65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5199/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» (65026, Одеська обл., м. Одеса, Польський узвіз, буд. 6, код ЄДРПОУ 37169777)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, код ЄДРПОУ 37412862)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА» (08147, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, буд. 1, кв. 48, код ЄДРПОУ 40307206)
про стягнення 9000066,81 грн., -
за участю учасників справи: не з'явились
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМ-АГРО-СЕРВІС», в якому просить суд стягнути грошові кошти у розмірі 9000066,81 грн. у погашення заборгованості за товар, поставлений відповідно до специфікацій №№ 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до договору поставки №368/02 від 19.02.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №368/02 від 19.02.2019 щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар відповідно до специфікацій №№ 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до договору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2025, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5199/25; визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.01.2026 о 13:45; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Підготовче засідання 23.01.2026 о 13:45 не відбулось на підставі акту Господарського суду Одеської області від 22.01.2026, складеного керівником апарату і відповідальними працівниками суду із засвідченням того факту, що в будівлі суду сталась розгерметизація системи опалення і наступне різке охолодження повітря в адміністративній будівлі, у зв'язку з чим з 22.01.2026 до усунення відповідних несправностей було призупинено як реєстрацію вхідної кореспонденції, так і проведення призначених судових засідань. Ухвалою суду від 27.01.2026 підготовче засідання призначено на 11.02.2026 о 16:15. Ухвалою суду від 11.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/5199/25 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.03.2026 о 09:50. Ухвалою суду від 05.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2026 о 09:50.
У судове засідання 25.03.2026 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Позивач, відповідач та третя особа повідомлялись шляхом направлення та доставлення ухвал суду до їх електронних кабінетів, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, господарський суд констатує, що позивач, відповідач та третя особа належним чином повідомлені про розгляд даної справи господарським судом. За таких обставин судом забезпечено відповідачу та третій особі можливість на вчинення дій, подання позицій по суті справи під час розгляду справи судом, оскільки судом належним чином повідомлено відповідача та третю особу про розгляд справи і в такий спосіб забезпечено належні процесуальні гарантії для можливості вчинення відповідачем процесуальних дій. Натомість відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, третя особа пояснень також не надала, про розгляд справи повідомлені належним чином.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Справа №916/5199/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.
У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, незважаючи на забезпечення судом відповідачу неодноразової можливості надати суду процесуальну позицію у справі, заяви та клопотання. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
В судовому засіданні 25.03.2026 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 25.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Натомість повне рішення складено 14.04.2026 у зв'язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об'єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді. Відповідні процесуальні строки на апеляційне оскарження вказаного рішення обчислюються з дати складання повного тексту (14.04.2026), на що суд звертає увагу сторін.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
19.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №368/02.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5 договору цей договір розроблено у відповідності до чинного цивільного законодавства України, за цим договором в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар, та оплатити його на умовах даного договору; у відповідності з даним договором постачальник зобов'язуються поставляти товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товари у відповідності з термінами даного договору, та у відповідності з номенклатурою, асортиментом, кількістю і цінами, погодженими сторонами та визначеними в специфікаціях, товарно-транспортних накладних, електронних погоджених замовленнях та рахунках-фактурах, при цьому і одні і інші, за винятком електронних погоджених замовлень, являються невід'ємними частинами даного договору; сторони домовились, що товар поставляється партіями; сторони погодили, що кількість поставленого товару в партії може бути меншою, ніж визначено в специфікації, в залежності від фактичної наявності товару у постачальника; в такому разі фактична кількість товару поставленого в партії погоджується сторонами підписанням первинного документа про поставку товару; загальна кількість товару по договору визначається па підставі всіх первинних документів, складених протягом терміну дії договору.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.6, 2.6.3, 2.8, 2.12 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем згідно до умов зазначених у специфікаціях до даного договору; ціни товарів визначаються сторонами як договірні; кількість та ціни товарів вказуються у специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами; ціни на товар, який поставляється за цим договором, включають в себе витрати на упаковку маркування, та ПДВ; загальна сума договору визначається шляхом складання підсумкових сум по специфікаціям та/або первинних документів до договору; сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов'язань покупця по цьому договору визначається відповідно до положень ч.2 ст. 524 та ст. 533 ЦК України - курс Євро до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного договору, якою інше сторони не погодять в специфікації; у разі зміни курсу гривні до Євро, сторони проводять перерахунок (дооцінку) вартості поставленого покупцю товару; ціна товару, що виражена в національній валюті, може бути змінена постачальником у разі зміни курсу продажу Євро більше 3%, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню зміни ціни, за даними Інтернет-сторінки http://minfin.com.ua, при цьому фактична ціна поставленої партії товарів, що виражена в еквіваленті іноземних валют Євро є незмінною на весь період дії цього договору поставки; за умови наявності різниці між сумою платежу, що підлягає сплаті відповідно до п.2.1 цього договору та сумою, що була зарахована як частина оплати покупця згідно п.2.6.1 цього договору, компенсація такої різниці здійснюється покупцем; під курсом Євро до гривні в цілях обліку виконання зобов'язань за цим договором буде розумітися курс продажу (Євро до гривні, що склався на попередній день; покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні (в графі “призначення платежу») повинен зазначити згідно якого договору та якого рахунку перераховано даний платіж.
