ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.04.2026справа №910/621/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/621/26
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 11а, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 26345736)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль - Експерт» (вул. Бойчука Михайла, буд. 18а, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 41980864)
про стягнення 14 673,35 грн,
без виклику представників сторін.
1. Стислий виклад позовних вимог
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - Служба) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль - Експерт» (далі - Товариство) 14 673,35 грн безпідставно отриманих коштів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 09.10.2023 Службою (замовник) і Товариством (виконавець) було укладено договір №621-23ТН про надання послуг зі здійснення технічного нагляду (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати технічний нагляд за виконанням будівельних робіт на будівництві об'єкта: «Заходи з усунення аварій в житловому фонді шляхом проведення капітального ремонту з відновленням пошкодженої частини багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., Бучанський район, смт. Макарів, вул. Проектна, 10» (далі - об'єкт);
- у період дії Договору відповідачем надавалися послуги технічного нагляду, за результатами яких складались акти приймання наданих послуг, що стали підставою для здійснення оплати;
- за результатами ревізії, проведеної Державною аудиторською службою України щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, встановлено, що при визначенні вартості послуг технічного нагляду: неправильно визначалась база розрахунку вартості послуг; до складу «вартості будівельних робіт» включались витрати, які не відносяться до будівельних робіт, а саме витрати з частин V-IX форми КБ-2в (адміністративні витрати, прибуток, ризики, інші витрати);
- база для визначення вартості послуг технічного нагляду була завищена, що призвело до переплати позивачем; за висновками Державної аудиторської служби України внаслідок неправомірного включення до бази розрахунку витрат, які не є будівельними роботами, відповідач безпідставно отримав кошти в сумі 14 673,35 грн.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Товариство 24.02.2026 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що
- відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обов'язок повернути майно виникає лише за умови його набуття або збереження без достатньої правової підстави; натомість у даній справі така правова підстава існувала та існує - Договір, який не є розірваним, не визнаний недійсним та належним чином виконувався;
- матеріалами справи підтверджується, що послуги з технічного нагляду надавалися відповідачем у межах Договору систематично, а їх результати приймалися позивачем шляхом підписання актів приймання наданих послуг без будь-яких зауважень щодо обсягу, вартості або методики розрахунку; після підписання відповідних актів Службою здійснювалася оплата вартості наданих послуг у повному обсязі, що свідчить про усвідомлене та добровільне виконання ним грошового зобов'язання; Верховний Суд неодноразово наголошував, що підписання актів приймання-передачі робіт (послуг) без застережень та їх оплата свідчать про належне виконання договору та виключають можливість подальшого оспорювання правової підстави таких платежів у порядку безпідставного збагачення; отже, на момент набуття відповідачем грошових коштів існувала безспірна правова підстава, що унеможливлює застосування статті 1212 ЦК України;
- як вбачається з наданого позивачем Договору, а саме з додатку №3 «План фінансування», сторони чітко визначили загальну вартість послуг у сумі 881 359,57 грн, яка була розрахована від повної кошторисної вартості об'єкта будівництва; підписуючи Договір та додатки до нього, Служба як професійний замовник погодила методику розрахунку та включення всіх складових вартості будівельно-монтажних робіт до бази нарахування винагороди за здійснення технічного нагляду; чинне законодавство та умови Договору не передбачають права замовника в односторонньому порядку змінювати базу нарахування після того, як послуги були надані, прийняті та оплачені;
- до моменту звернення до суду позивач жодного разу не заявляв Товариству претензій стосовно якості, обсягу, вартості чи методики нарахування вартості послуг з технічного нагляду; Служба не надсилала жодних претензій протягом усього строку дії Договору та в процесі прийняття послуг, а згадувана у позові вимога з'явилася лише як наслідок тиску з боку контролюючих органів;
- аналіз змісту позовної заяви свідчить про те, що позивач фактично зводить обґрунтування заявлених вимог до результатів здійснення державного фінансового контролю, посилаючись на матеріали перевірки, розрахунки та висновки, сформовані Державною аудиторською службою України, не наводячи при цьому самостійних та належних доказів порушення відповідачем умов Договору; водночас, такі висновки не можуть розглядатися як безумовна та самостійна правова підстава для виникнення у Товариства обов'язку з повернення коштів, отриманих на виконання Договору;
