Рішення від 15.04.2026 по справі 911/408/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2026 р. Справа № 911/408/25

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, м. Чернігів, Чернігівська область

до Корпорації «Укртрансбуд», м. Чорнобиль, Іванківський район, Київська область

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, м. Чернігів, Чернігівська область

про стягнення 76 028, 32 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до Корпорації «Укртрансбуд» про стягнення 76 028, 32 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що внаслідок завищення вартості за виконання будівельних робіт по об'єкту: «Реконструкцiя водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації), відповідачем було завдано позивачу матеріальну шкоду (збитки).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/408/25 за позовом Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Корпорації «Укртрансбуд» про стягнення 76 028, 32 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору. Крім того даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.

17.02.2025 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшли письмові пояснення № 262525-17/488-2025 від 12.02.2025 р., що були долучені судом до матеріалів справи.

24.02.2025 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 19.02.2025 р., що долучений судом до матеріалів справи, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2023 р. між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (надалі - Замовник) та Корпорацією «Укртрансбуд» (надалі - Генпідрядник) укладено договір № 7310-8, згідно з умов пункту 1.1. якого генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту: «Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації). (СРV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти i оплатити вказанi роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України (надалі - Договір ).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 33 022 181 грн 38 коп. (Тридцять три мільйона двадцять дві тисячі сто вісімдесят одна грн 38 коп.), крім того ПДВ - 6 604 436 грн 28 коп. (Шість мільйонів шістсот чотири тисячі чотириста тридцять шість грн 28 коп.), разом з ПДВ ціна Договору становить 39 626 617 грн 66 коп. (Тридцять дев'ять мільйонів шістсот двадцять шість тисяч шістсот сімнадцять грн 66 коп.).

Згідно з п. 3.2. Договору договірна ціна може бути уточнена Сторонами по закінченню виконання робіт Генпідрядником, для відображення фактичної вартості робіт на підставі підписаних Сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Відповідно до п. 3.4 Договору в складі договірної ціни, яка є невід'ємною частиною Договору, враховані, в тому числі, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами - 1,322% та кошти на покриття ризиків - 1,5%.

Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами та кошти на покриття ризиків, не враховуються до вартості виконаних робіт, а використовуються у порядку відповідно до п. 3.7. цього Договору.

Підпунктом 3.7.1. п. 3.7. Договору визначено, що загальний порядок уточнення договірної ціни за цим Договором передбачає можливість її уточнення на підставі обґрунтування Генпідрядника щодо уточнення договірної ціни, з укладанням відповідної додаткової угоди, в випадках та на умовах передбаченим цим Договором, а також діючими нормативами, стандартами та законами.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.4., 4.5. Договору передбачено, що за письмовим зверненням Генпідрядника, в залежності від наявності фінансування Замовника, може бути наданий аванс. Попередня оплата може здійснюватися на строк не більше 3 (трьох) місяців у розмірі не більше 30 % від ціни Договору, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами та доповненнями).

Перерахування Замовником попередньої оплати Генпідряднику, здійснюється частинами у розмірі не більше помісячних видатків передбачених планом асигнувань Замовника (п. 4.1.).

4.2. Генпідрядник протягом 3 (трьох) місяців з дня надходження коштів, як попередньої Оплати, підтверджує їх використання згідно з актом приймання виконаних робіт.;

4.4. Розрахунки за виконані роботи Замовник проводить поетапно протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт або акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, за умови надходження з бюджету на розрахунковий рахунок Замовника коштів за виконані роботи, які є предметом даного Договору.

4.5. Розрахунки за виконані роботи здійснюються в залежності від обсягів реального фінансування, передбаченого в кошторисі Замовника, за умови виникнення бюджетних зобов'язань за Договором у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з п. 5.1. Договору строки виконання робіт за Договором визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору, та встановлюються до 01 серпня 2023 року включно, з правом передчасного виконання.

Відповідно до положень п. 5.5. Договору після виконання Генпідрядником робіт Замовник повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів прийняти виконану роботу та підписати акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Надані акти приймання виконаних будівельних робіт та формою КБ-2в обов'язково мають бути попередньо перевірені та підписані уповноваженими на здійснення технічного нагляду особами.

Згідно з п. 11.1. Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання та розповсюдження на правовідносини, які виникли до його укладання і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків, сплати штрафних санкцій та гарантійного строку - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Одночасно із підписанням вказаного Договору, між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 «Договірна ціна на будівництво Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв (Коригування в частині кошторисної документації), що здійснюється в 2023 році», Додаток № 2 «Календарний графік «Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації)», Додаток № 3 «План фінансування будівництва (на весь період будівництва) по об'єкту: «Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації)».

10.03.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до договору № 7310-8 від 09.03.2023 р. «Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації), згідно з п.п. 1.1. п. 1. якої вирішено підпункт 4.1. пункту 4. Договору доповнити третім абзацом в такій редакції: «Перерахування Замовником попередньої оплати Генпідряднику, здійснюється на розрахунковий рахунок, відкритий Генпідрядником у державній казначейській службі України в м. Київ».

29.03.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 2 до договору № 7310-8 від 09.03.2023 р. «Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації), згідно з умов п.п. 1.1. п. 1. якої вирішено внести зміни до пункту 3.7. та викласти його в наступній редакції: « 3.7. Порядок уточнення Договірної ціни, без збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю:».