За п.п. 4.1, 4.2 договору поставка товару оформлюється первинним документом, підписаним обома сторонами; підписанням первинного документа сторони засвідчують, що зазначений в ньому товар переданий постачальником та прийнятий покупцем, в кількості, асортименті та за ціною узгодженою сторонами, зовнішні ознаки якості товару та його упаковка відповідають умовам даного договору; підписання первинного документу, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації.
Відповідно до п.п. 10.1, 10.2, 10.3 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині невиконаних зобов'язань, які виникли протягом дії цього договору, до повного їх виконання; якщо жодна із сторін не виявить письмово бажання його припинити то він вважається поновленим на один рік, починаючи з дати закінчення його дії; закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну зі сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору.
У специфікації №7 від 11.04.2019 до договору №368/02 сторонами узгоджено кількість товару (мінеральні добрива) у кількості 288 т, загальною вартістю 6052982,98 грн. При цьому сторонами узгоджено, зокрема, що: вартість товару складає 200400,04 Євро, що станом на 11.04.2019 є еквівалентом 6052982,98 грн.; узгоджено етапи оплати, зокрема, останні 30% покупець зобов'язався сплатити до 01.12.2019; платежі здійснюються у національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику; узгоджено, що курсова різниця сплачується згідно до п.п. 2.6, 2.6.3 договору.
У специфікації №8 від 07.05.2019 до договору №368/02 (підписи сторін відсутні, за посиланнями позивача де-факто була повністю виконана продавцем) зазначено кількість товару (мінеральні добрива) у кількості 44,4 т, загальною вартістю 932763,90 грн. При цьому зауважено, зокрема, що: вартість товару складає 31524,01 Євро, що станом на 07.05.2019 є еквівалентом 932763,90 грн.; зазначено етапи оплати, зокрема, останні 30% покупець сплачує до 01.12.2019; платежі здійснюються у національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику; узгоджено, що курсова різниця сплачується згідно до п.п. 2.6, 2.6.3 договору.
У специфікації №11 від 17.04.2020 до договору №368/02 сторонами узгоджено кількість товару (мінеральні добрива) у кількості 40,2 т, загальною вартістю 864163,16 грн. При цьому сторонами узгоджено, зокрема, що: вартість товару складає 29265,59 Євро, що станом на 17.04.2020 є еквівалентом 864163,16 грн.; узгоджено етапи оплати, зокрема, останні 80% покупець зобов'язався сплатити до 25.11.2020; платежі здійснюються у національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику; узгоджено, що курсова різниця сплачується згідно до п.п. 2.6, 2.6.3 договору.
У специфікації №12 від 22.04.2020 до договору №368/02 сторонами узгоджено кількість товару (мінеральні добрива) у кількості 19,8 т, загальною вартістю 416096,29 грн. При цьому сторонами узгоджено, зокрема, що: вартість товару складає 14117,40 Євро, що станом на 22.04.2020 є еквівалентом 416096,29 грн.; узгоджено етапи оплати, зокрема, останні 80% покупець зобов'язався сплатити до 25.11.2020; платежі здійснюються у національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику; узгоджено, що курсова різниця сплачується згідно до п.п. 2.6, 2.6.3 договору.
У специфікації №13 від 27.04.2020 до договору №368/02 сторонами узгоджено кількість товару (мінеральні добрива) у кількості 55,2 т, загальною вартістю 1169578,49 грн. При цьому сторонами узгоджено, зокрема, що: вартість товару складає 39909,59 Євро, що станом на 27.04.2020 є еквівалентом 1169578,49 грн.; узгоджено етапи оплати, зокрема, останні 80% покупець зобов'язався сплатити до 25.11.2020; платежі здійснюються у національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику; узгоджено, що курсова різниця сплачується згідно до п.п. 2.6, 2.6.3 договору.
У специфікації №14 від 04.05.2020 до договору №368/02 сторонами узгоджено кількість товару (мінеральні добрива) у кількості 16,2 т, загальною вартістю 343529,69 грн. При цьому сторонами узгоджено, зокрема, що: вартість товару складає 11728,81 Євро, що станом на 04.05.2020 є еквівалентом 343529,69 грн.; узгоджено етапи оплати, зокрема, останні 80% покупець зобов'язався сплатити до 25.11.2020; платежі здійснюються у національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику; узгоджено, що курсова різниця сплачується згідно до п.п. 2.6, 2.6.3 договору.
У специфікації №15 від 19.05.2020 до договору №368/02 сторонами узгоджено кількість товару (мінеральні добрива) у кількості 30 т, загальною вартістю 630608,04 грн. При цьому сторонами узгоджено, зокрема, що: вартість товару складає 21840 Євро, що станом на 19.05.2020 є еквівалентом 630608,04 грн.; узгоджено етапи оплати, зокрема, останні 80% покупець зобов'язався сплатити до 25.11.2020; платежі здійснюються у національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику; узгоджено, що курсова різниця сплачується згідно до п.п. 2.6, 2.6.3 договору.
У специфікації №16 від 28.05.2020 до договору №368/02 сторонами узгоджено кількість товару (мінеральні добрива) у кількості 10,2 т, загальною вартістю 193473,02 грн. При цьому сторонами узгоджено, зокрема, що: вартість товару складає 6528 Євро, що станом на 28.05.2020 є еквівалентом 193473,02 грн.; узгоджено етапи оплати, зокрема, останні 80% покупець зобов'язався сплатити до 25.11.2020; платежі здійснюються у національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику; узгоджено, що курсова різниця сплачується згідно до п.п. 2.6, 2.6.3 договору.
