ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у роз'ясненні рішення
09.04.2026Справа № 910/3018/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О. В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про роз'яснення судового рішення
у справі за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про повернення безпідставно набутого майна
за участю представників:
від позивача - Сидорченко В.В.
від відповідача (заявник) - Анісімов Д.Д.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» із заявою про роз'яснення судового рішення від 04.09.2025 у справі № 910/3018/25.
У своїй заяві відповідач зазначив, що вказаним рішенням суд зобов'язав ТОВ «Оператор ГТС України» повернути АТ «Укргазвидобування» безпідставно набуте майно, а саме - природний газ у обсязі 129 719,60 куб.м, проте, в цій частині рішення суду є незрозумілим (неясним), адже ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює транспортування природного газу, який не є його власністю, відтак, існує необхідність у роз'ясненні такого судового рішення щодо способу його виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2026 вказана заява була призначена до розгляду з викликом сторін відповідно до ст. 245 ГПК України.
У судовому засіданні представник заявника (відповідача) подану заяву підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача (АТ «Укргазвидобування») проти заяви щодо роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 заперечив, просив відмовити з тих підстав, що судове рішення є повним та зрозумілим, в той час, як обґрунтування відповідача зводиться до його незгоди з прийнятим у справі рішенням та зробленими в ньому висновками, що не може бути підставою для задоволення такої заяви.
Розглянувши заяву ТОВ «Оператор ГТС України», заслухавши думку представників сторін та дослідивши наявні матеріали, суд дійшов висновку, що заява про роз'яснення рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/3018/25 ТОВ «Оператор ГТС України» зобов'язане повернути АТ «Укргазвидобування» в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 129 719,60 куб.м.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10.02.2026 у відкритті касаційного провадження за скаргою ТОВ «Оператор ГТС України» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 відмовлено.
Згідно з ч. 1 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Тобто це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.
Ясність та визначеність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документа.
Отже, за загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2019 у справі № 814/907/16, від 30.04.2020 у справі № 22а-11177/08, від 14.03.2024 у справі № 380/15190/22.
У даному випадку заявник просить суд роз'яснити йому, яким чином він повинен передати позивачу природний газ в обсязі 129 719,60 куб.м., право власності на який ТОВ «Оператор ГТС України» не набувало, а виступило у спірних правовідносинах лише суб'єктом, що прийняв природний газ від АТ «Укргазвидобування» для транспортування особі, якій він призначений, у тому ж обсязі.
Проте за висновком суду такі обґрунтування та доводи відповідача є безпідставними, адже судове рішення у даній справі, в тому числі його резолютивна частина, не викликає труднощів для розуміння (як для кваліфікованого юриста, так і для пересічного громадянина), не містить неоднакових (двояких) тлумачень чи висновків, рішення логічно та послідовно мотивоване.
Зокрема у своєму рішенні суд дійшов висновку про те, що відповідач за рахунок безпідставного збільшення технологічних витрат АТ "Укргазвидобування" безпідставно набув у свою власність майно - природний газ, тому позивач має право на повернення йому безпідставно набутого газу у заявленому обсязі.
При цьому суд врахував, що ТОВ «Оператор ГТС» в силу своєї господарської діяльності має у власності природний газ, який може бути використаний ним для повернення позивачу в натурі спірного обсягу газу в розмірі 129 719,60 куб.м., відтак, обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним.
Також слід зазначити, що Оператор ГТС управляє газотранспортною системою та експлуатує її. З метою забезпечення поточних виробничо-господарських потреб, для стабільної і надійної роботи газотранспортної системи Оператор систематично закуповує природний газ. Цей факт підтверджується інформацією, яка оприлюднюється самим відповідачем на власному сайті (tsoua.com). Зокрема на цьому сайті Оператор ГТС неодноразово оприлюднював інформацію, що він продовжує закупівлю природного газу на «Українській енергетичній біржі» та розміщував оголошення, у яких повідомляв, що Товариство планує придбати 70 млн куб. м. природного газу на період 2024-2025 років, у зв'язку з чим запрошував постачальників на відкриті торги із закупівлі такого газу.
Те, що Оператор ГТС здійснює закупівлі та продаж природного газу, також слідує із норм спеціального законодавства, якими врегульована діяльність відповідача. Так, згідно з п. 3 глави ХІІІ Кодексу ГТС якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - використання послуг балансування.
Пунктом 3 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС визначено, що Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. У главі 4 цього ж розділу Кодексу ГТС зазначено, що для цілей закупівлі короткострокових стандартизованих продуктів оператор газотранспортної системи може брати участь у торгах на торговій платформі.
Отже, як вбачається з наведеного, Оператор ГТС, окрім здійснення транспортування природного газу, систематично здійснює закупівлю/продаж природного газу, а відтак, має у своїй власності відповідні обсяги природного газу.
Таким чином рішення Господарського суду міста Києва у цій справі не містить неясностей чи незрозумілостей, не має неточностей формулювань та не викликає труднощів у тлумаченні висловлених судом висновків.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Тобто роз'яснення судового рішення, як кінцевого акта правосуддя, спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Водночас у поданій заяві Оператор ГТС фактично просить внести зміни у мотиви прийнятого судом рішення або роз'яснити спосіб та порядок його виконання в частині зобов'язання відповідача повернути в натурі природний газ у обсязі 129 719,60 куб.м., вказати на те, що позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту.
Також наведені заявником доводи про відсутність у нього майна та неналежність обраного позивачем способу захисту, за висновком суду, мають на меті оскарження висновків судового рішення по суті спору у непроцесуальний спосіб, при цьому викладені у заяві питання не стосуються роз'яснення змісту прийнятого судом рішення та виходять за межі поданої заяви.
Отже заявлена відповідачем вимога про роз'яснення рішення є необґрунтованою та безпідставною.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 2, 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди в Україні, відповідно до покладених на них повноважень, здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд. Висновки, зроблені судом в ході розгляду справи, викладаються у судовому рішенні, яке є обов'язковим до виконання на всій території України.
З урахуванням викладеного суд відмовляє ТОВ «Оператор ГТС України» у роз'ясненні рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/3018/25.
Керуючись ст. 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про роз'яснення судового рішення відмовити.
Скорочена ухвала оголошена в судовому засіданні 09 квітня 2026 року.
Повний текст ухвали складений 14 квітня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Головіна К. І.