01.08.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 3 до договору № 7310-8 від 09.03.2023 р. «Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації), згідно з умов п.п. 1.1., 1.2. п. 1. якої вирішено внести зміни до пункту 5.1. та викласти його в наступній редакції: « 5.1. Строки виконання робіт за Договором визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору, та встановлюються до 31 серпня 2023 року включно, з правом передчасного виконання» (п.п. 1.1.).

1.2. Викласти Додаток № 2 «Календарний графік» в новій редакції, що додається.

31.08.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 4 до договору № 7310-8 від 09.03.2023 р. «Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації), згідно з умов п.п. 1.1., 1.2. п. 1. якої вирішено внести зміни до пункту 5.1. та викласти його в наступній редакції: « 5.1. Строки виконання робіт за Договором визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору, та встановлюються до 31 жовтня 2023 року включно, з правом передчасного виконання» (п.п. 1.1.).

1.2. Викласти Додаток № 2 «Календарний графік» в новій редакції, що додається.

12.10.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 5 до договору № 7310-8 від 09.03.2023 р. «Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації), згідно з умов п.п. 1.1., 1.2. п. 1. якої вирішено внести зміни до пункту 3.1. та викласти його в наступній редакції: « 3.1. Ціна цього Договору становить 26 389 719 грн 67 коп. (Двадцять шість мільйонів триста вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять грн 67 коп.), крім того ПДВ - 5 277 943 грн 93 коп. (П'ять мільйонів двісті сімдесят сім грн 93 коп.), разом з ПДВ ціна Договору становить 31 667 663 грн 60 коп. (Тридцять один мільйон шістсот шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят три грн 60 коп.)» (п.п. 1.1.).

1.2. Викласти додатки: № 1 «Договірна ціна» та № 3 «План фінансування» до Договору в новій редакції, що додаються.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується самим позивачем, відповідачем відповідно до умов договору було належним чином виконано будівельні роботи, а позивачем у встановлений договором спосіб прийнято та оплачено виконанні будівельні роботи на об'єкту: «Реконструкція водопроводу по вулицi JIюбецька від вул. Мазепи до вул. Рiпкинська в м. Чернiгiв» (Коригування в частині кошторисної документації).

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 76 028, 32 грн збитків, завданих внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договором № 7310-8 від 09.03.2023 р.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 226 цього ж кодексу учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

2. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

3. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

4. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

5. У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

6. У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

7. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Положеннями пунктів 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Пунктом 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» передбачено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Абзацами 1-3 пункту 7 цього ж роз'яснення Вищого арбітражного суду України передбачено, що статтею 1192 ЦК України надає потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов'язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) суду слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.

Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Незалежно від відшкодування шкоди в натурі або грішми особа, яка заподіяла шкоду на вимогу потерпілого відшкодовує її у повному обсязі, включаючи і неодержані доходи (упущену вигоду) (стаття 623 ЦК України).

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17 вказав, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи, позивачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність необхідних елементів складу господарського правопорушення, що є обов'язковою умовою застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, а саме наявність у діях відповідача ознак протиправної поведінки (порушення зобов'язання), наявність шкідливого результату протиправної поведінки відповідача - збитки та їх розмір, причинний зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, а також вину відповідача.

Заперечення позивача щодо того, що актом Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області № 06-30/01 від 19.03.2024 р. ревізії фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023, складеним за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 та зустрічної звірки, проведеної в Корпорації «Укртрансбуд» з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської області за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 зафіксовано та доведено, що загальна сума встановленого завищення вартості виконаних робіт за рахунок встановлених порушень по об?єкту 76 028, 32 грн (з ПДВ) (з них «Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами» складає 56 849, 74 грн (з ПДВ), «Послуги з розробки схуми організації дорожнього руху», «Послуги з промивання водопроводу д. 200мм», «Тимчасове перекриття водопостачання» складає 17 121, 60 грн (з ПДВ), «Вартість заготівельно-складських витрат об'єктів будівництва» складає 2 579, 05 грн (з ПДВ), чим внаслідок допущених порушень, Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської області завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, акт Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області № 06-30/01 від 19.03.2024 р. ревізії фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Отже, вищевказаний акт ревізії може бути підставою для вжиття органом державного фінансового контролю в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому чинним законодавством порядку, саме Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних правовідносин.

Тобто, виявлені Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області порушення не впливають на умови укладеного між позивачем та відповідачем договору і не можуть їх змінювати (вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 р. у справі № 910/12793/17).

Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Таким чином, суд вважає за потрібне зазначити, що акт Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області № 06-30/01 від 19.03.2024 р. ревізії фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась (в даному випадку Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради). Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти (частково або повністю) договірні правовідносини сторін, зобов'язання, що визначені договором та підтверджені відповідними первинними документами (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2018 р. у справі № 922/2310/17).

Крім того, суд вважає за потрібне звернути увагу на те, що як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, які були отримані останнім згідно із умов укладеного договору, як оплату за виконані роботи згідно з договором № 7310-8 від 09.03.2023 р., а тому такі кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави і вони не можуть вважатися збитками в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2018 р. у справі № 910/23357/17).

Отже, оскільки, як було зазначено вище, у процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність необхідних елементів складу господарського правопорушення, що є обов'язковою умовою застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, то позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 76 028, 32 грн збитків, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, а тому не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 191, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Попередній документ
135692164
Наступний документ
135692166
Інформація про рішення:
№ рішення: 135692165
№ справи: 911/408/25
Дата рішення: 15.04.2026
Дата публікації: 16.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.05.2026)
Дата надходження: 05.05.2026
Предмет позову: стягнення 76 028, 32 грн