В матеріалах справи також наявні і інші специфікації до договору №368/02, а саме: №1 від 28.02.2019, №2 від 06.03.2019, №3 від 15.03.2019, №4 від 04.04.2019, №5 від 05.04.2019, №6 від 11.04.2019, №9 від 20.03.2020, №10 від 01.04.2020, №13 від 27.04.2020, які не входять до предмету розгляду даної справи.
В матеріалах справи також наявні підписані обома сторонами видаткові накладні до договору №368/02 та рахунки на оплату по спірним специфікаціям (№№ 7,8,11-16), а саме:
- видаткові накладні: №323 від 16.04.2019 на суму 514684,80 грн.; №334 від 18.04.2019 на суму 1029369,60 грн.; №357 від 23.04.2019 на суму 2000746,37 грн.; №367 від 24.04.2019 на суму 964127,81 грн.; №370 від 25.04.2019 на суму 514684,80 грн.; №384 від 02.05.2019 на суму 1029369,60 грн.; всього на суму 6052982,98 грн.; рахунок №191 від 11.04.2019 на суму 6052982,98 грн.;
- видаткова накладна №409 від 08.05.2019 на суму 932763,90 грн.; рахунок №260 від на суму 932763,90 грн.;
- видаткова накладна №204 від 17.04.2020 на суму 864163,16 грн.; рахунок №179 від 17.04.2020 на суму 864163,16 грн.;
- видаткова накладна №220 від 23.04.2020 на суму 416096,29 грн.; рахунок №183 від 22.04.2020 на суму 416096,29 грн.;
- видаткова накладна №239 від 28.04.2020 на суму 699204,53 грн.; видаткова накладна №242 від 29.04.2020 на суму 470373,96 грн.; всього на суму 1169578,49 грн.; рахунок на оплату №200 від 27.04.2020 на суму 1169578,49 грн;
- видаткова накладна №256 від 05.05.2020 на суму 343529,69 грн.; рахунок №220 від 04.05.2020 на суму 343529,69 грн.;
- видаткова накладна №291 від 21.05.2020 на суму 630608,04 грн.; рахунок №254 від 19.05.2020 на суму 630608,04 грн.;
- видаткова накладна №321 від 01.06.2020 на суму 193473,02 грн.; рахунок №277 від 28.05.2020 на суму 193473,02 грн.
Також в матеріалах справи наявні і інші видаткові накладні та рахунки до договору №368/02, які не входять до предмету розгляду даної справи.
Окрім того, в матеріалах справи наявні довіреності, видані ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» на отримання від ТОВ “ФЕРТЧЕМ» цінностей по договору №368/02.
26.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (покупець, відповідач) була укладена додаткова угода №1 до договору поставки №368/2 від 19.02.2019, відповідно до якої:
- покупець визнає, що станом на дату підписання даної угоди має заборгованість перед продавцем в розмірі 404938,00 (чотириста чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім) Євро, що є еквівалентом відповідно до умов договору 12272860,90 грн. (дванадцять мільйонів двісті сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень 90 коп.), а також заборгованість як компенсацію за доставку товару в розмірі 296430,55 грн. (двісті дев'яносто шість тисяч чотириста тридцять гривень 55 копійок); сторони погодили, що суми заборгованості, зазначені в пункті 1 даної угоди, мають бути сплачені в строк до 30.11.2020;
- в забезпечення виконання зобов'язань в розмірі 404938,90 (чотириста чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім) Євро, що є еквівалентом на дату підписання даної додаткової угоди 12272860,90 грн. (дванадцять мільйонів двісті сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень 90 коп.), ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» зобов'язується передати фінансову аграрну розписку, видану Товариством з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА» (код ЄДРПОУ 40307206) шляхом вчинення передавального напису (індосаменту); дана додаткова угода вносить відповідні зміни в договір поставки 368/2 від 19.02.2019 у строк розрахунків та додає умови забезпечення виконання зобов'язань, всі інші умови залишаються незмінними.
31.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА» (боржник, третя особа) була видана фінансова аграрна розписка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (кредитор, відповідач) в забезпечення виконання боржником зобов'язань за договором поставки від 26.03.2020 №01-МС, укладеним між боржником і кредитором, відповідно до якої:
- ця аграрна розписка встановлює забезпечене заставою безумовне зобов'язання боржника сплатити кредитору грошові кошти у сумі, що розраховується за формулою, наведеною у додатку №1; строк виконання зобов'язань - 30.11.2020;
- сплата грошових коштів на виконання безумовного зобов'язання за аграрною розпискою (далі - виплата) здійснюється боржником шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі в гривні на банківський рахунок кредитора в Україні, про який кредитор письмово повідомляє боржника; інші платежі за цією аграрною розпискою здійснюються в такий самий спосіб;
- в забезпечення зобов'язань за аграрною розпискою боржник передає в заставу майбутній врожай кукурудзи з земельних ділянок у межах Корецького району Рівненської області, що знаходяться в оренді боржника на підставі договорів оренди, згідно з реєстром, наведеним у додатку №2; предметом застави також є майбутній врожай іншої сільськогосподарської продукції, яка вирощується або буде вирощуватись боржником на земельних ділянках, а також вся зібрана сільськогосподарська продукція, вирощена на земельних ділянках; на дату видачі цієї аграрної розписки, вартість предмету застави оцінена в 10430229,60 грн без ПДВ;
- застава забезпечує забезпечені вимоги в їх повному розмірі, незалежно від того, яким такий розмір може бути в будь-який час протягом терміну дії цієї аграрної розписки; не обмежуючи викладеного вище, на дату видачі цієї аграрної розписки, розмір забезпечених вимог становить 10227383,99 грн без ПДВ, що еквівалентно 337448,33 євро без ПДВ (оціночна вартість), що є вартістю права вимоги за цією аграрною розпискою на день її видачі для цілей бухгалтерського обліку; кредитор наділений правом передавати права за аграрною розпискою без попередньої письмової згоди боржника будь-якій третій особі шляхом вчинення передавального напису; зміна боржника за аграрною розпискою не передбачена;
- у випадку вчинення виконавчого напису нотаріуса на цій аграрній розписці, боржник в десятиденний строк з моменту надіслання відповідної письмової вимоги кредитора на вказану в аграрній розписці адресу боржника електронною поштою, факсом, рекомендованим листом або кур'єрською поштою, відшкодовує кредитору всі документально підтверджені витрати на вчинення виконавчого напису; аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок і діє до повного виконання; відомості про заставу за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;
- аграрна розписка підписана уповноваженою особою боржника, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.В. та зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №68; аграрна розписка містить відомості, що остання зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок 31 березня 2020 року, № розписки в реєстрі 3789, порядковий номер реєстраційної дії в реєстрі 13450.
