15.04.2026 Справа № 914/2960/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Щигельської О.І. без виклику представників сторін, розглянувши заяву Фізичної особи підприємця Мільмана Петра Михайловича про відвід судді Зоряни Горецької у справі № 914/2960/25
за позовом Фізичної особи підприємця Мільмана Петра Михайловича,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Глобал»,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон Діва»,
про зобов'язання здійснити пересилання вантажу, стягнення упущеної вигоди в розмірі 41 200,00 грн та стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн,
встановив:
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2960/25 за позовом Фізичної особи підприємця Мільмана Петра Михайловича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Глобал», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон Діва», про зобов'язання здійснити пересилання вантажу, стягнення упущеної вигоди в розмірі 41 200,00 грн та стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн..
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2026 у справі № 914/2960/25 закрито провадження в частині зобов'язання здійснити пересилання вантажу, в решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою від 23.03.2026 призначено засідання для вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Хід розгляду заяви викладено у відповідних ухвалах суду у справі та протоколах судових засідань.
10.04.2026 надійшла заява позивача про відвід судді Зоряни Горецької від розгляду справи №914/2960/25 ( вх. №10113/26).
Ухвалою суду від 13.04.2026 постановлено визнати відвід судді Господарського суду Львівської області Зоряні Горецькій у справі № 914/2960/25 заявлений 10.04.2026 фізичною особою - підприємцем Мільманом Петром Михайловичем необґрунтованим; передати справу № 914/2960/25 на автоматизований розподіл для визначення складу суду з розгляду заяви про відвід судді Зоряни Горецької відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026 заяву про відвід судді у справі №914/2960/25 передано на розгляд судді Щигельської О.І.
У відповідності до ч.ч. 7, 8 ст.39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Розглянувши вказану заяву по суті, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частина 3 ст. 38 ГПК України визначає, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначено, що суддя системно ігнорував ключові доводи позивача та системно відмовлявав в його клопотаннях, без зазначення мотивів такої відмови. З огляду на це у заявника сформувалися об'єктивні очікування щодо повного розгляду його доводів, які не були реалізовані , що об'єктивнеого вплинуло на сприйняття судового розгляду як формального.
У зв'язку з наведеними обсиавинами, у заявника наявні об'єктивні сумніви, що суд здатен забезпечити реальний, а не формальний розгляд питання про судові витрати.
За таких обставин заявник вважає, що подальший розгляд заяви про судові витрати тим самим складом суду об'єктивно ставить під сумнів можливість забезпечення судового розгляду, оскільки на переконання заявника, відсутні підстави вважати, що процесуальна поведінка суду зміниться та відповідатиме вимогам повноти і неупередженості.
Відтак, Фізична особа підприємець Мільман П.М. просить задовольнити заяву про відвід судді Зоряни Горецької від розгляду заяви про стягнення витрат про правничу допомогу у справі №914/2960/25.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно положень ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Так, дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про упередженість чи необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Для відводу судді заявник повинен навести реальні факти та надати дійсні докази, які у своїй сукупності свідчили б про існування ризику порушення суддею обов'язку неупередженого розгляду справи та/або спростовували презумпцію неупередженості судді.
Слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до імперативних приписів частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи заявника щодо необхідності відводу судді саме з підстав незгоди з правовою позицією судді прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
Між тим обставини, які викладені у заяві ФОП Мільмана П.М. про відвід судді, ніяк не можуть бути розцінені як факти, що підтверджують обґрунтованість сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді Зоряни Горецької, а зводяться виключно до надання оцінки та до незгоди з процесуальними рішеннями судді Зоряни Горецької.
Таким чином, викладені в заяві про відвід судді зауваження і доводи заявника мотивовані суб'єктивними твердженнями та власним тлумаченням норм процесуального законодавства, свідчать про незгоду заявника з процесуальними діями та рішеннями судді, що саме по собі не свідчить про наявність упередженості або необ'єктивності судді Зоряни Горецької під час розгляду справи № 914/2960/25 і з огляду на норму ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для відводу судді.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається Фізична особа підприємець Мільман Петро Михайлович, не можуть бути підставою для відводу судді Зоряни Горецької, в зв'язку з чим, відповідно до положень ст.ст.35, 36, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 ГПК України, суд-
1. У задоволенні заяви Фізичної особи підприємця Мільмана Петра Михайловича про відвід судді Зоряни Горецької у справі № 914/2960/25 - відмовити.
2. Справу 914/2960/25 повернути раніше визначеному складу суду для розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту ї підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Щигельська О.І.