адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
07.04.2026 року Справа № 917/503/24(917/80/25)
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали
заяви ліквідатора ФГ "Солард Агрокультура" арбітражного керуючого Косякевича С.О.
про покладення на керівника боржника ФГ "Солард Агрокультура" - ОСОБА_1 солідарної відповідальності (вхід. № 173 від 08.01.2025) по справі № 917/503/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро", вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550
до Фермерського господарства "Солард Агрокультура", вул. Шкільна, буд. 37, с. Висока Вакулівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39130; код ЄДРПОУ 43002488
про банкрутство
20.06.2024 ухвалою Господарського суду Полтавської області відкрито провадження у справі № 917/503/24 про банкрутство Фермерського господарства "Солард Агрокультура"; визнано грошові вимоги ТОВ "Спектр - Агро" до боржника; введено процедуру розпорядження майном; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича.
14.11.2024 постановою Господарського суду Полтавської області ФГ "Солард Агрокультура" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ФГ "Солард Агрокультура" призначено арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича.
В ході ліквідаційної процедури банкрута на адресу суду надійшла заява ліквідатора Косякевича С.О. (вхід. № 173 від 08.01.2025) про покладення на керівника боржника ФГ "Солард Агрокультура" - ОСОБА_1 солідарної відповідальності в порядку вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно поданої заяви ліквідатор прохає суд:
- визнати керівника фермерського господарства "Солард Агрокультура" - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , 39032, Полтавська обл., Глобинський р-н, село Великі Кринки(з), вул. Перемоги, будинок 58) таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;
- покласти на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) солідарну відповідальність за вимогами у справі № 917/503/24 про банкрутство фермерського господарства "Солард Агрокультура" (ЄДРПОУ 43002488, 39130, Полтавська область, Кременчуцький р-н, с. Висока Вакулівка, вул. Шкільна, 37), в порядку та з підстав, передбачених ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;
- стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Фермерського господарства "Солард Агрокультура" (ЄДРПОУ 43002488, 39130, Полтавська область, Кременчуцький р-н, с. Висока Вакулівка, вул. Шкільна, 37) 18 827 105,21 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2025 заяву передано на розгляд судді Паламарчуку В.В. в межах справи про банкрутство № 917/503/24 та присвоєно єдиний унікальний номер справи № 917/503/24(917/80/25).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.07.2025 у справі № 917/503/24(917/80/25) заяву ліквідатора ФГ "Солард Агрокультура" арбітражного керуючого Косякевича С. О. про покладення на керівника боржника ФГ "Солард Агрокультура" - ОСОБА_1 солідарної відповідальності по справі № 917/503/24 задоволено частково. Визнано керівника ФГ "Солард Агрокультура" - ОСОБА_2 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Покладено на ОСОБА_1 солідарну відповідальність за вимогами у справі № 917/503/24 про банкрутство ФГ "Солард Агрокультура" в порядку та з підстав, передбачених ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ "Солард Агрокультура" 18 530 424,01 грн. В частині стягнення з ОСОБА_1 296 681,20 грн - відмовлено.
04.09.2025 року постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 11.09.2025) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.07.2025 року у справі № 917/503/24(917/80/25) - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27.11.2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.07.2025 у справі № 917/503/24(917/80/25) скасовано, а справу № 917/503/24(917/80/25) передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026 року призначення судді не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 року визначено головуючим по справі № 917/503/24(917/80/25) суддю Білоусова С.М.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.01.2026 року розгляд справи № 917/503/24(917/80/25) здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.03.2026 року на 10:15 та запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення по суті спору з обґрунтуванням власної актуальної правової позиції з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2025 у справі № 917/503/24(917/80/25).
25.02.2026 року від ліквідатора ФГ "Солард Агрокультура" арбітражного керуючого Косякевича С. О. до суду через систему "Електронний суд" надійшли пояснення № 71-0225/290 від 25.02.2026 року на виконання вимог ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.01.2026 року (вх. № 2568), у яких просить суд заяву арбітражного керуючого Косякевича С.О. про покладення на керівника боржника ФГ "Солард Агрокультура" - ОСОБА_1 солідарної відповідальності задовольнити.
27.02.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява у вигляді пояснення від 26.02.2026 року на виконання вимог ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.01.2026 року (вх. № 2659), у яких він просить суд відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Косякевича С. О. про покладення на керівника боржника ФГ "Солард Агрокультура" - ОСОБА_1 солідарної відповідальності.