01.04.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.В. на аграрній розписці було посвідчено передання прав кредитора (відступлення) Товариству з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ».
01.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (кредитор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» (новий кредитор, позивач) був підписаний акт приймання-передачі прав кредитора за аграрною розпискою, відповідно до якого:
- кредитор передає, а новий кредитор приймає права кредитора за фінансовою аграрною розпискою, виданою 31 березня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА»; фінансову аграрну розписку посвідчено Косенко О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 31 березня 2020 року за реєстровим №68, зареєстровано в Реєстрі аграрних розписок 31 березня 2020 року, № розписки в реєстрі 3789;
- договірна вартість прав кредитора за аграрною розпискою, що відступаються, становить 12272860,90 грн., що еквівалентно 404938 Євро, що є розміром компенсації, яку кредитор отримує від нового кредитора.
У повідомленні №34 від 01.04.2020 ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» повідомило ТОВ “МІАТЕРРА», що право вимоги за фінансовою розпискою було відступлено ТОВ “ФЕРТЧЕМ» за зобов'язаннями за договором поставки від 19.02.2019 №368/2 в розмірі 404938,00 Євро, що еквівалентно на дату підписання 12272860,00 грн.; заборгованість, яку забезпечує вищезазначена фінансова аграрна розписка, визначена додатковою угодою №1 до договору поставки від 19.02.2019 №368/2.
18.01.2021 засобами поштового зв'язку ТОВ “ФЕРТЧЕМ» направило ТОВ “МІАТЕРРА» вимогу від 14.01.2021 №12 щодо виконання зобов'язань за фінансовою аграрною розпискою від 30.03.2020 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 10430229,60 грн. без ПДВ на вказаний у вимозі рахунок. Відповідно до наявної у справі копії поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, здійснене поштове відправлення було вручено відправнику 21.01.2021.
08.11.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І.В. був вчинений виконавчий напис про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА» (третя особа) на користь стягувача (кредитора за аграрною розпискою) - Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» (позивача) на підставі фінансової аграрної розписки, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.В. 31.03.2020 за реєстровим номером 68, зареєстровано в Реєстрі аграрних розписок реєстратором Косенко О.В., номер запису 3789, порядковий номер реєстраційної дії в реєстрі 13450, якою встановлено безумовне зобов'язання боржника сплатити 10227383,99 грн. у строк до 30.11.2020 (включно); строк, за який провадиться стягнення: з 31.03.2020 по 08.11.2021; суми, що підлягають стягненню: безумовне зобов'язання за аграрною розпискою - сплатити 10227383,99 грн. без ПДВ, всього стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» кошти в сумі 10227383,99 грн.; у випадку відсутності та/або недостатності зазначеної суми грошових коштів на рахунках боржника, зазначені вимоги кредитора задовольнити за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету застави: врожаю кукурудзи, 2980,0656 тонн, що вирощується на земельних ділянках вказаних у додатку №2 цієї аграрної розписки, та переданий в заставу згідно з аграрною розпискою (зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 31 березня 2021 року за №27634371); у разі його недостатності - врожаю іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується чи буде вирощуватися на вказаних у додатку №2 цієї аграрної розписки земельних ділянках; у разі відсутності в натурі предмета застави, що має бути переданий кредитору за аграрною розпискою, кредитор за аграрною розпискою має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна боржника; виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років.
У вимозі від 01.07.2022 №15 ТОВ “ФЕРТЧЕМ» вимагало від ТОВ “МІАТЕРРА» у тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги виконати зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою та перерахувати грошові кошти у розмірі 10430229,60 грн. В матеріалах справи наявні докази направлення вказаної вимоги засобами поштового зв'язку.
У вимозі від 26.09.2022 №26/09 ТОВ “ФЕРТЧЕМ» вимагало від ТОВ “МІАТЕРРА» протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість в розмірі 10227383,99 грн. або протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання даної вимоги письмово повідомити: яка сільськогосподарська продукція була вирощена на земельних ділянках, визначених у додатку №2 в 2022 році; дату, коли буде розпочато збирання врожаю з земельних ділянок, визначених у додатку №2; у випадку якщо врожай сільськогосподарської продукції вже було зібрано, повідомити загальну кількість зібраного врожаю та місце його зберігання.
