено без задоволення. Змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі № 922/3196/25 щодо періоду стягнення заборгованості, виклавши її в редакції цієї постанови щодо наявності заборгованості у сумі 222 230,15 грн, яка фактично сформувалася за період з 01.01.2022 по 28.02.2022. У решті рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі № 922/3196/25 залишено без змін.
12.03.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" зареєстровано заяву про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 5925), в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2025 по справі № 922/3196/25 до 19.11.2026 включно.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Господарського суду Харківської області № 60/2026 від 12.03.2026 у зв'язку зі звільненням з посади судді Жельне С.Ч. призначено повторний автоматизований розподіл заяви (вх. № 5925 від 12.03.2026) у справі № 922/3196/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 головуючим суддею визначено суддю Шатернікова М.І.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.03.2026 заяву Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод» про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 5925 від 12.03.2026) прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на "02" квітня 2026 р. о 15:00.
Згідно ч. 2 ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Суд враховує, що за приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, з метою створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників справи перед законом і судом, та надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав, з урахуванням режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (із внесеними в подальшому змінами), суд ухвалює про розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення у розумні строки.
01.04.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано клопотання про долучення додаткових документів (вх. № 7776), відповідно до яких боржник просить суд приєднати до матеріалів справи актуальні довідки з банківських установ щодо залишку грошових коштів на розрахункових рахунках ПрАТ "ХТЗ" на підтвердження складного фінансового становища та недостатність у Товариства грошових коштів для виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі № 922/3196/25, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 02.04.2026 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод» про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 5925 від 12.03.2026) у справі № 922/3196/25 до 11:00 09.04.2026 р., в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, з метою надання сторонам додаткового часу для надання доказів в обґрунтування своїх правових позицій щодо заяви.
Стягувач (позивач) в судове засідання 09.04.2026 явку свого представника не забезпечив, що не перешкоджає розгляду заяви. Про дату, час та місце проведення судового засідання стягувач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Представник боржника (заявника) в судовому засіданні 09.04.2026 заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі № 922/3196/25, підтримав та просив суд задовольнити її з підстав скрутного фінансового становища товариства, викладених у заяві, зокрема, спричиненого наслідками воєнної агресії, тривалою зупинкою виробництва, пошкодженням виробничих потужностей, відсутністю доступу до частини майна, необхідністю значних витрат на відновлення, перебоями з електропостачанням, скороченням ринків збуту та дефіцитом трудових ресурсів та значним обсягом кредиторської заборгованості. Заявник посилається на відсутність достатніх коштів для сплати заборгованості та на той факт, що негайне виконання цього судового рішення у поточних обставинах фактично унеможливить виконання затвердженого судом плану превентивної реструктуризації ПрАТ "ХТЗ", який є єдиним реалістичним та правовим механізмом відновлення платоспроможності підприємства та задоволення вимог кредиторів.
Розглянувши у судовому засіданні 09.04.2026 р. заяву про відстрочення виконання рішення у справі № 922/3196/25, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, відстрочка або розстрочка виконання судового рішення можлива лише у випадках, коли існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Відповідно до приписів ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
Відстрочка виконання судового рішення є винятковим засобом, який застосовується судом за наявності обґрунтованих доказів того, що негайне виконання рішення призведе до суттєвого погіршення фінансового стану заявника або до інших критичних наслідків.
Відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочення судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочення рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08.
Одночасно, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Суд також враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 у справі № 905/30/16.
Існування заборгованості, яка підтверджена обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008). Відповідно, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
На підтвердження доводів поданої заяви, боржником надано до суду докази розгляду Господарським судом Харківської області справи № 922/2471/25 за заявою Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" до Приватного акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" про визнання банкрутом, в межах якої ухвалою суду від 17.12.2025 було затверджено план превентивної реструктуризації акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", схвалений на зборах кредиторів 15.12.2025, що передбачає строк виконання 3 роки та 3 місяці (тобто, до 17.03.2029 року) з дня його затвердження судом; звіти про фінансові результати за 9 місяців 2025 року; засвідчені копії наказів АТ «ХТЗ», якими було встановлено режим простою, починаючи з 24.02.2022, призупинено дії трудових договорів всіх працівників, починаючи з 01.05.2022; довідки банків, в яких відкриті рахунки боржника, про залишок грошових коштів на рахунках та докази пошкодження цивільної інфраструктури, в тому числі, виробничих потужностей та адміністративних будівель Товариства, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Тобто це докази, що підтверджують саме скрутне фінансове становище боржника.
Разом з тим, скрутне фінансове становище, на яке посилається боржник, не є надзвичайною і не прогнозованою обставиною. Недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.
На думку суду, наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочки виконання рішення суду в розумінні ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (див.§ 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є самостійною підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Натомість боржником не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про суттєве покращення фінансового стану боржника та настання яких забезпечить повне виконання рішення суду в майбутньому у випадку відстрочення виконання рішення суду, і обґрунтування того, яким чином вказане відстрочення може вплинути на майнові інтереси стягувача враховуючи план превентивної реструктуризації акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", затверджений в межах справи про банкрутство ПрАТ "Харківський тракторний завод".
Рішення про відстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. При цьому суд враховує, що військова агресія проти України та запровадження на території України правового режиму воєнного стану однаково негативно впливають на обидві сторони справи, а тому сторони перебувають у рівнозначному становищі та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, оскільки наведені боржником обставини не свідчать про винятковість обставинами, що ускладнюють виконання рішення та безумовну неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають стан поточної діяльності заявника, не доводять порядку та можливості виконання такого рішення боржником у майбутньому, тобто не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої боржником (відповідачем) заяви про відстрочення виконання рішення у справі № 922/3196/25.
Керуючись статтями 170, 233-235, 331 ГПК України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 5925 від 12.03.2026) по справі № 922/3196/25.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 09.04.2026.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2026 року.
Суддя Шатерніков М.І.