ОСОБА_1 направив до суду клопотання (вх. № 2789 від 03.03.2026 року), у якому зазначає, що звернення ліквідатора із заявою про покладення на керівника боржника ФГ "Солард Агрокультура" - ОСОБА_1 солідарної відповідальності є передчасним.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 07.04.2026 року на 11:30.
07.04.2026 року від ліквідатора ФГ "Солард Агрокультура" - арбітражного керуючого Косякевича С. О. до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання № 71-0406/412 від 06.04.2026 року (вх. № 4533), у якому повідомляє про неможливість прийняти участь в судовому засіданні 07.04.2026 року та просить суд провести судове засідання без участі представника позивача, а також зазначає, що заяву про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності в порядку вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор банкрута підтримує.
Клопотання в частині проведення судового засідання без участі арбітражного керуючого не суперечить нормам чинного законодавства та підлягає задоволенню судом.
07.04.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання від 06.04.2026 року (вх. № 4564), у якому зазначено, що звернення ліквідатора із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ФГ "Солард Агрокультура" - ОСОБА_1 є передчасним.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 ФГ "Солард Агрокультура" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ФГ "Солард Агрокультура" призначено арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича.
Наразі провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури та здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Косякевич С. О. подав до суду заяву про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, у якій просить визнати керівника боржника ОСОБА_1 таким, що допустив порушення приписів частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами у справі № 917/503/24 про банкрутство ФГ "Солард Агрокультура" та стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ "Солард Агрокультура" 18 827 105,21 грн.
Заява ліквідатора боржника обґрунтована порушенням керівником боржника ОСОБА_1 встановленої законом вимоги звернутися в місячний строк до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, попри обізнаність керівника про неплатоспроможність боржника.
За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ (в редакції, чинній на момент звернення заявника із відповідною заявою у цій справі) боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Абзац другий частини шостої зазначеної статті визначає, що якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 року у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 року у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 року у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 року у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 року у справі № 924/408/21).
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 року у справі № 908/3236/21 зауважив, що застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов'язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов'язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ). Суд зазначив, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника. У зв'язку із цим Суд дійшов висновку, що солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Верховний Суд у зазначеній постанові у справі № 908/3236/21 дійшов висновку, що термін "солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів" у частині 6 статті 34 КУзПБ застосовується в іншому значенні, ніж згідно з положеннями Цивільного кодексу України. Тому положення частини 6 статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 Цивільного кодексу України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2021 року у справі № 761/45721/16-ц, слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику та, відповідно, його кредиторам.
Для покладення солідарної відповідальності на керівника / члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення у нього обов'язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
При цьому зобов'язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.
У постанові Верховного Суду від 27.11.2025 року у даній справі зазначено, що "... достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування солідарної відповідальності у справі про банкрутство (з урахуванням її деліктної природи в розумінні вказаної норми), оскільки в такому випадку відсутні негативні наслідки, завдані кредиторам боржника внаслідок неправомірної бездіяльності його керівника (органу управління).
Водночас у разі недостатності майна / активів боржника для погашення всієї сукупності грошових вимог кредиторів, розмір солідарної відповідальності керівника (органу управління) боржника в разі допущення ним відповідного порушення належить визначати, виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, яка саме й становитиме розмір непогашених вимог кредиторів, тобто розмір заподіяної ним шкоди.
Верховний Суд виходить з того, що визначення зазначеної суми збитків кредиторів можливо лише після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, тому звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності на винних осіб та задоволення такої заяви судом до встановлення факту недостатності майна боржника за результатами погашення грошових вимог кредиторів є передчасним.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21) при вирішенні спору щодо притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності на підставі частини 2 статті 61 КУзПБ.
На думку Верховного Суду, такий висновок підлягає також врахуванню mutatis mutandis при вирішенні питання щодо розміру солідарної відповідальності осіб, які порушили вимоги частини 6 статті 34 КУзПБ, враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, щодо подібності відповідних правовідносин з огляду на їх деліктну природу; необхідності телеологічного тлумачення вказаної норми КУзПБ, зважаючи на цілі законодавчого регулювання та його загальну спрямованість (дух закону); необхідності стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі частини 6 статті 34 КУзПБ саме на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси та спрямуванням їх на задоволення вимог кредиторів.
Відтак Верховний Суд визнає помилковим визначення ліквідатором заявленої до стягнення з ОСОБА_1 суми та відповідно задоволення судами вимоги ліквідатора у розмірі солідарної відповідальності, яка дорівнює сумі вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, адже застосування такого підходу призвело б до очевидно несправедливих результатів, коли на особу, що порушила вимоги частини 6 статті 34 КУзПБ, могла бути покладена відповідальність у розмірі більшому, ніж шкода, заподіяна кредиторам внаслідок такого порушення, або навіть і за відсутності такої шкоди. Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.08.2025 у справі № 904/9266/21, а також у постанові від 07.10.2025 у справі № 902/1302/22, постановленій після подання касаційної скарги у цій справі.