13.05.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. на підставі заяви позивача - ТОВ “ФЕРТЧЕМ» було відкрито виконавче провадження №75002221 про стягнення з ТОВ “МІАТЕРРА» на підставі виконавчого напису №1358 від 08.11.2021 грошових коштів у розмірі 10227383,99 грн, а у разі відсутності та/або недостатності зазначеної суми грошових коштів на рахунках позивача, зазначені вимоги кредитора підлягають задоволенню за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету застави: врожаю кукурудзи, 2980,0656 тонн, що вирощується на земельних ділянках, вказаних у додатку №2 аграрної розписки, а у разі його недостатності - врожаю іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується чи буде вирощуватись на вказаних земельних ділянках; у разі відсутності в натурі предмета застави, що має бути переданий кредитору за аграрною розпискою, кредитор за аграрною розпискою має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна боржника.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/2744/24 за позовом ТОВ “Міатерра» до ТОВ “Фертчем», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Інни Валеріївни, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025, у задоволенні позову було відмовлено повністю. У вказаному рішенні судами були встановлені наступні обставини:
- первісний кредитор ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» відступив своє право вимоги за аграрною розпискою на користь ТОВ “Фертчем» в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» за договором поставки №368/02; аграрна розписка та договір поставки є окремими правочинами, які встановлюють відповідні права та обов'язки, при цьому виконання вказаних правочинів тісно переплітаються їх умовами;
- в якості доказів на підтвердження виконання безумовного зобов?язання за аграрною розпискою ТОВ “Міатерра» надало суду листи ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» та банківські виписки, які свідчать про здійснення ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» на користь ТОВ “Фертчем» у період з 13.10.2020 по 29.03.2021 переказів грошових коштів на загальну суму 13100000,00 грн., при цьому ці оплати не містять посилань на реквізити аграрної розписки у призначенні платежу, а при їх здійсненні ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» посилалась на реквізити договору поставки;
- судом встановлено, що ТОВ “Міатерра» не є учасником господарських відносин ТОВ “Фертчем» і ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» по договору поставки №368/02, позивач може надати суду відомості та докази щодо виконання цього договору, які отримані ним від інших осіб, зокрема від відповідача або третьої особи-1; проте, відповідно до даних акту звірки, який подав суду ТОВ “Фертчем», сальдо на користь ТОВ “Фертчем» за договором поставки від 19.02.2019 № 368/02, станом на 05.09.2024, становить 12973030,21 грн., при цьому вказані у цьому акті відомості збігаються з даними доказів, які були долучені до матеріалів справи, у тому числі у акті звірки враховані оплати, здійснені третьою особою-1, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог; під час розгляду справи позивач не спростував відомості, зазначені в акті звірки щодо розміру заборгованості третьої особи-1 за договором поставки та відповідних доказів на спростування даних відповідача не надано суду і третьою особою-1; щодо поданих позивачем разом з позовом листів третьої особи-1 суд зазначив, що ці листи не є первинними документами, які можуть достеменно і повно підтвердити обставину відсутності зобов'язань у третьої особи-1 за договором №368/02, в рахунок яких була передана фінансова аграрна розписка;
- врахувавши викладене, суд виснував, що доданими до матеріалів справи банківськими виписками та листами третьої особи-1 позивачем не доведено відсутність зобов'язань третьої особи-1 перед відповідачем за договором поставки № 368/02, а також відсутність зобов'язань позивача за фінансовою аграрною розпискою від 31.03.2020;
- судом не встановлено порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, оскільки строк виконання фінансової аграрної розписки настав 30 листопада 2020 року, на вказаній розписці відсутній напис “виконано», в матеріалах справи наявні докази направлення відповідачем позивачу вимоги про виконання зобов'язання, належних доказів виконання фінансової аграрної розписки позивачем до суду не надано, а тому, з огляду на приписи Закону України “Про аграрні розписки» та Закону України “Про нотаріат», у позові позивачу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити повністю.
Постановою від 02.06.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. поновлено виконавче провадження №75002221.
Позивачем - ТОВ “ФЕРТЧЕМ» до позовної заяви надано додаток №22 - зведені відомості про загальну кількість специфікацій, рахунків до кожної окремої специфікації та видаткових накладних, що їм кореспондують, для зручності сприйняття судом руху фінансово-господарських відносин та причин виникнення заборгованості, віднесення такої заборгованості до певно визначених специфікацій та поставок, письмові пояснення щодо зарахування отримувачем (позивачем ТОВ “Фертчем») коштів від відповідача (ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС») за договором від 19.02.2019:
- загальна ціна всіх поставлених за договором від 19.02.2019 товарів становить 1181884,05 Євро;
- сторони договору від 19.02.2019 домовилися про визначення цін у Євро, тобто про застосування еквіваленту іноземної валюти; водночас, сторони договору домовилися про здійснення розрахунків безпосередньо у гривні, як національній валюті, але саме з прив'язкою до євро, про що свідчать положення п.п. 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.6.3, 2.11, 2.12 договору;
- як відповідачем ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС», так і його фактичним представником ТОВ “АГРО-ТРЕЙД-М», сукупно сплачено лише 736938,46 Євро; отримані позивачем кошти зараховані на погашення заборгованості за договором від 19.02.2019 в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період;
- загальний розмір заборгованості становить 444945,59 Євро; заборгованість за товар, поставлений відповідно до специфікації №10 - 263571,25 Євро; заборгованість за товар, поставлений відповідно до специфікацій №№ 7, 8, 11-16 - 181374,34 Євро (29746,58+28238,37+29265,59+14117,40+39909,59+11728,81+21840,00+6528,00). На підтвердження відомостей, що вказані позивачем у додатку №22, зокрема щодо часткових оплат за спірним договором, які враховані позивачем, в матеріалах справи наявні:
- виписки по особовому рахунку ТОВ “ФЕРТЧЕМ» у АТ “ОТП Банк» за 28.02.2019, 20.03.2019, 26.03.201928.03.2019, 05.09.2019;
- виписки по особовому рахунку ТОВ “ФЕРТЧЕМ» у АТ “Укрсиббанк» за 05.09.2019, 16.06.2019, 15.10.2019, 16.10.2019, 12.12.2019, 13.12.2019, 13.02.2020, 13.10.2020, 27.10.2020, 03.02.2021,26.03.2021, 29.03.2021, 03.12.2021, 20.05.2024.
