вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"14" квітня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/283/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "ЗАХІДНИЙ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС"
про стягнення 51 414,80 грн
Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.
Представники сторін не з'явилися.
Суть спору.
ТОВ "Ферозіт" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "ІБК "Західний Житлово-будівельний Альянс" про стягнення 51 414,80 грн - заборгованості за Договором поставки №11/08/2025 від 11.08.2025, з яких 30 651,59 грн - основна заборгованість; 4 788,54 грн - пеня; 1 853,99 грн - інфляційні втрати; 6 130,32 грн - штраф; 7 990,36 грн - 28% річних.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір № РЕ/РВ/075/25 поставки товарів від 03.02.2025, за умовами якого покупцю було передано товару на 30 651,59 грн. В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, допустив прострочення заборгованості.
Позивач, за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару, відповідно до п.5.2.,5.3.,5.5. Договору та ст. 625 ЦК України нарахував 4 788,54 грн - пені; 1 853,99 грн - інфляційних втрат; 6 130,32 грн - штрафу, а також 7 990,36 грн - 28% річних
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 16.03.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 15.04.2026.
Представники сторін в судове засідання 15.04.2026 не з'явилися.
Про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином в електронний кабінет, що підтверджується довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документи в електронному вигляді (ухвала суду від 16.03.2026) надіслано ТОВ "Ферозіт" до електронного кабінету, документи доставлено 16.03.2026.
Відповідачу ТОВ "ІБК "Західний Житлово-будівельний Альянс" ухвала була надіслана на адресу місцезнаходження товариства: пров. Робітничий, 3А, офіс№1, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33009. Конверт з ухвалою повернувся до суду з відміткою відділення Укрпошти "адресат відсутній".
Таким чином судом вжито усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.
При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 0/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Відповідно до ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Зібраних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті без участі представників сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
03.02.2025 між ТОВ "Ферозіт" (Постачальник) та ТОВ "ІБК "ЗАХІДНИЙ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (Покупець) було укладено договір №РЕ/РВ/075/25 поставки товарів (далі - Договір).
Згідно з п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати і передати у власність Покупцю будівельні матеріали (Товар) для використання у господарській діяльності, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
За п.4.1. суму вартості товару покупець сплачує шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару.
Згідно з п.5.2. Договору, у випадку порушення строків, передбачених даним Договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно з п.5.3. Договору, у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.
Згідно з п.5.5. Договору, за прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику 28% річних від простроченої суми.
На виконання умов Договору Постачальником поставлено та передано у власність Покупця товар на загальну суму 30 651,59 грн, зокрема:
28.02.2025 - товар на суму 16 216,20 грн. (видаткова накладна № РВ000000502);
12.03.2025 - товар на суму 14 435,39 грн. (видаткова накладна № РВ000000685).
Жодних претензій щодо кількості та якості поставленого товару відповідачем не заявлялось.
Проте, Покупець не виконав свого обов'язку щодо оплати поставленого товару в повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача за Договором становить 30 651,59 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивач направив Відповідачу Претензію Вих. №23 від 09.02.2026 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 30 651,59 грн на поточний рахунок ТОВ "ФЕРОЗІТ" у строк до 16.02.2026 включно, що підтверджується копією претензії, яка додається.
На виконання вказаних досудових заходів Позивач направив претензію рекомендованим поштовим відправленням на адресу місцезнаходження Відповідача, що підтверджується квитанцією про відправлення. Разом з тим, згідно з даними трекінгу АТ "Укрпошта", зазначене поштове відправлення було повернуто Позивачу у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується сканованою копією повернутого конверта, яка додається до позовної заяви.
Крім того, 09.02.2026 Позивач додатково направив скановану копію претензії на електронну адресу Відповідача - liluakov777@gmail.com, яка визначена сторонами як контактна у договорі поставки. На підтвердження факту такого направлення до позовної заяви додається скріншот електронного листування.
Спірна заборгованість стала підставою для звернення до суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений Позивачем та Відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено з матеріалів справи, господарські правовідносини між сторонами грунтуються на умовах Договору №РЕ/РВ/075/25 поставки товарів від 03.02.2025, на підставі якого ТОВ "Ферозіт», як постачальник, у лютому-березні 2025 року поставило на користь ТОВ "ІБК "Західний Житлово-Будівельний Альянс", як покупця, товару на 30 651,59 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними.
У свою чергу поставлений товар ТОВ "ІБК "Західний Житлово-Будівельний Альянс" не оплатило.
Виходячи із п.4.1. Договору обов'язок оплати Товару виникав у відповідача на протязі 30 днів після кожної поставки і вважається таким, що станом на день розгляду справи - настав.
Таким чином, ТОВ "ІБК "Західний Житлово-Будівельний Альянс" допустило заборгованість у розмірі 30 651,59 грн, яка підлягає до стягнення з відповідача, а позов в цій частині - задоволенню.
Крім основної суми заборгованості позивачем заявлено до стягнення 4 788,54 грн - пеня; 1 853,99 грн - інфляційні втрати; 6 130,32 грн - штраф; 7 990,36 грн - 28% річних.
За ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків можливо охарактеризувати загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та/або умов договору.
Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.5.3. Договору, у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.
На підставі п.5.3. Договору, позивачем нараховано за прострочення сплати основного зобов'язання більш як на 30 днів 6 130,32 грн штрафу у 20%-ому розмірі. Розрахунок є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з п.5.2. Договору, у випадку порушення строків, передбачених даним Договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
На підставі п.5.2. Договору, позивачем нараховано пеня за 6 місяців (з 01.04.2025 по 30.09.2025 по поставція, яка відбулась 28.02.2025, а також з 12.04.2025 по 13.10.2025 по 30.09.2025 по поставція, яка відбулась 12.03.2025) прострочення заборгованості у розмірі 4 788,54 грн. Розрахунок є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.5.5. Договору, за прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику 28% річних від простроченої суми.
Розрахунок 28% річних та інфляційних втрат судом перевірено за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE. Останні є арифметично вірними в заявлений позивачем період (01.04.2025 по 11.03.2026, по кожній видатковій накладній окремо), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню:
- 1 853,99 грн - інфляційні втрати;
- 7 990,36 грн - 28% річних.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Таким чином суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
При цьому згідно ч.2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Висновки суду.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову - стягнення з ТОВ "ІБК "Західний Житлово-будівельний Альянс" на користь ТОВ "Ферозіт" заборгованість за Договором поставки №11/08/2025 від 11.08.2025 у розмірі 51 414,80 грн, з яких 30 651,59 грн - основна заборгованість; 4 788,54 грн - пеня; 1 853,99 грн - інфляційні втрати; 6 130,32 грн - штраф; 7 990,36 грн - 28% річних.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується квитанцією №65749 від 12.03.2026, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "ЗАХІДНИЙ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (пров. Робітничий, 3А, офіс №1, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33009, код ЄДРПОУ 44959421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (вул. Шевченка, 171, м. Теребовля, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 48101, код ЄДРПОУ 37961273):
- 30 651 (тридцять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн 59 коп. - основного боргу;
- 6 130 (шість тисяч сто тридцять) грн 32 коп. - 20% штрафу;
- 1 853 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят три) грн 99 коп. - інфляційних втрат;
- 4 788 (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн 54 коп. - пеня;
- 7 990 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн 36 коп. - 28% річних;
- 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. - витрат по сплаті судового збору;
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 15 квітня 2026 року.
Суддя Бережнюк В.В.