- зміст позовних вимог свідчить про намагання позивача перекласти на відповідача наслідки власних управлінських та бюджетних рішень, прийнятих у межах реалізації Договору, а також результати внутрішнього та зовнішнього фінансового контролю;
- подані Службою розрахунки та таблиці не підтверджують факту неправомірного отримання Товариством коштів, оскільки вони ґрунтуються на власному тлумаченні позивачем та органом фінансового контролю методики визначення вартості послуг, яке не закріплене умовами Договору;
- Служба оспорює нарахування за чотирма актами приймання наданих послуг, оформленими у межах виконання Договору; детальний аналіз бази нарахування підтверджує, що відповідач діяв у межах погодженого Плану фінансування та вимог Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (далі - Настанова №281); як вбачається з наведених відповідачем у відзиві розрахунків, Товариство застосувало процентні ставки 1,5% та 1,45%, що повністю відповідає граничному ліміту, встановленому п. 5.8.13 Настанови №281, та погодженим умовам тендерної документації та додатку №3 до Договору; позивач стверджує про «безпідставне отримання» коштів на суму 14 673,35 грн, намагаючись ретроспективно змінити базу розрахунку послуг; проте Товариство наголошує, що на момент підписання зазначених актів та здійснення оплати сторони чітко означили вартість послуг на основі повної вартості будівельних робіт, прийнятих від підрядника; більше того, застосування ставки 1,45% за частиною актів (що нижче за дозволений ліміт) прямо свідчить про відсутність зловживань з боку відповідача; Служба не надала жодних доказів того, що вартість самих БМР (будівельно-монтажні роботи) за цими актами була зменшена чи визнана недійсною; відтак база для нарахування послуг з технічного нагляду є законною та підтвердженою первинними документами самого позивача, а позовні вимоги є необґрунтованими.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Служба 24.02.2026 подала суду відповідь на відзив, в якій вказала таке:
- відповідач безпідставно стверджує, що існування Договору автоматично виключає застосування інституту безпідставного збагачення; правова позиція судової практики полягає у тому, що норми про безпідставне збагачення застосовуються у випадках, коли майно набуте хоча й у межах договірних відносин, однак без належної правової підстави або понад погоджені сторонами межі; судова практика послідовно виходить із того, що: якщо оплата здійснена на підставі помилкового або неправомірного розрахунку; якщо вартість послуг визначена із порушенням нормативних документів; якщо оплата проведена понад фактичну вартість послуг, то такі кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті; таким чином, предметом спору є не факт існування Договору, а правомірність визначення вартості послуг;
- акти приймання не можуть легалізувати порушення законодавства; підписання актів підтверджує факт надання послуг, але не свідчить про правомірність усіх складових ціни; правова позиція Верховного Суду зводиться до того, що первинні документи не можуть створювати правові наслідки у разі їх невідповідності законодавству або договору; замовник має право вимагати повернення надмірно сплачених коштів; сам факт прийняття робіт або послуг не позбавляє замовника права вимагати виправлення помилок розрахунку та повернення коштів, сплачених без належної правової підстави;
- відповідач безпідставно намагається знецінити результати перевірки Державної аудиторської служби України; позивач погоджується, що акт ревізії не має преюдиційної сили, однак: він є належним письмовим доказом; підтверджує факт фінансових порушень; містить детальні економічні розрахунки переплати; складений уповноваженим органом державного фінансового контролю; Товариство фактично не спростувало наведені в акті розрахунки жодним альтернативним економічним висновком;
- Служба не здійснює оспорювання застосованих процентних ставок нарахування 1,5% та 1,45%, які вказує відповідач у відзиві на позов, а предметом спору є саме включення до бази нарахування технічного нагляду складові вартості будівельних робіт, які відповідно до нормативних актів не повинні враховуватись; у зазначеній у відзиві таблиці Товариство вказує який процентний коефіцієнт застосований від акта виконаних робіт на оплату технічного нагляду, водночас не вказує які саме роботи були включені до бази нарахування технічного нагляду; враховуючи зазначене, доводи, вказані Товариством, не спростовують предмет спору.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позивач 16.02.2026 подав суду для огляду оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви.
Судом досліджено оригінали письмових доказів, встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам та листом від 17.02.2026 повернуто такі оригінали позивачу.
Відповідач 18.02.2026 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій платіжних інструкцій від 09.07.2024 №21, від 28.12.2024 №67 та від 30.12.2024 №80 і №81.
Позивач 25.02.2026 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії акта Державної аудиторської служби України від 28.10.2025 №001700-21/60.