Позивачем - ТОВ “ФЕРТЧЕМ» до позовної заяви додано довідку №2 від 25.12.2025, в якій позивачем вказано, що станом на 25.12.2025, виходячи з умов договору поставки №368/02 від 19.02.2019, в тому числі, але не виключно: з огляду на умови пунктів 2.3-2.9 договору, а також виходячи з умов погоджених специфікацій до договору, загальний розмір заборгованості ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» перед ТОВ “ФЕРТЧЕМ» становить 444945,59 Євро, що в еквіваленті у національній валюті України складає 22078867,60 грн.; відповідний розмір заборгованості розрахований з урахуванням положень статей 524 та 533 Цивільного кодексу України, положень (зокрема) пунктів 2.3, 2.6, п.п. 2.6.3 п.2.8 договору, з урахуванням значення курсу продажу Євро станом на банківський день, що передує даній довідці відповідно до п.2.5 договору, а саме станом на 24.12.2025, який становив: 49,6215 грн./Євро. У вказаній довідці наведений скріншот з сайту http://minfin.com.ua щодо курсу Євро на 24.12.2025 у розмірі 49,6215 грн.
Несплата відповідачем за поставлений товар за договором поставки №368/02 від 19.02.2019 відповідно до специфікацій №№ 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 627, 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
За ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. 2. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
У відповідності до ст. 695 ЦК України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно зі ст.ст. 510, 511 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Зобов'язання не створює обов?язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Згідно зі ст.ст. 546-548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.
У відповідності до ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про аграрні розписки» аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах; боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про аграрні розписки» фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Виконання боржником зобов'язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України “Про аграрні розписки» передання прав кредитора за аграрною розпискою здійснюється шляхом здійснення на ній або на її невід'ємному додатку передавального напису “Відступлено» із зазначенням нового кредитора за аграрною розпискою. Такий напис скріплюється підписом попереднього кредитора за аграрною розпискою. Передання прав за аграрною розпискою підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України “Про нотаріат» для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
За змістом статті 12 Закону України “Про аграрні розписки» аграрні розписки діють до повного їх виконання. За згодою кредитора дата виконання зобов'язань за аграрною розпискою може бути перенесена на наступний маркетинговий рік. Фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок. Кредитор за аграрною розпискою зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов'язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис “Виконано», що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі аграрної розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості - шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в аграрній розписці. Після повернення боржнику за аграрною розпискою оригіналу аграрної розписки з відміткою про її виконання боржник за аграрною розпискою має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів. За згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов'язань за аграрною розпискою. Для цього в товарній аграрній розписці погоджується розмір мінімальної партії сільськогосподарської продукції, яка може бути поставлена на її часткове виконання. У фінансовій аграрній розписці визначається мінімальний обсяг грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки. Якщо в тексті аграрної розписки не міститься застереження про мінімальний розмір часткового виконання аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою має право відмовитися від прийняття часткового виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою. У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов'язання та розмір зобов'язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається в первинному обсязі. За згодою сторін виконання зобов'язань за товарною аграрною розпискою може бути здійснене шляхом передачі складських документів, що посвідчують право власності їх власника на сільськогосподарську продукцію, що зберігається на товарному складі.
Відповідно до положень ст. 13 Закону України “Про аграрні розписки» наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою. У разі невиконання боржником за аграрною розпискою зобов'язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор за аграрною розпискою має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки. У разі якщо кредитор за аграрною розпискою отримав аграрну розписку від попереднього кредитора за аграрною розпискою шляхом вчинення напису про передачу, він має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна такого попереднього кредитора або будь-якого з попередніх кредиторів, які розташовані вище його імені у списку передавальних написів, якщо в тексті передавального напису аграрної розписки не міститься застереження “без поруки». Якщо попередній кредитор за аграрною розпискою виконає зобов'язання за аграрною розпискою за рахунок власного майна, до нього переходять права кредитора за аграрною розпискою.
У постанові від 11.09.2024 по справі №500/5194/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
У постановах від 07.09.2023 у справі №905/1965/19, від 06.10.2021 у справі №911/2731/20, від 26.12.2019 у справі №911/2630/18 Верховний Суд наголосив, що в разі, коли у графі платіжного доручення “призначення платежу» відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно з яким здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатися одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то за наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Вказані вище висновки є усталеними. Погашення вимог кредитора здійснюється у встановленій статтею 534 ЦК України послідовності, що, однак, не застосовується у разі чіткого та неоднозначного визначення боржником призначення платежу.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: “баланс імовірностей» (balance of probabilities) або “перевага доказів» (preponderance of the evidence); “наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); “поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)..
Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 9000066,81 грн. заборгованості за товар, поставлений відповідно до специфікацій №№ 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до договору поставки №368/02 від 19.02.2019.
Так, як було встановлено судом, умовами договору поставки №368/02 від 19.02.2019 та специфікацій передбачено, зокрема, наступне:
- постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору; покупець зобов'язався приймати та оплачувати товари у відповідності з термінами даного договору та у відповідності з номенклатурою, асортиментом, кількістю і цінами, погодженими сторонами та визначеними в специфікаціях, товарно-транспортних накладних, електронних погоджених замовленнях та рахунках-фактурах, при цьому і одні і інші, за винятком електронних погоджених замовлень, являються невід'ємними частинами даного договору;
- загальна кількість товару по договору визначається на підставі всіх первинних документів, складених протягом терміну дії договору;
- оплата за поставлений товар здійснюється покупцем згідно до умов, зазначених у специфікаціях до даного договору; ціни товарів визначаються сторонами як договірні; кількість та ціни товарів вказуються у специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами; ціни на товар, який поставляється за цим договором, включають в себе витрати на упаковку маркування та ПДВ; загальна сума договору визначається шляхом складання підсумкових сум по специфікаціям та/або первинних документів до договору; сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов'язань покупця по цьому договору визначається відповідно до положень ч.2 ст. 524 та ст. 533 ЦК України - курс Євро до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного договору, якою інше сторони не погодять в специфікації; у разі зміни курсу гривні до Євро, сторони проводять перерахунок (дооцінку) вартості поставленого покупцю товару; ціна товару, що виражена в національній валюті, може бути змінена постачальником у разі зміни курсу продажу Євро більше 3%, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню зміни ціни, за даними Інтернет-сторінки http://minfin.com.ua, при цьому фактична ціна поставленої партії товарів, що виражена в еквіваленті іноземних валют Євро, є незмінною на весь період дії цього договору поставки; за умови наявності різниці між сумою платежу, що підлягає сплаті відповідно до п.2.1 цього договору та сумою, що була зарахована як частина оплати покупця згідно з п.2.6.1 цього договору, компенсація такої різниці здійснюється покупцем; під курсом Євро до гривні в цілях обліку виконання зобов'язань за цим договором буде розумітися курс продажу (Євро до гривні, що склався на попередній день; покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні (в графі “призначення платежу») повинен зазначити згідно якого договору та якого рахунку перераховано даний платіж;
- поставка товару оформлюється первинним документом, підписаним обома сторонами; підписанням первинного документа сторони засвідчують, що зазначений в ньому товар переданий постачальником та прийнятий покупцем, в кількості, асортименті та за ціною узгодженою сторонами, зовнішні ознаки якості товару та його упаковка відповідають умовам даного договору; підписання первинного документу, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації;
- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині невиконаних зобов'язань, які виникли протягом дії цього договору, до повного їх виконання; якщо жодна із сторін не виявить письмово бажання його припинити то він вважається поновленим на один рік, починаючи з дати закінчення його дії; закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну зі сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору;
- у спірних специфікаціях №№ 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до договору сторонами були узгоджені, зокрема, кількість товару, ціна у Євро, етапи оплати, а також те, що платежі здійснюються у національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику; узгоджено, що курсова різниця сплачується згідно з п.п. 2.6, 2.6.3 договору.
Також, господарський суд зауважує, що у додатковій угоді №1 від 26.03.2020 до договору поставки №368/2 від 19.02.2019 покупцем (відповідачем) визнано, що станом на дату підписання даної угоди він має заборгованість перед продавцем в розмірі 404938 Євро, що є еквівалентом відповідно до умов договору 12272860,90 грн. (дванадцять мільйонів двісті сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень 90 коп.), а також заборгованість як компенсацію за доставку товару в розмірі 296430,55 грн. (двісті дев'яносто шість тисяч чотириста тридцять гривень 55 копійок); сторони погодили, що суми заборгованості, зазначені в пункті 1 даної угоди, мають бути сплачені в строк до 30.11.2020; в забезпечення виконання зобов'язань в розмірі 404938,90 (чотириста чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім) Євро, що є еквівалентом на дату підписання даної додаткової угоди 12272860,90 грн. (дванадцять мільйонів двісті сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень 90 коп.) ТОВ “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» зобов'язався передати фінансову аграрну розписку, видану Товариством з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА» (код ЄДРПОУ 40307206) шляхом вчинення передавального напису (індосаменту); дана додаткова угода вносить відповідні зміни в договір поставки 368/2 від 19.02.2019 у строк розрахунків та додає умови забезпечення виконання зобов'язань, всі інші умови залишаються незмінними.
На виконання умов додаткової угоди №1 від 26.03.2020 до договору поставки №368/2 від 19.02.2019, в забезпечення виконання зобов'язань за поставки №368/2, 01.04.2024 між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі прав кредитора за аграрною розпискою, відповідно до якої кредитор (відповідач) передав, а новий кредитор (позивач) прийняв права кредитора за фінансовою аграрною розпискою, виданою 31 березня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА».
