ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.04.2026Справа № 910/4229/26
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Приватного підприємства "ТРІМ" про забезпечення позову Приватного підприємства "ТРІМ" (21018, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Литвиненко-Вольгемут Марії, будинок 31-а) до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПАРК-В" (03143, місто Київ, вул. Заболотного Академіка, будинок 150Г, прим. 309, офіс 1) про стягнення 6 659 000,00 грн.
Без виклику представників сторін
13.04.2026 на адресу суду від представника Приватного підприємства "ТРІМ" надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПАРК-В" про стягнення 6 659 000,00 грн.
Разом з позовом представником Приватного підприємства "ТРІМ" подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову представник зазначив, що 11 грудня 2024 року між Приватним підприємством «ТРІМ» (Далі - «ПП ТРІМ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНПАРК-В» (Далі ТОВ «САНПАРК-В») укладено договір поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого ПП «ТРІМ» взяло на себе зобов'язання про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 6 659 000,00 гри. (шість мільйонів шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч) зі строком повернення до 31.12.2025 року.
Представник заявника вказує, що оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги від 11.12.2024 року, який укладено між ПП «ТРІМ» та ТОВ «САНПАРК-В» нажаль втрачено, однак долучені платіжні доручення свідчать про виконання з боку ПП «ТРІМ» умов договору.
З урахуванням наведеного представник вважає, що наразі існує необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «САНПАРК-В», які знаходяться на рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «САНПАРК-В» у межах суми позову 6 659 000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене представник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках Товариством з обмеженою відповідальністю «САНПАРК-В» та майно, яке належить Товариством з обмеженою відповідальністю «САНПАРК-В», в межах суми 6 659 000,00 грн. до набрання рішенням у справі законної сили.
14.04.2026 зазначена заява передана судді Демидову В.О. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, приходить до таких обґрунтованих висновків.
Предметом даного спору є вимога стягнення заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги від 11.12.2024 року в розмірі 6 659 000,00 грн.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на підстави вважати, що при невжитті заходів по забезпеченню позову виконання рішення буде ускладнено чи унеможливлено, адже може виявитись відсутність майна та будь-яких коштів на рахунках відповідача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявник не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти та на майно відповідача у межах суми позову.
Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом зазначається, що в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, також заявником не надано жодних доказів на підтвердження виведення відповідачем грошових коштів чи постанов виконавчої служби про повернення виконавчих документів без виконання у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунках боржника чи майна на яке можна звернути стягнення.
З огляду на відсутність доказів у даній справі, які б свідчили, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відповідні твердження позивача є нічим іншим, як припущеннями, та вжиття заходів до забезпечення позову по арешту грошових коштів та майна відповідача не здатні покращити ефективність виконання рішення суду.
Окрім того, відповідно до п.6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити зокрема пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У той же час у порушення п.6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України заявником не наведено пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 136, 137, 139, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "ТРІМ" про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 15.04.2026.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