Відповідач 03.03.2026 подав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив свої заперечення проти викладених Службою у відповіді на відзив доводів.
Позивач 10.03.2026 подав суду клопотання про залучення до участі у справі Державної аудиторської служби України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Товариство 12.03.2026 подало суду заперечення на вказане клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 клопотання Служби про залучення до участі у справі Державної аудиторської служби України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залишено без розгляду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
09.10.2023 Службою (замовник) і Товариством (виконавець; підрядник) було укладено Договір, за умовами якого:
- за Договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати технічний нагляд (далі - роботи) за виконанням будівельних робіт на будівництві об'єкта: «Заходи з усунення аварій в житловому фонді шляхом проведення капітального ремонту з відновленням пошкодженої частини багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., Бучанський район, смт. Макарів, вул. Проектна, 10» [далі - об'єкт] (пункт 1.1);
- роботи із здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта виконуються у відповідності до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури», та з урахуванням умов Договору (пункт 1.2);
- найменування робіт: «Технічний нагляд за виконанням робіт на об'єкті: «Заходи з усунення аварій в житловому фонді шляхом проведення капітального ремонту з відновленням пошкодженої частини багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., Бучанський район, смт. Макарів, вул. Проектна, 10» (ДК 021:2015 - 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)» (пункт 1.3);
- вартість робіт, що доручаються виконавцю, визначається Договором згідно з Настановою №281 (пункт 1.4);
- загальна вартість робіт з технічного нагляду становить 846 226,74 грн, у тому числі ПДВ - 141 037,79 грн (пункт 3.1 в редакції додаткової угоди від 04.07.2024 №1);
- бюджетні зобов'язання за Договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів (пункт 3.2);
- у разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок (пункт 3.4);
- факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов'язання за Договором в розумінні абзацу другого частини першої статті 530 ЦК України (пункт 3.5);
- розрахунки між сторонами за Договором здійснюються у строк до 7 календарних днів на підставі акта приймання виконаних робіт зі здійснення технічного нагляду, підписаного повноважними представниками сторін, за умови надходження коштів з державного бюджету та інших джерел фінансування (пункт 3.5);
- приймання і передача робіт з технічного нагляду за Договором оформлюються актом виконаних робіт відповідно до додатку №43 Настанови №281 (пункт 5.1);
- виконавець складає та направляє замовнику належним чином підписаний і завірений печаткою акт у трьох примірниках протягом трьох робочих днів після фактичного виконання робіт; акти вважаються дійсними і такими, що можуть прийматися замовником до оплати, за наявності завірених печатками підписів сертифікованого інженера технічного нагляду та посадової особи виконавця (пункт 5.2);
- замовник зобов'язаний в 5-ти денний термін з моменту отримання від виконавця акта виконаних робіт зі здійснення технічного нагляду розглянути цей акт і, в разі відсутності зауважень (заперечень), підписати акт виконаних робіт зі здійснення технічного нагляду, та один примірник повернути виконавцю або скласти і надіслати на адресу виконавця мотивовану відмову від підписання акта виконаних робіт зі здійснення технічного нагляду (пункт 5.3);
- Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє по 31.12.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань за Договором (пункт 6.1 в редакції додаткової угоди від 31.12.2025 №4);
- строк дії Договору продовжується у разі продовження строку виконання робіт з будівництва об'єкта в повному обсязі, про що складається додаткова угода (пункт 6.2).
Згідно з додатком №3 до Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2025 №4) сторони погодили, що джерелами фінансування є:
- на 2023 рік: кошти державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2023 №770); обсяги фінансування - 147 408,51 грн;
- на 2024 рік: кошти державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 №247); обсяги фінансування - 292 097,66 грн;
- на 2025 рік: кошти державного бюджету; обсяги фінансування - 0 грн;
- на 2026 рік: кошти державного бюджету; обсяги фінансування - 406 720,57 грн.
Сторонами було підписано та скріплено печатками акти приймання наданих послуг зі здійснення технічного нагляду від 17.05.2024 №4 на суму 126 282,28 грн (у т.ч. ПДВ 21 047,05 грн), від 28.12.2024 №5 на суму 150 848,86 грн (у т.ч. ПДВ 25 141,48 грн), від 30.12.2024 №6 на суму 6 445,34 грн (у т.ч. ПДВ 1 074,22 грн) і від 30.12.2024 №7 на суму 8 521,18 грн (у т.ч. ПДВ 1 420,20 грн).