Згодом 08.11.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І.В. був вчинений виконавчий напис про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “МІАТЕРРА» (третя особа) на користь стягувача (кредитора за аграрною розпискою) - Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» (позивача) на підставі фінансової аграрної розписки, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.В. 31.03.2020. В подальшому 13.05.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. на підставі заяви позивача - ТОВ “ФЕРТЧЕМ» було відкрито виконавче провадження №75002221 про стягнення з ТОВ “МІАТЕРРА» на підставі виконавчого напису №1358 від 08.11.2021 грошових коштів у розмірі 10227383,99 грн, а у разі відсутності та/або недостатності зазначеної суми грошових коштів на рахунках позивача, зазначені вимоги кредитора підлягають задоволенню за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету застави: врожаю кукурудзи, 2980,0656 тонн, що вирощується на земельних ділянках, вказаних у додатку №2 аграрної розписки, а у разі його недостатності - врожаю іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується чи буде вирощуватись на вказаних земельних ділянках; у разі відсутності в натурі предмета застави, що має бути переданий кредитору за аграрною розпискою, кредитор за аграрною розпискою має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна боржника.
Господарський суд наголошує, що наявність аграрної розписки, виконавчого напису не припинило грошові зобов'язання підприємства відповідача перед позивачем, а позивач в свою чергу отримав додаткове забезпечення його виконання, що не позбавляє позивача права задовольнити свої вимоги про стягнення заборгованості за договором з відповідача як сторони такого договору. При цьому у випадку задоволення вимог позивача боржником за аграрною розпискою, це буде впливати на суму зобов'язання відповідача пропорційно задоволеним вимогам за такою розпискою і має бути враховано позивачем.
Як було вказано судом, позивач, користуючись своїм правом, звернувся з даним позовом про стягнення заборгованості за товар, поставлений відповідно до специфікацій №№ 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до договору поставки №368/02 від 19.02.2019. У вказаних специфікаціях було також узгоджено етапи оплати та фактичні кінцеві строки таких оплат - 01.12.2019 (№№ 7, 8) та 25.11.2020 (№№ 11, 12, 13, 14, 15, 16). Згодом у додатковій угоді №1 від 26.03.2020 до договору поставки №368/2 від 19.02.2019 сторонами узгоджений інший строк оплати - до 30.11.2020.
Так, загальна сума спірних специфікацій складає 355313,44 Євро, проте з розрахунку позивача вбачається, що загальна сума оплат, які враховані позивачем за спірними специфікаціями, складає 173939,10 Євро (обраховано позивачем еквівалент сплачених сум у гривні). Таким чином, загальна сума заборгованості за специфікаціями №№ 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до договору поставки №368/02 від 19.02.2019 становить 181374,34 Євро (355313,44-173939,10). Щодо специфікації №8, в якій відсутні підписи сторін, то господарський суд вказує, що договором сторони узгодили, що поставка товару оформляється первинним документом, підписаним обома сторонами; підписанням первинного документа сторони засвідчують, що зазначений в ньому товар переданий постачальником та прийнятий покупцем, в кількості, асортименті та за ціною узгодженою сторонами. Ціна та товар, які визначені у специфікації №8 повністю узгоджуються з підписаною між сторонами видатковою накладною №409 від 08.05.2019, що не змінює умов договору щодо того, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов'язань покупця по цьому договору визначається відповідно до положень ч.2 ст. 524 та ст. 533 ЦК України - курс Євро до гривні.
При цьому, визначаючи суму позову у розмірі 9000066,81 грн. (181374,34*49,6215), позивачем враховано як умови договору та специфікацій в частині узгодження ціни товару у Євро, суми зарахованих часткових оплат та надходжень, які зараховані та враховані позивачем в якості погашення існуючої заборгованості, так і обраховано суму в національній валюті України за курсом продажу безготівкового Євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті http://minfin.com.ua на день, що передує дню оплати постачальнику, який визначено позивачем як день, що передує даті подачі позову.
Відповідачем не спростовано факту поставки товару, в тому числі за специфікацією №8, наявну заборгованість за спірними специфікаціями, розміру заявленої до стягнення заборгованості, а також розрахунків позивача, які визнаються судом обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору, з урахуванням наданих виписок з банківських рахунків. Окремо, третьою особою також не надано докази виконання зобов'язань за аграрною розпискою, які не враховані позивачем при розрахунку суми заборгованості у даній справі.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови договору, специфікацій, враховуючи вищевстановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що за наявними матеріалами справи судом встановлений факт поставки позивачем відповідачу товару за специфікаціями №№ 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до договору поставки №368/02 від 19.02.2019, що підтверджується підписаними видатковими накладними, проте відповідач в порушення умов договору, цивільного законодавства у строки, обумовлені договором, не виконав своїх зобов'язань по сплаті товару, не здійснив оплату вартості такого товару, внаслідок чого у відповідача перед позивачем наявний борг у розмірі 9000066,81 грн., який відповідачем не спростований, а докази його сплати в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про доведення позивачем факту поставки відповідачу товару за спірними специфікаціями, наявність боргу та його розмір, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» 9000066,81 грн. заборгованості за товар, поставлений відповідно до специфікацій №№ 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до договору поставки №368/02 від 19.02.2019 - є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Іншого відповідачем та третьою особою не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, код ЄДРПОУ 37412862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРТЧЕМ» (65026, Одеська обл., м. Одеса, Польський узвіз, буд. 6, код ЄДРПОУ 37169777) 9000066 /дев'ять мільйонів шістдесят шість/ грн. 81 коп. заборгованості та 108000 /сто вісім тисяч/ грн. 80 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 14 квітня 2026 р. з урахуванням також введення в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об?єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді.
Суддя Ю.С. Бездоля