У цій справі господарські суди не встановлювали обставин щодо здійснення усіх передбачених КУзПБ дій, необхідних для виявлення та повернення майна банкрута, завершення реалізації майна, включеного до ліквідаційної маси, та проведення розрахунків з кредиторами за рахунок виручених від такої реалізації коштів, відтак і висновок про наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора є передчасним та зробленим за неповного з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи...."
З матеріалів справи вбачається, що заявлений ліквідатором розмір солідарної відповідальності в сумі 18 530 424,01 грн є загальним розміром вимог кредиторів у справі № 917/503/24 про банкрутство ФГ "Солард Агрокультура".
Однак станом на сьогоднішній день ліквідаційна маса ліквідатором не сформована.
В рамках справи про банкрутство по справi № 917/503/24(917/713/25) визнано недiйсним з моменту укладення договiр купiвлi-продажу вiд 25.01.2023, що укладений мiж Фермерським господарством "Солард Агрокультура" та Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю "АПЦ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 41540557), посвiдчений приватним нотарiусом Полтавського мiського нотарiального округу Кривенко Н.В.) та зобов'язано останнього повернути майно - громадський будинок з господарськими будiвлями та спорудами, що розташований за адресою: Полтавська область, Козелыцинський район, с. Висока Вакулівка, вул. Шкільна, буд. 37. Однак, на сьогоднiшнiй день реалiзацiя цього рiшення - не здiйснена.
Також по справi № 917/503/24(917/159/25) визнано недiйсним договiр купiвлi - продажу транспортного засобу № 5341/2022/3567691 вiд 23.12.2022, що був укладений мiж Фермерським господарством "Солард Агрокультура" i ОСОБА_3 та зобов'язано останнього повернути майно, а саме: транспортний засiб OPEL VIVARO VIN: НОМЕР_2 ). На даний час реалiзацiя рiшення - не здiйснена, знаходиться на стадії виконання приватним виконавцем.
У справi № 917/503/24(917/1617/25) щодо визнання недійсним з моменту укладення договiр купiвлi-продажу вiд 23.12.2022 р. № 5341/2022/3567587, укладеним мiж Фермерським господарством "Солард Агрокультура" та ОСОБА_3 (iдентифiкацiйний номер НОМЕР_3 ) та зобов'язано ОСОБА_3 (iдентифiкацiйний номер НОМЕР_3 ) повернути Фермерському господарству "Солард Агрокультура" (код €ДРПОУ 43002488) транспортний засiб VOLKSWAGEN, LT 35, VIN НОМЕР_4 . На даний час реалiзацiя рiшення - не здiйснена, знаходиться на стадiї виконання приватним виконавцем та здійснюється касаційне оскарження рiшень суду.
По справi № 917/503/24(917/1886/25) про визнання недiйсним з моменту укладення договору купiвлi-продажу вiд 01.03.2023, укладений мiж фермерським господарством "СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА" та Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю "АПЦ- ГРУП", щодо вiдчуження системи поливу на полi площею 82га та зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЦ-ГРУП" повернути Фермерському господарству "СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА" систему поливу на полi площею 82 гa. Здійснюється касаційне оскарження рiшень суду.
Також, в провадженнi Господарського суду Полтавської областi знаходилась справа № 917/503/24(917/178/26) про визнання угоди мiж ФГ "Солард Агрокультура" та ТОВ "Полетехшка" недiйсною. 12.03.2026 р. судом було винесено рiшення, яким було вiдмовлено в задоволеннi позовних вимог Фермерського господарства "Солард Агрокультура" в особi лiквiдатора арбiтражного керуючого ОСОБА_4 . На сьогоднiшнiй день дане судове рiшення не вступило у закону силу.
А тому, з вище зазначеного випливає, що звернення ліквідатора з заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника є передчасним, так як ліквідатор ще проводить дії з виявлення та повернення майна банкрута, його реалізацію.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Фермерського господарства "Солард Агрокультура" арбітражного керуючого Косякевича С.О. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника - Лисака Руслана Юрійовича.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд, -
У задоволенні заяви ліквідатора Фермерського господарства "Солард Агрокультура" арбітражного керуючого Косякевича С. О. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника - ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення складено та підписано 14.04.2026 року.
Суддя Білоусов С. М.