Державною аудиторською службою України було проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, за результатами якої складено акт ревізії від 28.10.2025 №001700-21/60, яким встановлено, зокрема, що через завищення вартості будівельних робіт, прийнятих до розрахунку вартості послуг з технічного нагляду призвело до завищення витрат з оплати послуг технічного нагляду Товариству на суму 61 060,57 грн.
Листом від 28.11.2025 №001700-14/14676-2025 Державна аудиторська служба України повідомила Службу про необхідність забезпечення відшкодування втрат (збитків) на загальну суму 379 973,74 грн, завданих чотирма надавачами послуг (ТОВ «Дизайн Проджект Груп», ТОВ «Артель РП», Товариством, ТОВ «Інжтехком») на суму завищення вартості послуг зі здійснення технічного нагляду через прийняття до розрахунку вартості послуг завищеної вартості будівельних робіт за звітний період (як до бази нарахувань) та суми єдиного податку, нарахованого на вартість послуг з технічного нагляду, відповідно до норм статей 22, 610 - 625 ЦК України, у порядку, передбаченому статтею 1166 ЦК України або/чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів, зокрема, Товариством у сумі 61 060,57 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ І ВИСНОВКИ СУДУ
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відтак, зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна виникає згідно зі статтею 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Так, позовні вимоги Служби мотивовано тим, що за результатами ревізії, проведеної Державною аудиторською службою України щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби за період з 01.01.2024 по 30.06.2025 встановлено, що при визначенні вартості послуг технічного нагляду неправильно визначалась база розрахунку вартості послуг, до складу «вартості будівельних робіт» включались витрати, які не відносяться до будівельних робіт, а саме витрати з частин V - IX форми КБ-2в (адміністративні витрати, прибуток, ризики, інші витрати). За висновками Державної аудиторської служби України, внаслідок неправомірного включення до бази розрахунку витрат, які не є будівельними роботами, відповідач безпідставно отримав кошти в сумі 14 673,35 грн.
В той же час, згідно з актом ревізії від 28.10.2025 №001700-21/60 Державною аудиторською службою України було встановлено, що через завищення вартості будівельних робіт, прийнятих до розрахунку вартості послуг з технічного нагляду призвело до завищення витрат з оплати послуг технічного нагляду, зокрема, Товариству на суму 61 060,57 грн за об'єктом «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Семашка, 4 в смт Бородянка Бучанського району Київської області» (договір від 30.11.2023 №631-23ТН).
У даній же справі, Служба вказує про безпідставне отримання Товариством коштів у сумі 14 673,35 грн за договором від 09.10.2023 №621-23ТН, що встановлено актом ревізії від 28.10.2025 №001700-21/60.
Тобто єдиною підставою для стягнення 14 673,35 грн є акт ревізії від 28.10.2025 №001700-21/60.
Проте зазначений акт не містить жодної інформації щодо можливого завищення Товариством вартості послуг з технічного нагляду за договором від 09.10.2023 №621-23ТН на будівництві об'єкта: «Заходи з усунення аварій в житловому фонді шляхом проведення капітального ремонту з відновленням пошкодженої частини багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., Бучанський район, смт. Макарів, вул. Проектна, 10».
Слід звернути увагу позивача, що сам по собі акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення надмірно сплачених коштів, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами передачі-приймання наданих послуг.
Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав.
Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Такий акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Матеріали даної справи не містять жодних доказів завищення витрат з оплати послуг технічного нагляду за договором від 09.10.2023 №621-23ТН на будівництві об'єкта: «Заходи з усунення аварій в житловому фонді шляхом проведення капітального ремонту з відновленням пошкодженої частини багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., Бучанський район, смт. Макарів, вул. Проектна, 10» (зокрема, договору щодо капітального ремонту з відновленням пошкодженої частини багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., Бучанський район, смт. Макарів, вул. Проектна, 10, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), контрольних обмірів та обстежень фактичних обсягів виконаних робіт, експертних висновків тощо).
Таким чином, у задоволенні позову Служби слід відмовити.
За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 11а, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 26345736) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль - Експерт» (вул. Бойчука Михайла, буд. 18а, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 41980864) про стягнення 14 673,35 грн.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 11а, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 26345736).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.04.2026.
Суддя Оксана Марченко